Що буде із ціною на хліб, або Як спрацюють зернові домовленості між аграріями та Мінагрополітики

Примітка редакції. Це одна з відповідей на питання, що чекає Україну на світовому ринку і де одне з її законних місць у глобальній системі розподілу праці. Відповідь — у зерні. «Вчорашня звістка про остаточні цифри зернового експорту знизила ціну тонни зерна на світових біржах на 2,5 долара. Світ просто дізнався, що Україна цьогоріч продасть на 3 мільйони зерна більше, ніж спочатку хотів дозволити уряд».

Ми так звикли до того, що є об’єктом, а не суб’єктом, геополітики. А тут виявляється, що й ми можемо впливати на світові ринки та бути їх активним гравцем. І це зараз. А що буде, якщо врожайність зернових в Україні зросте з нинішніх 3–4 тонн із гектара (що вже непоганий показник) до європейських 6–8 тонн? Що для цього треба — просто використати третій шанс розвитку нашої країни, про який ми писали в нещодавній редакційній статті — сформувати прозорий ринок землі та відкрити цивілізований інвестиційний потік у наше сільське господарство.

Для того щоб стабілізувати валютні надходження від експорту пшениці та внутрішніх цін на хліб, знадобився окремий Меморандум про узгодження позицій на ринку зерна між Урядом, зернотрейдерами і виробниками хліба. Такий інструмент був обраний як альтернатива прямим експортним квотам, які зазвичай застосовують у міжнародній практиці.

10 липня Мінагрополітики, Українська зернова асоціація та представники хлібобулочної галузі підписали Меморандум про узгодження позицій на 2018/2019 маркетинговий рік. Документ передбачає, що експорт продовольчої та фуражної пшениці врожаю 2018 року буде обмежений показниками у 8 млн тонн для кожної. Обидва показники можуть бути відкориговані залежно від остаточних даних про збір урожаю й поточні потреби тваринництва. При цьому Мінагрополітики зберігає прогноз збору зерна в Україні на рівні 60 млн тонн. Урожай пшениці очікують на рівні 24 млн тонн, із яких 13 млн — продовольча. На внутрішній ринок піде 4,5 млн тонн продовольчої пшениці. Попередні два роки такий документ був формальністю. Проте цього сезону Меморандум про взаєморозуміння аграріїв та урядовців і справді покликаний поліпшити стан внутрішнього ринку продовольства. Через невизначеність на українському ринку за минулий тиждень ціна на зерно і борошно зросла на 10%, заявив генеральний директор асоціації «Укрхлібпром» Олександр Васильченко.

Буря на біржах

Цього року Україна не змогла уникнути «зернової» паніки. Функціонери Мінагрополітики неодноразово прогнозували, що врожай 2018 року буде нижчий, ніж у попередні роки, і коливатиметься на рівні 60 млн тонн.

Так, дощі ускладнили збір зерна: деякі агровиробники коментували для ЗМІ, що обмолотили посіви лише на 25% від запланованого, та не можуть вивести агротехніку в поле для подальших робіт. Офіційні дані Мінагрополітики свідчать, що до 25 липня українські аграрії обмолотили посіви лише на 65% від запланованого, до 30 липня — 70%. За наступні чотири дні хлібороби дійшли до 81% від плану обмолоту.

3 серпня керівник Мінагрополітики Максим Мартинюк повідомив, що врожай пшениці сягатиме 23–26 млн тонн, на внутрішній ринок піде 4,7 млн тонн, на експорт — мінімум 17 млн тонн. Такі показники свідчать, що дефіциту зерна в Україні не буде, споживання буде збалансоване зменшенням експорту. За потреби Кабмін задіє механізм інтервенцій на внутрішньому ринку продовольства через ДПЗКУ та ПАТ «Аграрний фонд». Нагадаю, ці установи — державні зернові оператори. Окрім того, Мінагрополітики узгодить з аграріями ліміти експорту зерна, запевнив урядовець.

Утім, того ж дня зернові ф’ючерси спочатку підскочили на 6,2% в Чикаго і на 5,3% — в Парижі, а потім відкотились до попереднього рівня. Ці біржові коливання Bloomberg пояснив «можливими обмеженнями експорту зерна урядом України», що лише додало українському агроринку страху дефіциту. ЗМІ розповсюдили вимогу до українського уряду заборонити вивезення продовольчої пшениці, яку озвучив керівник одного з найбільшого виробника хліба «Кулиничі» Володимир Мисик.

У відповідь очільник аграрного міністерства наголосив, що уряд зможе відрегулювати ринок зерна в Україні без адміністративного втручання, а зростання внутрішньої закупівельної вартості від 5100 грн/т до 6000 грн/т пов’язане виключно зі збільшенням ціни на продовольство у світі. Зовнішні ринки і справді лихоманило.

Цьогоріч Німеччина зібрала найнижчий за останні 15 років урожай пшениці. Через засуху Швеція обмолотить зерна на 40% менше, ніж 2017 року. Вересневі котирування Паризької біржі на продовольчу пшеницю за 26 серпня зросли від 207,25 євро/т (або 241,73 долл./т) до 211 євро/т (або 243,35 долл./т). На цьому тлі продовольче зерно в ЄС подорожчало до трирічного максимуму.

Через засуху Аргентина матиме врожай кукурудзи у 31 млн тонн, хоча USDA прогнозувала 33 млн тонн. У Бразилії фактично зберуть 82 млн тонн кукурудзи, хоча мали намір обмолотити 83,5 млн тонн такого зерна.

Ода компромісу

Достеменно про заплановані час і місце ухвалення Меморандуму про взаєморозуміння аграріїв та Мінагрополітики стало відомо 8 серпня. Передбачали, що документ визначатиме експорт лише продовольчої пшениці. Однак профільне міністерство досягло компромісу з Українською зерновою асоціацією (УЗА). Тому домовленості визначатимуть вивезення також і фуражної пшениці. Урядовці й аграрії спеціально окреслили прийнятні показники експорту ще до завершення збору врожаю, аби ринок мав чіткі орієнтири під час формування експортних партій, наголошували в аграрному міністерстві.

Сам Меморандум сторони домовленостей підписали 10 серпня у приміщенні Мінагрополітики. Окрім аграріїв УЗА й асоціацій Всеукраїнського аграрного форуму, текст документа вперше візували хлібопекарські асоціації, «Укрхлібпром» та Всеукраїнська асоціація пекарів. Також — представники іноземного бізнесу із Європейської бізнес-асоціації та Американської торговельної палати.

Перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк, наголосив: факт появи Меморандуму свідчить, що міністерство й учасники ринку здатні досягти компромісу, і що Україна — надійний і стабільний партнер на світовому ринку зерна. «Для нас головне було знайти баланс між внутрішнім споживанням та експортом зерна. Ми маємо повну єдність поглядів щодо потреб внутрішнього ринку, тому лишаємо 5 мільйонів тонн пшениці для потреб самої України. Уряд аж ніяк не планує вдаватися до експортних заборон або інших "ручних методів"», — сказав урядовець.

«Завдяки цьому Меморандуму наші західні партнери можуть спокійно розраховувати, що ми зберігатимемо стабільність і далі забезпечуватимемо хлібом не тільки Україну, а й весь світ», — запевнив голова Української зернової асоціації Микола Горбачьов. «Ми переживали, яка частина зерна цього врожаю залишиться на внутрішньому ринку. Але цифри Меморандуму вселили в нас упевненість, що для внутрішнього ринку буде достатньо зерна», — сказав президент Всеукраїнської асоціації пекарів України Володимир Череда. «Підписання цього Меморандуму — подія не лише національного масштабу. Вчорашня звістка про остаточні цифри зернового експорту знизила ціну тонни зерна на світових біржах на 2,5 долара. Світ просто дізнався, що Україна цього року продасть на 3 млн зерна більше, ніж спочатку хотів дозволити уряд», — додав член Комітету ВР із питань аграрної політики та земельних відносин Леонід Козаченко.

«Ми — єдина країна у світі, що регулює агроекспорт виключно "м’якими методами". Нас у приклад ставлять на всіх світових форумах, що організовує ФАО або ЄБРР. На відміну від нас, багато країн світу штучно регулюють експорт свого зерна через механізм квот, експортних мит чи ліцензування, надто якщо йдеться про можливу нестачу продовольства», — розповів заступник генерального директора компанії «Нібулон» із питань взаємодії з органами влади Володимир Клименко. Кожен з учасників заходу також наголосив, що задоволений від співпраці із нинішнім керівництвом Мінагрополітики.

Експорт зернових на Близький Схід

За декілька годин після ухвалення Меморандуму УЗА й Український клуб аграрного бізнесу випустили окремі заяви, у яких привітали сам факт домовленостей між аграріями й урядом щодо експорту зерна. Окрім стабільності на внутрішнього ринку, умови документа дадуть можливість українським аграріям за наступні 5 років подвоїти виробництво зернових, прокоментували Козаченко і Горбачьов. Завдяки Меморандуму цього сезону аграрії матимуть стабільну ситуацію на українському ринку та більші доходи від зовнішніх поставок, переконаний глава Мінагрополітики.

В УЗА деталізують — цьогоріч Україна зможе знайти нових покупців своєї пшениці, наприклад, Саудівську Аравію. Зокрема, ця східна країна потребуватиме 3,4 млн тонн пшениці, 5,2 млн тонн кукурудзи і 8 млн тонн ячменю, які не зможуть продати основні постачальники — Польща та Німеччина. Тому Ер-Ріяду буде вигідно купувати пшеницю з України. Тим паче, що наша держава і так є основним постачальником ячменю для Саудівської Аравії, або ж чверті від усього імпорту цього зерна, наголосили експерти асоціації.