Горіла сосна, палала. У Сибіру найбільші за останні 10 000 років пожежі, і їх не гасять. Міста задихаються від диму

«Бігти? Це найпростіше, що можна зробити. Та й куди бігти? В усьому світі відбувається щось страшне. Мені здається, це початок кінця. Недовго нам залишилося. І правильно, по заслугах». Основними районами пожеж стали Іркутська область, Красноярський край, а також Бурятія та Якутія. В усіх цих регіонах тайга палає вже більше місяця, і розмах пожеж воістину апокаліптичний. Так, згідно з оцінками Грінпіс, вогнем знищено більше 13 млн гектарів лісу, що рівнозначно площі цілої Греції. Як стверджують екологи, сибірські пожежі викинули в атмосферу понад 166 млн тонн вуглекислого газу, що прискорить глобальне потепління.

Таку саму кількість чадного газу могли б створити 36 мільйонів автомобілів протягом року. Дим від згарищ досягнув Уралу, Поволжя, великі сибірські міста-мільйонники виявилися повністю оповитими густим смогом, запах гару було чути навіть у столиці Монголії Улан-Баторі.

Як повідомляє видання Тайга.інфо, лише в Іркутській області понад 100 поселень задихаються від диму лісових пожеж, більшість з яких просто не гасять. Жителі розповіли виданню, що в них почалися проблеми зі здоров'ям, транспортне сполучення з віддаленими містами перервано, дим відчувається вже в квартирах.

Ірина Федорова, Усть-Кут:

«У повітрі відчувається запах гару. У мене відчуття, що пожежі вже до мого дому підходять. Видимість нульова. Мені будинку сусідські не видно. У мене продукти закінчилися, а я в магазин сходити не можу. Мені погано».

Анастасія Окулова, Усть-Ілімськ:

«Все дуже просто — задихаємося. Все в диму. Я-то терплю, а в подруги дитину вирвало від гару і диму. В місті з цього приводу нічого не робиться. Так, ніби нічого не відбувається».

Тетяна Лисак, Киренськ:

«Уже місяць живемо в такій обстановці, кількість диму змінюється залежно від напрямку вітру, але він є щодня. Дихати важко, багато хто відчуває першіння в горлі, головний біль. Авіасполучення з Іркутськом і з північними населеними пунктами відсутнє. Водний транспорт також не ходить: як пасажирський, так і вантажні танкери».

У спільноті «Інцидент Усть-Ілімськ» у «ВКонтакте» опублікований заклик допомогти місту: «Скільки можна? Що потрібно зробити, щоб це припинилося? Добровольцем на пожежі не беруть, це й зрозуміло, вони і мужиків не всіх беруть. А що робити? Як вирішувати цю проблему? Неможливо байдуже дивитися на це, особливо коли є діти. Бігти? Це найпростіше, що можна зробити. Та й куди бігти? В усьому світі відбувається щось страшне. Мені здається, це початок кінця. Недовго нам залишилося. І правильно, по заслугах. А вони там у Москві своїй сподіваються, що їх не торкнеться, коли лихо набуде величезних масштабів? Адже це катастрофа, і далі буде тільки гірше».

Без сумніву, головною причиною таких масштабних пожеж стали глобальні кліматичні зміни, зокрема, аномально високі температури, які були зафіксовані в низці регіонів Сибіру на початку цього літа. Так, згідно з даними Всесвітньої метеорологічної організації, середні температури червня в тих частинах Сибіру, де вирують стихійні пожежі, були майже на десять градусів вищими від довгострокового середнього за період 1981-2010 рр.

Подібні теплові аномалії спостерігалися і в інших частинах Північної півкулі, зокрема, на Алясці та в Канаді — там також вирували потужні лісові пожежі. Загалом, як стверджують кліматологи, північна частина земної кулі нагрівається швидше, ніж уся планета в цілому. Це тепло висушує ліси й робить їх більш уразливими для вогню. Нещодавнє дослідження показало, що північні ліси Землі горять зараз зі швидкістю, яку не спостерігали щонайменше 10000 років.

Проте особливого розмаху цьогоріч — якщо брати Північну півкулю — пожежі набули саме в сибірській тайзі. І тут дуже важливо зрозуміти, чому саме там пожежі досягнули воістину апокаліптичного масштабу.

Відповідь на це складне з першого погляду питання є дуже простою. Пожежі просто... не гасили. І справа тут не в тому, що Росія вирішила весь світ оповити димом своїх лісових пожеж. Все набагато прозаїчніше.

Як стверджують екологи, більше 90% лісових пожеж у Росії відбуваються в так званих «зонах контролю». Згідно з російським федеральним законодавством, «зони контролю» — це переважно віддалені райони, де можна не гасити ліс, якщо вогонь не загрожує населенню, а прогнозований збиток менший від планованих витрат на боротьбу з пожежами.

Іншими словами, якщо вартість протипожежних заходів перевищуватиме орієнтовну вартість знищеної вогнем деревини — на пожежу можна просто махнути рукою. Повноваження з прийняття рішень, гасити чи не гасити ліс, передані регіонам — регіональним комісіям з надзвичайних ситуацій. Поки не було аномальної спеки, така практика не становила загрози. Але клімат змінюється.

До цього додається, як стверджують місцеві видання, повна деградація таких структур із боротьби з лісовими пожежами, як «Авиалесохран». Саме за допомогою авіації ще за Радянського Союзу боролися з лісовими пожежами в цих регіонах, проте на сьогодні у відповідної служби просто не вистачає ані сил, ані потужностей якось протистояти поширенню пожеж.

Не дивно, що місцева влада, принаймні на початках, просто вирішила заплющити на проблему очі. Широко відомими стали слова красноярського губернатора Олександра Уса, який заявив, що лісові пожежі — «це звичайне природне явище, боротися з яким безглуздо, а може навіть десь і шкідливо». Центральна російська влада спочатку теж украй слабко реагувала: фактично, якісь рухи почалися лише тоді, коли стало зрозуміло, що просто замовчати проблему не вдасться. Тобто реакція на катастрофу така сама, як і під час Чорнобиля, що добре показано в однойменному серіалі.

У самій же Росії петиція екологів про необхідність боротьби з пожежами зібрала понад мільйон голосів. Ситуація набула майже анекдотичного відтінку, коли 1 серпня такий затятий скептик щодо глобального потепління, як Дональд Трамп, під час телефонної розмови з Путіним запропонував йому допомогу своєї країни в боротьбі з лісовими пожежами.

Останніми днями можна спостерігати позірну заклопотаність ситуацією збоку центральної російської влади, можна почитати про залучення до гасіння пожеж військових та мнсників, проте дані Greenpeace свідчать про те, що ситуація залишається некерованою.

Так, станом на 6 серпня горіло 4,5 млн гектарів (за день до того — 4,3 млн гектари), при цьому гасіння пожеж відбувалося лише на площі в 140 тис. гектарів (всього 6 % від загального обсягу площ займання лісом).

Але керівництво Росії охочіше дбає про закордонні війни — від України до Сирії, — ніж про порятунок власного населення від катастрофи. Росія витрачає колосальні гроші на військові потреби, аби погрожувати всьому світові, та величезні суми на зовнішню пропаганду, в той час як на те, аби вберегти жителів РФ від катастроф та їхніх наслідків — коштів бракує.

Як заявив один із російських експертів, загасити лісові пожежі в Сибіру зможуть лише осінні дощі.

***

Зазначимо, що Сибір — не єдиний регіон, де більше, ніж зазвичай, горять ліси. Пожеж також багато у тропічній Африці й Амазонії.