Як російська пропаганда впливає на суспільну думку в Україні (дослідження)

Примітка редакції. Якщо в інформаційному просторі Україні вдалося перемогти в латентній війні, яку розв’язала проти неї Росія, шляхом усунення засобів пропагандистського впливу і відображення інформаційних атак Кремля, то на внутрішньому масмедійному полі вона програла. Фінансова олігархія, непотизм, тотальна корупція, вибіркове правосуддя, гальмування реформ, підконтрольні ЗМІ (а відтак висвітлення на неналежному рівні інформації про ситуацію на Донбасі) призвели до результату, якого так прагнула Москва — незначна частка тих українців, які вважають, що події зими 2014 року були державним переворотом, дещо зросла.

Публікуємо матеріал Media Sapiens, де викладені результати дослідження, проведеного КМІС.

Результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення ГО «Детектор медіа».

Опитування тривало з 3 по 12 грудня 2016 року. Проведено 2040 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 110 населених пунктах України (лише на територіях, що контролюються урядом України). Дослідження здійснене за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Динаміку змін у впливі російської пропаганди можна простежити, порівнявши отримані дані з результатами проведених раніше опитувань (зокрема, квітні 2015 року було презентовано аналітичний звіт «Протидія російській інформаційній агресії: спільні зусилля задля захисту демократії», у червні 2015 року проводили опитування про сприйняття тез російської пропаганди, довіру до українських та російських ЗМІ, обізнаність про медіавласників; у березні 2016-го — про те, наскільки критичнино громадяни ставляться до медіа). 

Результати дослідження такі:

Основним джерелом інформації для українських громадян про стан справ в країні є українське телебачення.

Українці продовжують дізнаватись інформацію про стан справ у країні переважно з українських загальнонаціональних телеканалів — 87,1% віддає перевагу цьому виду ЗМІ. 40,7% опитаних отримують інформацію з онлайн-ЗМІ. Загальнонаціональні газети та радіо суттєво відстають — 17% та 16,5% відповідно. Водночас із російських телеканалів одержують інформацію 7,9% українських громадян. У той же час майже половина опитаних (47,7%) дізнаються про події в Україні з неофіційних джерел — від родичів, друзів, сусідів, колег по роботі.

Українському телебаченню найбільше довіряють як джерелу інформації про збройне протистояння на Донбасі, довіра до російських телеканалів майже на нулі.

На запитання «Яким з перерахованих джерел інформації про збройне протистояння на Донбасі Ви довіряєте?» 40,4% опитаних громадян України відповіли, що це українські загальнонаціональні телеканали. На сході довіра до центральних телеканалів значно нижча і становить 22,2%. На другому місці (зі значним відривом) за довірою — родичі, друзі, сусіди, колеги по роботі (18,8%); на сході ця цифра — 13,4%. На третьому — інтернет-ЗМІ — 17,5% (на сході — 14,2%). Іншим видам ЗМІ довіряють украй мало: радіо — 5,3% (схід — 0,5%), газети — 3,8% (схід — 1,4%), соцмережі — 7,1% (схід — 1,9%).

Російським телеканалам як джерелу інформації про збройне протистояння на Донбасі довіряють лише 1,3% респондентів по всій Україні (на сході — 0,8%).

Основними телеканалами, з яких черпається інформація про збройне протистояння на Донбасі або про Крим, є: «1+1» — 43,1%, «Інтер» — 34%, «Україна» — 20,1%, СТБ — 15,7%, ICTV — 15,3%. Російські канали значно відстають: «Россия» — 1,7%, «Первый канал» — 1,1%, НТВ — 0,9%, «Дождь» — 0,2%.

Трохи більше ніж 10 відсотків опитаних громадян мають можливість дивитися вдома російські телеканали.

Українські громадяни мають змогу дивитися російські телеканали попри наявні обмеження. На запитання «Які телеканали Ви можете приймати вдома (незалежно від способу прийому)?» 11,6% опитаних відповіли, що мають змогу дивитися телеканал «Россия», 12,2% — НТВ, 13,2% — «Первый канал», 6,2% — «Дождь».

Більшість — 78,7% — дивиться російські телеканали за допомогою супутникової антени. 7,8% — через інтернет, 6,4% — за допомогою кабельного ТБ, 5,8% — за допомогою аналогової антени (при цьому на сході цей відсоток становить 37,4%).

Громадянам не вистачає інформації про втрати серед українських військових та про жертви серед мирного населення на Донбасі.

На запитання «Яку інформацію про події на Донбасі, на Ваш погляд, засоби масової інформації висвітлюють недостатньо повно?» 39,6% респондентів відповіли, що це дані про втрати серед українських військових, а 35,6% — про жертви серед мирного населення. 23,9% вважають, що недостатньо інформації про дії місцевої влади, 18,2% — про плани держави щодо розбудови прифронтових територій, їхнього економічного та соціального розвитку, 16,2% — про реформи в країні.

Водночас 18,9% респондентів вважають, що відомостей достатньо, але вони неправдиві.

Громадянам недостатньо інформації про державну стратегію щодо окупованих та непідконтрольних територій.

41,7% опитаних вважають, що мають недостатньо інформації про стратегію та цілі держави щодо Криму, 29,1% відповіли, що взагалі не отримують її. Також 44,9% вважають, що дуже мало інформації про стратегію та цілі держави щодо територій на сході, непідконтрольних сьогодні Україні, а 22,% зазначили, що взагалі не одержують її.

Громадянам було запропоновано відповісти на питання «Якою мірою Ви згодні чи не згодні з наступними твердженнями, які поширюються засобами масової інформації», серед цих тверджень були такі:

«Події, що відбулися взимку 2014 року в Києві — це незаконний збройний переворот». За результатами опитування 34,3% респондентів по всій Україні погоджуються з цим. Найбільше погодилися з такою тезою на півдні (51,1%) та сході (57,3%) країни.

З тезою «Події, що відбулися в Києві взимку 2014 року — це народна революція» погодились 56,4%. Переважають такі переконання на заході (80,5%) та в центрі (60,8%) країни, тоді як на сході так вважають 28,8% опитаних, а на півдні — 38,5%.

З твердженням, що «Санкції Заходу тиснуть на Росію, її ресурси вже закінчуються», погодились майже 25% (5,7 % — повністю згодні, 19,1% — скоріше згодні), не погодились 47,2%, «важко сказати» — 28,1%.

Із тезою, що «Санкції завдають збитків лише самим Європі та США і скоро будуть скасовані», погодились 37,2%, не згодні — 31,7%, «важко сказати» — 31,1%.

Більшість громадян покладають відповідальність за зрив перемир'я та Мінський процес на Росію, а не на Україну. Так, 66,4% опитаних погодились із твердженням «Росія та "ЛНР/ДНР" цілеспрямовано зривають перемир’я і Мінський процес», тоді як 38,8% підтримують твердження, що «Київський уряд цілеспрямовано зриває перемир’я і Мінський процес».

Відсоток тих, хто покладає відповідальність за продовження війни на українських уряд та олігархів, майже зрівнявся із процентом тих, хто відповідальність за це покладає на Росію.

65,5% опитаних погодились із тезою, що «Війна триває, тому що вона вигідна київському уряду і олігархам». 70,7% погодились із тезою, що «Війна триває, тому що Росія не виводить свої війська з Донбасу і не припиняє підтримку "ЛНР/ДНР"».

Дослідження виявило амбівалентність оцінок різних подій одними і тими ж громадянами України.

Так, 9% респондентів одночасно вважають, що в 2014 році відбувся збройний переворот та народна революція.

22,3% респондентів одночасно покладають відповідальність за зрив Мінського процесу і на Москву, і на Київ.

44,8% респондентів одночасно вважають, що «Війна триває через зацікавленість українських уряду й олігархів і через те, що Росія не виводить війська з Донбасу і підтримує "ЛНР" та "ДНР"».

Більшість опитаних вважають, що в Україні відбувається наступ на свободу слова.

48,4% респондентів переконані, що в Україні відбувається наступ на свободу слова. Домінують такі настрої на півдні — там так вважають 61,6% опитаних, а також на сході — 60,9%. Не згодні з таким твердженням 33,8%. Ще 17,8% не можуть нічого сказати із цього приводу.

Із твердженням, що «в Україні націоналісти стоять вище закону і переслідують мирних прибічників Росії», згодні 27,5% опитаних, не згодні 50%, 21,6% — «важко відповісти».

З тезою, що «У Криму, а також на територіях, підконтрольних "ДНР/ЛНР", переслідують україномовних громадян й українських патріотів», згодні 51,4%, не згодні 23,5%, «важко відповісти» — 25,2%.

З тезою, що «В Україні переслідують етнічних росіян, російськомовних громадян та інакомислячих», згодні 16,1%, не згодні 65,9%, «важко відповісти» — 17,9%.

ГО «Детектор медіа» спільно з КМІС регулярно проводять опитування громадян щодо питань, пов’язаних із медіа. У березні 2016 року було реалізоване дослідження того, як громадяни оцінюють вплив медіа та чи вважають за необхідне навчання медіаграмотності (результати тут).

У червні 2015 року було представлене опитування щодо обізнаності про медіавласників, про довіру до українських та російських ЗМІ, про сприйняття тез російської пропаганди, місцеву пресу.  

У квітні 2015 року було презентовано аналітичний звіт «Протидія російській інформаційній агресії: спільні зусилля задля захисту демократії».

Якщо порівняти дані соціологічного опитування 2015 року з нинішніми даними, то видно, що відсоток тих, хто отримує інформацію про стан справ в Україні з українських телеканалів, дещо зріс: 83% — у 2015 році і 87,1% — у 2016-му. При цьому суттєво більшу роль почали відігравати родичі та знайомі як джерело інформації: 24% — у 2015 році і 47,7% — у 2016-му.

Довіра до українських телеканалів знизилась: 50% — у 2015 році і 40,4% — у 2016-му.

У 2015 році 42% респондентів відповіли, що приймають російські канали через супутник (у 2016-му — 78,7%), а 38% — через кабельне телебачення (у 2016 році — 6,4%).

Порівняно з 2015 роком, громадянам більше бракує інформації про жертви серед мирного населення та втрати українських військових.

З тезою, що «Події зими 2014 року — це збройний переворот», у 2015 році погодились 27%, у 2016 — 34,3%; що це народна революція, вважали 61%, у 2016 році — 56,4%.

Джерело: Media Sapiens.