Як Euronews Росії підігрує
Примітка редакції. Про те, як Москва користується принципами свободи слова, щоб поширювати свою пропаганду через спонсорований Євросоюзом телеканал — в матеріалі нашого партнера InformNapalm.
За останні 10-15 років режим Путіна зумів глибоко пустити свої щупальця у Європейський Союз, а тепер поступово розширює свій вплив у Європі. Такі процеси у своїх статтях відзначають європейські медіа. Москва не лише інвестує у свою пропагандистську медіа-машину, в центрі якої телеканал RT, який нещодавно, за кілька місяців до вкрай важливих для ЄС виборів президента Франції, почав мовити ще й французькою. Росія також надає усіляку підтримку, зокрема й фінансову, цілій низці право- й ліворадикальних партій та організаціям євроскептиків. Тож не дивно, що лідери цих партій, політичні діячі з різних країн, у своїх виступах не втомлюються повторювати геополітичні тези Путіна і фрази, запозичені з кремлівської пропаганди. Ми коротко проаналізували деякі доволі дивні сюжети на Euronews, європейському багатомовному телеканалі новин, у якому Росія (через національного мовника ВГТРК) є одним з акціонерів. Іноді його сюжети не надто відрізняються від тих, які транслюють флагмани агресивної кремлівської пропаганди — «Перший канал» і «Звєзда».
Директор Euronews у країнах СНД, Валід Арфуш раніше був керівником міжнародного відділу прес-служби Віктора Януковича
Європейський телеканал новин уже ставав об’єктом журналістських розслідувань щодо упереджених матеріалів та прихильності до політики Москви. У 2014 році видання «Обозрєватель» провело порівняльний аналіз сюжетів Euronews англійською, російською та українською мовами та дійшло висновку, що російська редакція телеканалу «підіграє Кремлю». А нещодавно європейський багатомовний телеканал зазнав критики за антиукраїнське подання історії про «Гіві».
Багато глядачів були шоковані нещодавнім сюжетом Euronews про похорон «Гіві», ватажка проросійських бойовиків у Донецьку. Передусім йдеться про редакційне рішення взагалі висвітлювати похорон сумнозвісного ватажка незаконного збройного угруповання «Сомалі», який був у списку санкцій ЄС. Адже це — міжнародний телеканал новин з європейською перспективою, а тому такий сюжет у його ефірі є доволі незвичним і навіть підозрілим. Провідні телеканали зазвичай висвітлюють похорони видатних лідерів держав, легендарних спортсменів чи зірок шоу-бізнесу. Але топ-медіа практично ніколи не фокусуються на похоронах ватажків незаконних збройних угруповань.
Однак вибір синхрону в цій історії справив ще неприємніше враження. «Прихильниця ДНР» (а такі часто виявляються акторками, найнятими російськими державними ЗМІ) не втомлюється повторювати пропагандистські гасла Москви про «фашистів в Україні», які вже були викриті і спростовані тисячі разів. Як таке подання історії вписується у засадничі принципи незалежної журналістики? Чому б Euronews готувати такі упереджені сюжети, якщо не через його можливу залежність від російської влади?
Водночас англійська версія Euronews розповідає про «шанувальників і доброзичливців» на похороні, але ви не почуєте, що українська влада вважала «Гіві» терористом. Знову ж, Euronews розповідає про «заколотників», зазначаючи, що вони виграли «битву за Донецький аеропорт», не забажавши згадати пряме військове втручання Росії, яке вже було доведено великою кількістю доказів. Принаймні, англійська редакція згадує, що «ДНР» є «самопроголошеною». Хоча сюжет міг би бути ще більш тенденційним.
А це ми можемо побачити у тій же історії, але у виконанні російської редакції каналу. Там «проросійські заколотники» стають «ополченням», цей термін впровадила і широко використовує кремлівська пропаганда. Слово з позитивним забарвленням, котре означає «загони добровольців, які допомагають армії в обороні від нападу агресора». «Якій армії?» — постає питання. Очевидно, що не українській, а скоріше російській. Російський журналіст Euronews забуває згадати, що «ДНР» є самопроголошеною, невизнаною псевдореспублікою. Зрозуміло, що репортер не сказав би правду про засноване та спонсороване Кремлем утворення. Автор не хоче зазначити, що українська влада вважала «Гіві» терористом, але водночас він цитує заяву так званої «влади ДНР» про те, що він був убитий у «теракті». Репортер Euronews розповідає про «південно-східну Україну». Аналогічну термінологію використовує кремлівська пропаганда (оскільки Москва вдає, що має підтримку в інших регіонах України на сході і на півдні, а також ставить під сумнів територіальну цілісність України), тоді як війна триває тільки на невеликій частині Донбасу. Можна здогадатися, що ця ж історія в українській версії є зовсім іншою. Однак керівництво телеканалу, мабуть, не переймається такими розбіжностями.
Перейдемо до іншої історії, щоб побачити приклад того, як Euronews презентує російський погляд на Трампа як президента США. Репортер Галина Полонська експертом для сюжету обрала Леоніда Слуцького. Зазначимо, що Слуцький був у найпершому списку санкцій Заходу проти російських політиків за анексію українського Криму. ЄС відзначив, що голова комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції і зв’язків зі співвітчизниками Слуцький був активним прихильником анексії Криму. Слуцький є членом ультранаціоналістичної партії ЛДПР. Скориставшись ефірним часом, Слуцький не втратив нагоди знову піддати критиці Барака Обаму. Інший експерт, редактор англомовного видання «Росія у глобальній політиці» Федір Лук’янов, голова неурядової Ради із зовнішньої й оборонної політики, розповідає про якусь змову проти Дональда Трампа і, безперечно, змальовує його позитивно, як і Путін. Якщо ви очікували побачити у сюжеті протилежні думки, то розчаруєтесь. Зрештою, наприкінці історії у стендапі кореспондентка розповідає про Трампа і посилається на прес-секретаря Володимира Путіна. Чому б ні? Про що ще можна розповісти глядачам з екрану телевізора?
Та сама кореспондентка звернулася до ще одного одіозного героя для синхрону в сюжеті на іншу тему. Сергій Железняк, заступник генерального секретаря ради партії Путіна, розповідає глядачам Euronews про «очікування Росії від президентства Трампа». «Спроби паралізувати дії Трампа стали би катастрофою», — заявляє Железняк. Але заждіть, він же також у списку санкцій. Справді, важко знайти політика у ближньому оточенні Путіна, який не потрапив до санкційного списку. Железняка, окрім цього, спіймали на поширенні неправдивої інформації у його українофобських заявах. У стендапі кореспондентка підтверджує, що «Москва готова дати Трампу час для вирішення проблем». Наче хтось у цьому сумнівався.
Спеціальна кореспондентка Euronews привернула нашу увагу, і за допомогою швидкого пошуку ми знайшли її історії на тему російської внутрішньої політики. Наприклад, вона розповідала глядачам, як правляча партія «Єдина Росія» переконливо виграла парламентські вибори у Росії. Не очікуйте жодної критики правління Путіна, або інформації про фальсифікації виборів, чи ув’язнених і вбитих лідерів опозиції. У сюжеті є лише святкування перемоги партії Путіна. Галина Полонська закінчує історію з красномовним стендапом: «Основна боротьба зараз точиться між претендентами на срібло і бронзу». Сподіваюсь, ви вже уявили собі справедливу конкуренцію на російських виборах з реальною боротьбою за срібні та бронзові медалі? А для Euronews це цілком реально. Російська версія цієї історії не надто відрізняється від сюжетів російського «Першого каналу». Уже заголовок цитує Путіна, який говорить, що «Росіяни проголосували за стабільність». Тому якби російські глядачі поставили під сумнів неупередженість російських телеканалів і перемкнули на європейський телеканал новин, то почули б там аналогічну інформацію.
Тим не менш, в ефір Euronews потрапляють ще гірші історії. Це — сюжет у стилі телеканалу «Звєзда» (телеканал міністерства оборони РФ). Ще один спеціальний кореспондент, Денис Локтєв, відвідав авіабазу Хмеймім поблизу Латакії в Сирії, що використовується російськими бомбардувальниками для авіаударів на сирійській території. Репортер Euronews стверджує, що російські військові літаки знищили «об’єкти терористичної інфраструктури». Сюжет розповідає, що російські літаки бомбили «терористів» та «ісламістів», але жоднісіньким словом не згадує мирних жителів і дітей, убитих цими ж повітряними ударами. Зазначимо, що в аналогічний спосіб свої сюжети подає й телеканал «Звєзда». Професійний військовий погляд у сюжет вносить синхрон російського генерал-майора Ігоря Конашенкова. Спецкор Локтєв завершує свій матеріал недвозначно: «Російське командування каже, що бомбардувальники продовжать вражати цілі, допоки це буде необхідно». Європейський канал новин запевняє глядачів Росії і всього світу, що Москва бомбить у Сирії тільки терористів і що воєнна операція проходить гладко. Утім, це твердження викликає великі сумніви, а також суперечить багатьом фактам, що були висвітлені у західних ЗМІ.
Якщо ви регулярно не дивитеся рубрику «Без коментарів» на каналі Euronews, то мабуть, ви пропустили це відео, на якому славлять російських моряків, що повертаються додому з Сирії, де вони брали участь у бойових діях, внаслідок чого загинули мирні мешканці.
Однак не всі сюжети Euronews заражені поглядами Кремля. У висвітленні недавньої ескалації бойових дій в українському місті Авдіївка Донецької області можна було помітити різні підходи. В одному сюжеті репортер показує руйнування, евакуацію жителів, які залишилися без опалення та електрики, але не згадує про те, що Авдіївка перебуває під контролем українського уряду, і що цих руйнувань було завдано російськими ракетами, випущеними нелегальними збройними групами, яких підтримує та фінансує Росія.
Незважаючи на відео, на якому важко не помітити прапор України, репортер розповідає, що «і Київ, і проросійські повстанці звинувачують один одного в наступі на Авдіївку». Але ж українська армія не може наступати на Авдіївку, тому що вона контролює місто. Утім, ми маємо визнати, що інша історія про ескалацію боїв за Авдіївку все ж цитує заяву Міністерства оборони України про те, що «російські окупаційні сили обстріляли прифронтову Авдіївку на сході країни».
Таким чином, легко помітити, що під нинішнім гаслом «Всі погляди» фінансований Європейським Союзом Euronews транслює історії з повністю московською точкою зору, в тому числі й чистої води пропаганду або так звану постправду.
Це не було б так ганебно, якби Euronews не отримував фінансування від ЄС. Нещодавно Європейська комісія підписала угоду щодо продовження фінансування Euronews на чотири роки. За договором, телеканал отримає €24 млн у 2017 році. У 2016 році, за власною оцінкою, Європейська комісія виділила для Euronews близько €24,7 млн, які пішли на фінансування мовних служб та висвітлення європейських справ, ініціатив ЄС. Euronews отримав найбільше серед усіх медіа дотацій Європейського Союзу: €240 млн з часу створення телеканалу в 1992 році. Європейська комісія очікує, що у відповідь «Euronews повинен зберігати недоторканною свою редакційну незалежність і свою місію висвітлення європейських інтересів».
Утім, слід зазначити, що Euronews відтоді став приватною компанією. Її власник — єгипетський олігарх Нагіб Савіріс, який купив у 2015 році контрольний (53%) пакет акцій (через свою медіа-компанію Media Globe Networks). Це сталося невдовзі після візиту президента Росії Володимира Путіна до Єгипту. Угода підняла тоді полеміку щодо збереження незалежності редакційної політики Euronews у майбутньому. Решта 47% акцій Euronews належать її історичним акціонерам, а саме 21 державній телекомпанії різних країн і трьом органам місцевої влади. До 2015 року російська державна телекомпанія ВГТРК була одним з найбільших акціонерів з 16,9% акцій.
Фото: Новий власник Euronews вихваляв Путіна у Twitter за втручання Москви у війну в Сирії.
Нагіб Савіріс заявив, що Euronews має протистояти тиску з боку європейських політиків, які закликають західні ЗМІ забезпечити противагу кремлівській пропаганді, пише британське видання The Guardian. Європейське видання EurActive опублікувало тривожну статтю про те, що «є серйозні підстави вважати, що Euronews, який сприймається мільйонами у світі як телеканал ЄС, стає голосом Москви». Неназваний журналіст Euronews розповів EurActiv, що на телеканалі намагаються уникати відкрито критичних матеріалів на тему «напористої зовнішньої політики Росії» щодо своїх сусідів і щодо Європейського Союзу.
Отже, немає жодних сумнівів у тому, що Кремль справді турбується про збереження свого впливу на Euronews. На підтвердження цьому у FrolovLeaks було виявлено цікавий факт. Йдеться про дані з електронної поштової скриньки російського політика Кирила Фролова, заступника директора Інституту країн СНД. Їх роздобули та надали для аналізу спільноті InformNapalm хактивісти Українського Кіберальянсу (UCA). В одному з листів з електронної пошти Фролова йдеться про організацію неофіційної зустрічі президента Росії Володимира Путіна і голови Euronews у країнах СНД Валіда Арфуша, його брата Омара Арфуша, мільярдера, медіа-бізнесмена у Франції, і колишнього міністра закордонних справ Франції Філіпа Дуст-Блазі, заступника Генерального секретаря ООН з інноваційного фінансування розвитку. У листі розповідається, що делегація прибуває до Москви на зустріч, яка була ініційована російською стороною і була підтверджена президентом РФ. «Члени делегації, Омар і Валід Арфуш, працюють над міжнародним медіа-проектом», — йдеться в листі. Ми можемо лише здогадуватися, що президент Росії Володимир Путін обговорював на зустрічі з директором Euronews у країнах СНД на тему міжнародного медіа-проекту.
Нагадаємо, що Валід Арфуш обіймав посаду віце-президента НТКУ саме в той період, коли національна телекомпанія уклала угоду з Euronews щодо створення української служби телеканалу в серпні 2011 року. Однак влітку 2013 року Арфуш пішов з НТКУ і влаштувався на роботу в Euronews, де його призначили директором компанії у країнах СНД.
З серпня 2007 до лютого 2010 року Арфуш був керівником міжнародного відділу прес-служби кандидата у президенти, а потім президента України Віктора Януковича. Його ім’я виявили у книзі чорної бухгалтерії Партії регіонів, згідно з матеріалом англомовного видання Kyiv Post. У статті йдеться, що Арфуш отримав $10000 17 вересня 2009 року за статтю про Януковича і $9530 25 жовтня 2009 року для організації «візиту французького делегата», згідно з документами, які змогла побачити редакція Кyiv Post. На прохання видання прокоментувати цю інформацію пан Арфуш відповів відмовою.
Ще один тривожний для Європи сигнал пролунав, коли Дмитро Фірташ, контроверсійний український магнат, став новим спонсором української служби Euronews у березні 2015 року. Фірташа в Європі пам’ятають як союзника проросійського екс-президента України Віктора Януковича, який утік до РФ. У лютому 2017 року суд в Австрії своїм вироком відкрив шлях для екстрадиції Фірташа до США, де його звинувачують у хабарництві та фінансовому шахрайстві. У 2015 році Фірташа заарештували у Відні на прохання США, а згодом за рекордну заставу відпустили під домашній арешт. Видання EU Observer різко розкритикувало угоду Euronews з Фірташем, відзначивши, що «бізнесмен-мільярдер з активами у банківському і газовому секторах та у галузі хімічних речовин має тісні зв’язки з Кремлем і, за даними витоку з дипломатичних телеграм США, із російською мафією».
Euronews підписав угоду з Фірташем (через його телеканал «Інтер») після того, як нове керівництво української державної телекомпанії НТКУ розірвало договір з Euronews у лютому 2015 року, заявивши, що не в змозі продовжувати платити 5,5 млн євро на рік. Це річна вартість ліцензії і функціонування української редакції телеканалу відповідно до угоди, підписаної колишнім керівництвом НТКУ (Бенкендорф і Арфуш) з Euronews у жовтні 2010 року. НТКУ також накопичила борг перед європейським партнером у розмірі €10,8 млн.
Європарламент висловив обурення з приводу того, що українська версія Euronews фінансувалася Фірташем, відомим своєю підтримкою колишнього українського президента Віктора Януковича і діловими зв’язками з Росією. У 2016 році Європейський парламент опублікував доповідь про маніпуляції Росії в інформаційних сюжетах про Україну. У документі ставиться питання: «Хто впливає на Euronews?» «Наявні широкомасштабні європейські засоби масової інформації перебувають під тиском, або через фінансові скорочення, або, у випадку субсидованого Європейським союзом Euronews, через відношення до проросійських бізнес-інтересів», — мовиться в доповіді. Автори додають, що «зростають побоювання щодо редакційної незалежності, або її ймовірної відсутності, на Euronews».
У доповіді Європарламенту йдеться, що «інформація стала ключовим чинником в українській кризі, при цьому деякі аналітики говорять навіть про інформаційну війну, яку провадить Росія». В документі далі йдеться: «Лише за кілька тижнів до підписання угоди Euronews випустив в ефір інтерв’ю з Фірташем, яке було дуже прихильним до олігарха. Практично повна відсутність критичних запитань дозволила Фірташу висловити свої політичні погляди, які, на переконання фахівців, звучали так, наче вони були схвалені президентом Росії Володимиром Путіним».
У цьому контексті Euronews закриває українську службу. У той час як триває російсько-український конфлікт, російська служба каналу залишається в ефірі. Велика група журналістів надіслала петицію керівництву Euronews щодо долі української служби. Документ був підписаний журналістами, які представляють майже всі мовні редакції. Вони висловлюють своє невдоволення тим, що керівництво, начебто, не продемонструвало жодних зусиль з пошуку потенційного нового інвестора задля збереження української редакції.
У лютому журналісти Euronews написали відкритого листа віце-президентові Єврокомісії з питань спільного цифрового ринку Андрусу Ансіпу, звернувши його увагу на багато викликів, з якими зіткнулася медіа-компанія. Занепокоєння співробітників викликають звільнення і слабкість редакційного проекту, йдеться в листі. Європейська комісія пообіцяла «серйозно розглянути» проблему в Euronews. Ансіп відповів, що «цілком згоден», що Європа повинна продовжувати зберігати свій голос в ефірі та захищати свої цінності. Варто нагадати, що у березні 2015 року Європейський Союз ухвалив рішення вжити заходів для протидії новій пропагандистській війні з Росією.
Підбиваючи підсумок, наголосимо, що Росія вільно використовує медіа-компанію, яка отримує велике фінансування від ЄС, щоб поширювати свою точку зору, яка часто є чистою пропагандою. Водночас Україна втрачає свій голос у Європі. Поставши перед цією драматичною ситуацією, Європейська комісія висловила лише мляву реакцію. Посадовцям у Брюсселі не вистачає рішучості та системи швидкого прийняття рішень. Заангажовані сюжети Euronews стають черговим доказом того, що глядачі повинні ретельно вибирати свої джерела інформації і додатково перевіряти будь-які факти, які здаються підозрілими, і будь-які теми, які можуть зазнавати політичного впливу. Для формулювання своєї власної виваженої думки про найголовніші події і геополітичні проблеми глядач повинен отримати достовірну інформацію. Однак бажання бути добре обізнаним у сучасному світі постправди, фейкових новин і спонсорованої агресивними державами пропаганди вимагає великих зусиль.
Alex Bosk
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!