Мистецтво «санкційних» заголовків

Примітка редакції. Публікуємо матеріал «Детектора медіа», у якому проаналізовано факт маніпулювання інформацією в інтернет-виданнях «Страна.ua», «Вєсті» та «Кореспондент». Проблема полягає у словниках чи в чесності перед читачами?

Журналісти сайтів «Страна.ua», «Вєсті», «Кореспондент» та деяких інших радикалізували заяви канцлера Австрії та зробили їх проросійськими.

Увечері 23 лютого інтернет-видання «Кореспондент» випустило гучну новину: «Австрия призвала смягчить санкции против России». За три години про це написала і «Страна.ua»: «Канцлер Австрии призвал снять вредные для Европы санкции с России». Обидва видання посилаються на інтерв’ю Крістіана Керна з Bloomberg, тож, здається, все справді погано й Україна втратила ще одного союзника на Заході.

Щоправда, якщо прочитати новину на самому Bloomberg, виявиться, що не все так сумно: «Austria calls for russian sanctions rethink to bring progress». Тобто Австрія закликає переглянути санкції проти Росії, щоби добитися більшого успіху. Таким чином, видання винесли у свої заголовки одразу дві маніпуляції. По-перше, мова не про пом’якшення чи, тим паче, скасування санкцій — голова уряду Австрії пропонує лише їх переглянути (частково й за умови виконання Мінських домовленостей). Ба більше, Керн не закликав зі своєї власної ініціативи — він відповів на запитання: «Отвечая на вопрос, поддерживает ли он частичную отмену санкций в обмен на прогресс в соблюдении Минских договорённостей, Керн сказал: "Абсолютно"», — пише далі сама «Страна».

По-друге, прочитавши заголовок оригіналу, можна дійти висновку, що головна мотивація Австрії у знятті санкцій — це зробити режим перш за все успішнішим, а не менш шкідливим для ЄС. Взагалі, ця фраза про «шкідливість для Європи» фігурує на Bloomberg лише в одному реченні: «European Union may need to consider new ways to put leverage on President Vladimir Putin to bring more success and be less economically damaging to Europe» («Можливо, ЄС доведеться знайти нові важелі впливу на Путіна, які були б ефективнішими і менш шкідливими для Європи»). «Кореспондент», як бачимо, мотиваційну частину в заголовку не наводить узагалі.

Так само, як її обходять у своїй новині й «Вєсті», де новина вийшла одразу після «Кореспондента»: «Австрия призвала пересмотреть санкции против России». Цей заголовок звучить найближчим до оригінального, але це журналісти «Вєстєй» «компенсують» рекордною кількістю перекручувань у самому тексті. Із ліду: «Канцлер страны Кристиан Керн считает, что ЕС нужно искать другие рычаги давления на Россию» — можна дійти висновку, що санкції взагалі вже не розглядають як варіант, тоді як в оригіналі, нагадаємо, йдеться лише про partial lifting («часткове зняття»).

Уже в другому абзаці «Вєсті» приписують канцлеру слова, яких він не казав: «Керн считает, что такие действия не привели к желаемому результату, а спорные вопросы продолжают оставаться на повестке дня». У публікації Bloomberg останній рядок фігурує як бекґраунд від журналістів («The European Union and the U.S. sanctioned Russia and excluded Putin from meetings of the Group of Eight nations after the annexation of Ukraine’s Crimea peninsula in March 2014. But the measures have always been controversial in countries such as Austria, Italy and Germany where the economic impact was most keenly felt») — автори пояснюють, що санкції проти Росії завжди бути спірним питанням у таких країнах, як Австрія, Італія та Німеччина, де їхній економічний вплив відчувається найбільше.

Але «Вєсті» вміють не лише додавати інформацію, але, як і колеги, замовчувати її. Усі вказані видання проігнорували важливу частину одного й того ж перекладеного ними абзацу.

Перший абзац оригіналу: «European Union may need to consider new ways to put leverage on President Vladimir Putin to bring more success and be less economically damaging to Europe. At the same time, he said it was important that Europe remains united in its stance».

Другий абзац «Вєстєй»: «Канцлер подчеркнул, что Евросоюзу нужно искать другие рычаги давления на Россию, которые станут успешными и не скажутся на экономике стран-членов».

Перший абзац «Страни»: «Канцлер Австрии Кристиан Керн призвал пересмотреть санкции против России и найти другую стратегию, которая принесла бы больше пользы и не была бы так экономически вредна для Европы».

Другий абзац «Кореспондента»: «Он заявил, что ЕС нужно рассмотреть другие способы и рычаги влияния на Россию, которые меньше ударят по экономике Европы».

Отже, як бачимо, всі сайти замінили Путіна на Росію. «Страна» не вказала, що шукають саме «нових важелів впливу». «Кореспондент» забув про те, що нові шляхи мають бути ще й успішнішими, а не лише менш шкідливими. І всі три сайти просто проігнорували останнє речення: «At the same time, he said it wasimportant that Europe remains united in its stance» («Водночас він заявляє, що Європі важливо зберігати єдність у цьому питанні»). Це надважливо, адже означає, що Австрія не збирається кричати про зняття санкцій із Росії, бо вважає, що думка ЄС має лишатися єдиною. Причому «Страна» хоча би згадала про цей факт далі, а от на інших сайтах ці заяви канцлера були повністю проігноровані. До речі, цікаво, що «Страна» у своєму матеріалі посилається не безпосередньо на Bloomberg, а на російський сайт РБК.

Тексти подібного змісту можна було побачити й на інших сайтах «плеяди»: «112», «Гордон», «Сегодня» (тут узагалі заявляють, що Керн закликав переглянути санкції, а потім іще й погодився їх частково скасувати) та інших.

Можна знайти багато пояснень ситуації: масове недосконале володіння англійською, ознайомлення лише з версією тексту від того ж РБК, бажання додати новинам сенсаційності чи, можливо, викликати в українців іще більше розчарування Заходом, зневіру в можливості боротьби з Росією та відчуття залишеності напризволяще. Хтозна.

У будь-якому разі радимо цим журналістам пройти мовні курси, працівникам «Страны» — щоб не цитувати російських перекладів іноземних сайтів, «Вєстєй» — щоб не плутати пряму мову й бекґраунди від журналістів, «Кореспондента» — щоб не пропускати важливої частини повідомлень. Усім іншим журналістам — завжди ознайомлюватися з оригіналом цитованої публікації (на який, до речі, пряме посилання дають лише на «Гордоні»). А тим, хто цією новиною намагався дискредитувати Захід в очах українців, — пам’ятати: Крістіан Керн починав кар’єру в журналістиці й багато в чому саме ідеали гуманності (зокрема, позиція стосовно кризи біженців) допомогли йому завоювати серця австрійців і рік тому стати головою місцевого уряду. На яке кар’єрне зростання можуть розраховувати автори, що не вміють (або не хочуть) адекватно перекласти заголовок і передати зміст інтерв’ю, можна лише уявити.

Джерело: «Детектор медіа».