Андерс Ослунд: Санкції будуть лише посилюватися

Вашингтон. Американська преса обговорює подальші санкції проти Москви. Мова про російських олігархів та «кремлівських дітей». Удар пропонують нанести не по всім без винятку володарям великого капіталу, а сформувати «чорні списки» прицільно — щоб досягти максимального ефекту. Навіть термін називають, коли це може відбутися, — кінець січня – початок лютого наступного року. Звідки ці прогнози і хто потрапить під прес американської санкційної машини в ексклюзивному інтерв’ю українській службі «Радіо Свобода» розповів провідний експерт Атлантичної ради США Андерс Ослунд.

– Як би Ви коротко описали нинішню ситуацію щодо санкцій? Чому потрібні ще додаткові тлумачення або додаткові звіти?

– По-перше, президент не може скасувати санкції проти Росії без погодження з Конгресом. А цього не станеться, допоки Росія не забереться з Донбасу. І це дуже чітка позиція нинішньої влади, це дуже важливий момент. По-друге, варто розуміти, що санкції будуть лише посилюватися. І закон має пункти щодо поглиблення обмежувальних заходів.

У законі є вісім розділів, які передбачають складання спеціальних звітів — одного за одним, у різний час. Найважливіший розділ — щодо необхідності звіту Мінфіну США про олігархів і тих, хто є близьким до Кремля. І в ньому якраз згадають найбільшу кількість людей та компаній. Звіт сам по собі не запроваджує санкцій, але він означатиме, що для цих людей та фірм буде неможливо вести бізнес у США й навіть проводити розрахунки в американських доларах, адже жоден американських банк до них і близько не підійде.

– Принцип, який зараз пропонуєте Ви — не карати всіх російських бізнесменів, а дати їм вибір: відмовитися від співпраці із Кремлем й уникнути санкції, або ж продовжувати дружбу з Володимиром Путіним та потрапити до «чорних списків». Чи спрацює це?

– Візьмемо, наприклад, Геннадія Тимченка, санкції проти якого запровадили в березні 2014-го і якому довелося із Женеви переїхати до Москви, бо він більше не міг відкрити жодного рахунку в західних банках, проти двох компаній якого також ввели санкції. Тобто санкції працюють, і, думаю, ми побачимо поширення санкцій на оточення Путіна, менеджерів держпідприємств й ключові російські держкомпанії у сфері оборони (а частково проти них вже запроваджували заходи), у галузі безпеки, проти банків на енергокомпаній.

– Але Ви ж багато разів чули від російських чиновників різного рівня щодо санкцій, які вже запроваджені, — мовляв, «переживемо й це, ми не звертаємо уваги». Де гарантія, що нові санкції спрацюють?

– Думаю, це перша реакція була — «нам усе це байдуже», але через три-чотири роки люди почали шкодувати, що конфліктують із Заходом. Ми ж бачимо, що міжнародні інвестиції в Росію практично не йдуть, що РФ дедалі більше ізолює себе від Заходу. Віддаляється і від США, і від Європи, та й навіть від колишніх радянських республік. Оскільки пострадянські країни побоюються, що й з ними поводитимуться так, як з Україною та Грузією. Для Росії це, звісно, не найкраща ситуація, але що вони можуть зробити? Спробувати подружитися із Китаєм, Єгиптом та Венесуелою? Росія зараз дійсно загнана у кут і Путін намагається компенсувати втрати своїх друзів і дає їм все більше преференцій від держави. А це означає, що ефективність російської економіки дедалі гірша й гірша. Зростання зараз у 1,5% — це практично нічого. Росія намагається втримати мікроекономічну стабільність, але економіка — у стані стагнації. ВВП був 2,1 трлн доларів іще 4 роки тому, а зараз — 1,3 трлн.

– А яких позицій щодо санкцій дотримуються не тільки на Капітолійському пагорбі, а й в Адміністрації Президента США? Чи є тут єдність?

– Вашингтон можна розділити на три групи, якщо розбирати позиції. У Конгресі, як то кажуть, «зброя напоготові», — там серйозно підтримують Україну та ідею посилення санкцій. Президент Трамп, можливо, й хотів би дещо згорнути санкції, але це лише робить позицію конгресменів іще жорсткішою. Тому що насправді куди важливіше, що саме Конгрес думає із цього приводу. Адміністрація ж насправді функціонує так само, як і раніше, і не дуже багато інструкцій отримує «згори». Оскільки не так багато людей були призначені, а ті, кого затвердили на посадах, — це кадри Трампа і вони часто не достатньо кваліфіковані. Тому адміністрація, у принципі, функціонує приблизно так само, як за часів Джорджа Буша чи Барака Обами. Ми побачимо, якщо «згори» надійдуть якісь інші «ввідні», але поки немає серйозних інструкцій, а крайні терміни якщо і пропущені, то не набагато.

– Є пропозиція у Вашингтоні, щоб до 1 лютого визначити коло осіб із найближчого оточення президента Путіна, які обов’язково мають потрапити до санкційних списків. Ідеться про тих, хто заробляє, користуючись наближеністю до Кремля, і тих, хто причетний до російської пропаганди та кібератак. А також мова йде і про дітей, бо останнім часом наближені до Кремля почали переписувати активи на дітей...

– Дуже просто побачити, що оточення Путіна досі не під санкціями — і проти них санкції запровадять. Також багато людей, які фактично тримають гроші Путіна за кордоном — про них відомо завдяки «Панамським паперам». І оскільки з’явилася ця нова інформація, проти них, найімовірніше, запровадять санкції окремим рішенням Держдепартаменту або Мінфіну США. А ось що стосується підстав для того, щоб санкції було скасовано — так це лише повний вихід Росії із Донбасу. У будь-якому іншому випадку Конгрес скаже: «Ні, цього замало», — і США будуть запроваджувати санкції без прив’язки до того, чи робить це ЄС. Адже американські санкцій найважливіші, це американський долар управляє світом, а не євро. Відтак, варто чекати посилення заходів.

А щодо України… Що тут люди обговорюють, так це ймовірність, що Росія все ж таки зробить пропозицію. Скаже: «Україна, тепер Донбас ваш, мовляв, ми йдемо, "гудбай", самі переймайтеся цим». І в такому разі буде формально складно зберегти санкції, а для України це стане важким завданням — реінтегрувати окупований Донбас. І це одна з непростих альтернатив, які обговорюють тут, у Вашингтоні.

Copyright © 2017 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу «Радіо Вільна Європа» / «Радіо Свобода».