Як Путін брав участь у виборах у США

Обвинувальний акт американського правосуддя проти 13 осіб і трьох російських компаній детально описує, якими методами у 2016 році впливали на голосування на користь Трампа. Обвинувальні висновки стосовно росіян і російських фірм, оприлюднені спецпрокурором Робертом Мюллером, підтверджують: Росія втручалася в президентські вибори у США. За даними доповіді Великого журі США, стратегічною метою росіян було «посіяти розбрат» і «вплинути на президентські вибори 2016 року». Крім змови проти держави, були застосовані незаконні методи від позачергового отримання віз до відкриття банківських рахунків під фальшивими іменами і крадіжки особистих даних, а також виготовлення фальшивих документів.

І знову «Агентство інтернет-досліджень»

Нагадаємо, що «Агентство інтернет-досліджень» (IRA), простіше кажучи — «фабрика тролів», створив у липні 2013 року наближений російського президента Євген Пригожин на прізвисько «кухар Путіна». Його компанію Concord Catering називають «головним джерелом фінансування» IRA через 14 філій. Саме IRA вело інформаційну війну проти США, створюючи в соцмережах акаунти вигаданих людей, поширюючи неправдиву інформацію і просуваючи ідеї, які підтримують Дональда Трампа і критикують Хілларі Клінтон. «Він не боїться брудних завдань, — сказала про Пригожина Любов Соболь із Фонду боротьби з корупцією, — і може виконувати для Путіна будь-які завдання, від боротьби з опозицією до відправки найманців до Сирії». Сполучені Штати наклали санкції на Пригожина ще у грудні 2016 року — Мінфін США заявив, що він надавав велику підтримку російським високопосадовцям, включно з будівництвом поруч з українським кордоном військової бази, використаної для розгортання російських військ.

Основним завданням IRA було наповнити соцмережі статтями і коментарями, які створювали б образ Росії за Путіна як стабільної та комфортної країни порівняно зі сповненим хаосу і морально занепалим Заходом. Невдовзі «тролі» почали займатися закордонними операціями, орієнтованими на противників Росії, таких як Україна і США.

Крилова і Богачова починають діяти

4 червня 2014 року Олександра Крилова й Анна Богачова з «Агентства інтернет-досліджень» (IRA), приїхали до США як «туристи». Насправді вони прибули, щоб вивчити оперативну обстановку і зібрати дані. На підготовчій стадії команда закупила у США камери, SIM-карти, одноразові мобільні телефони, а також місце на місцевих інформаційних серверах, щоб установити приватні віртуальні мережі (VPN). До того ж були створені сотні електронних адрес, акаунтів Twitter і десятки сторінок Facebook на ім'я фейкових груп американських громадян. В американській команді IRA діяли Михайло Бистров, який тривалий час був головою юридичного сектору IRA, Михайло Бурчик — виконавчий директор IRA, Джейхун Асланов — голова американського відділу IRA. У США первинною метою команди IRA було не обрання Трампа, а розпалювання суспільної напруженості щодо чутливих питань: расизм, релігія, аборти, зброя. Проте коли у Кремлі зробили ставку на Трампа, вже 2016 року Інструкція «Агентства інтернет-досліджень» для «адміністраторів контенту» наказувала «використовувати всі можливості для критики Гілларі та інших (крім Сандерса і Трампа, їх ми підтримуємо)».

Основні зусилля були зосереджені на групах у соцмережах на підтримку Трампа. У коментарях росіяни намагалися посилювати напруженість у суспільстві, говорячи про наявні проблеми з темношкірими, ісламом тощо, організовували і мітинги проти Трампа, активно виступали проти Гілларі. 90 осіб IRA, перебуваючи в Санкт-Петербурзі, створювали групи з тисячами і тисячами лайків. Facebook зареєстрував 80 тис. постів, що мають відбиток російського IRA, які могли охопити 126 млн американських виборців. Twitter сповістив 677 тис. користувачів, що вони могли мати справу з пропагандистськими повідомленнями.

Як російські хакери і тролі допомогли обрати Трампа

Розміщення в інтернеті (спочатку через Guccifer 2 і DCLeaks, а потім силами WikiLeaks) контенту, здобутого російськими агентами шляхом хакерських зламів, перетворило журналістів і ЗМІ на фактичний інструмент російської розвідки.

Таким чином, за допомогою західних журналістів росіяни вкидали в інформаційний простір фейкову інформацію, спрямовану проти Гілларі Клінтон, розміщували в інтернеті фрагменти промов, виголошених нею за зачиненими дверима, а також занижували вплив пов'язаної з Росією негативної інформації, яка ставила республіканців у невигідне становище. Обвинувальні висновки спецпрокурора Мюллера підтвердили, що WikiLeaks вибирав час для публікації контенту, отриманого хакерами в Національному комітеті Демократичної партії, так, щоб зірвати спроби Клінтон заручитися підтримкою електорату Сандерса, її суперника на праймеріз.

Зусилля хакерів допомогли Трампу зміцнити у свідомості американців три ключові тези: демократи влаштовують підтасування на виборах; великим ЗМІ не можна довіряти, бо в них альянс із Клінтон; а виборчий штаб Гілларі сам засумнівався в тому, що вона годиться у президенти. Результати опитувань, проведених Annenberg School for Communication, свідчать, що із 3 по 20 жовтня 2016 року значно зменшилася кількість тих, хто вважав Клінтон достатньо кваліфікованою для президентської посади.

Екс-агент ФБР Клінт Уоттс у нещодавно виданій книжці «Пакостити ворогові» (Messing with the Enemy) пише, що Росія абсолютно точно вплинула на президентські вибори у США, особливо в Мічигані і Вісконсіні, і без російських спроб упливу Трамп у день виборів відстав би від Клінтон на недосяжну відстань.

Керований республіканцями сенатський комітет підтримав висновок американських розвідслужб про те, що Москва намагалася сприяти успіху президентської кампанії Дональда Трампа у 2016 році за допомогою кібератак і поширення дезінформації.

У доповіді комітету Палати представників із розвідки, опублікованій раніше цьогоріч, ідеться про те, що Росія мала на меті не лише підвищити шанси Трампа на перемогу на виборах, а й підірвати саму ідею вільних і чесних виборів, поширити «хаос і розбіжності» у США.

Як заявила розвідка, Путін віддав наказ розпочати кампанію, щоб вплинути на результат виборів 2016 року. Він намагався допомогти Трампу перемогти й очорнити Гілларі Клінтон, маючи ширші цілі — підірвати західний лібералізм.

У компанії Facebook вважають, що Росія витратила 100 тис. доларів на придбання реклами в соцмережі заради впливу на внутрішню політику США.

Як ідеться у блозі компанії, це було встановлено під час розслідування російського втручання в президентські вибори у США. Загалом було ідентифіковано майже 470 акаунтів, із яких у період із червня 2015-го по травень 2017 року було подано майже 3 тис. оголошень. Більша частина оголошень не мала прямих згадок виборів або кандидатів, проте їх зміст був спрямований на те, щоб посилити розкол у таких питаннях, як відносини між різними етносами, міграція, право на володіння зброєю. Приблизно чверть від загальної кількості оголошень поширювали лише в певних регіонах.

Таємничий Begemot

У лютому 2015 року у Вашингтоні було зареєстровано консалтингову компанію Begemot Ventures International. Як і інші фірми в американській столиці, вона пропонувала послуги людям, які цікавляться політичною діяльністю. Проте, на відміну від інших, керівництво Begemot було пов'язано не лише з російською компанією, а й із сумнівною аналітичною фірмою, яка згодом сприяла обранню президента Дональда Трампа. У будівлі, в якій і досі розташована ця фірма, також є офіс Сема Петтена, республіканського лобіста і консультанта з питань зовнішньої політики, який раніше допоміг фірмі Cambridge Analytica відпрацювати операцію з мікроадресаціі під час проміжного електорального циклу 2014 року. І вони не лише займають місця поруч: Петтен — один із двох керівників Begemot. Другий — це Костянтин Килимник, який зараз опинився в центрі федерального розслідування щодо втручання російського уряду в президентські вибори 2016 року. У недавньому документі, представленому Мюллером суду, стверджується, що Килимник із 2016-го мав зв'язки з російською службою розвідки.

Килимника і колишнього голову передвиборчого штабу Трампа Пола Манафорта пов'язують багаторічні професійні відносини, з часів, коли вони працювали разом у Міжнародному республіканському інституті (International Republican Institute), зовнішньополітичній організації, пов'язаній із Республіканською партією. Він часто виступав як посередник між Манафортом і російським мільярдером Олегом Дерипаскою, якого Манафорт приватно інформував про президентські перегони 2016 року.

Подібні зв'язки тривали під час президентських виборів, і вони, завдяки співпраці Килимника з Манафортом, є найближчим із відомих зв'язків штабу Трампа з агентами Кремля.

Операція «Лахта»

В обвинувальному висновку спецпрокурора про російське втручання висвітлені нові подробиці, які показують, що таємна операція в межах «інформаційної війни» була спрямована передусім на запобігання обранню Гілларі Клінтон.

Росіян, поряд із двома організаціями, що їх фінансували, та групою інтернет-тролів під назвою «Агентство інтернет-досліджень», звинувачують у змові, спробі підірвати американську політичну систему, в тому числі президентські вибори 2016 року. Координована схема, за допомогою якої американські соціальні мережі та ЗМІ використали для насадження політичного впливу, відома під назвою «Операція "Лахта"». В обвинувальному висновку повідомляється, що операція з насадження впливу на користь Трампа була проведена за наказом російського президента Володимира Путіна. У доповіді національної розвідки йдеться про те, що вторгнення Москви в комп'ютери Національного комітету Демократичної партії та Джона Подести (голови штабу Клінтон), а також інших політичних фігур, були частиною плану насадження впливу з використанням кібертехнологій.

Зірки YouTube на службі Кремля

Зірки YouTube Вільямс і Кальвін Джонсон, двоє чорношкірих блогерів, були учасниками великої, підтримуваної з Росії, кампанії з дискредитації Клінтон і, за можливості, допомоги Трампу на виборах. Позаторік вони розкритикували Гілларі Клінтон, обіцяючи донести «слова істини» чорношкірій аудиторії у США. Називали Клінтон «старою расистською сукою», «відьмою» і «хворою на голову». Встановлено, що Джонсони родом із Нігерії і що вони були не єдиними нігерійцями, з якими вступили в контакт росіяни, які, ймовірно, шукали чорношкірих для впливу на американську політичну сцену.

У жовтні 2016 року двоє осіб, які назвали себе незалежними політичними і громадськими журналістами, що випускають програми на RT, зустрілися із трьома нігерійськими студентами, які навчаються в університетах Москви, щоб обговорити Гілларі Клінтон і президентські вибори у США. Неофіційна зустріч відбулася в ресторані на відкритому повітрі у Тверському районі російської столиці, де люблять збиратися чорношкірі студенти, особливо з Нігерії. Чоловіки назвалися як Сергій і Олександр і сказали, що вони пишуть для низки російських ЗМІ. «Журналісти» поговорили зі студентами про ставлення іноземців до Росії, світову політику, а потім перейшли до питань, пов'язаних із політикою США і кандидатами на президентських виборах. Сергій запитав студентів, кому вони віддають перевагу. Всі сказали, що Клінтон. Тоді «журналісти» заявили, що їх дивує вибір Клінтон, бо, за їхніми даними, вона не популярна серед нігерійців. Росіяни спробували переконати студентів, що Клінтон не подобається більшості нігерійців, і, щоб змусити їх повірити в це, Олександр дістав телефон і показав студентам відео з Вільямсом і Кальвіном. Однак ніщо з того, що Вільямс і Кальвін говорили на відеозаписі, не переконало нігерійців. Розмова на цьому закінчилася, але «журналісти» наостанок сказали студентам, що мають намір створити платформу, на якій ті могли б висловити свої погляди на відеозаписі з приводу американських кандидатів. Більше студенти їх не бачили.

Чи переміг би Трамп, якби не Путін?

Екс-кандидат у президенти США Гілларі Клінтон заявила: російське втручання у вибори 2016 року мало такий величезний масштаб, що було рівнозначне «кібернетичному 11 вересня». Російські спецслужби не лише подбали про оприлюднення інтернет-листування членів виборчого штабу Клінтон та організували численні зустрічі й розмови між командою Трампа і представниками Москви, — є й інші приклади. Так, російська сторона вклала щонайменше 152 тис. доларів у створення упередженої реклами в Facebook, яка «або безпосередньо рекламувала Трампа, або дискредитувала Гілларі Клінтон, або мала сприяти подальшому розколу американського суспільства. 100 тис. доларів надійшли від Internet Research Agency — компанії із Санкт-Петербурга». За оцінками Facebook, таку рекламу переглянуло майже 10 млн користувачів зі США. Twitter ідентифікував 201 акаунт, який має стосунок до тих акаунтів у Facebook, із яких викладали зазначену пропагандистську рекламу. Компанія Google також визнала, що росіяни заплатили десятки тисяч доларів за передвиборчу рекламу. Частиною кампанії були і Gmail, і YouTube. Facebook виявив рекламні матеріали, придбані на 100 тис. доларів, що надійшли «з акаунтів, пов'язаних із Росією». Клінтон повторила свої твердження, що напередодні американських виборів 2016 року засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж вступив у змову з російським урядом. Гілларі також заявила, що шкідливі «зливи» електронних листів, які «підкосили» її кандидатуру в 2016 році, були елементом скоординованої операції проти неї під керівництвом російського уряду.

Водночас на рекламу, показану 2016 року до виборів у штатах, що вагалися, було витрачено лише 13 тис. доларів. З урахуванням бюджету виборчої кампанії Клінтон (1,4 млрд доларів) і Трампа (майже 1 млрд доларів) ця сума занадто незначна, щоб суттєво вплинути на результат виборів президента США. За оцінками експертів, навіть якби на російські рекламні матеріали було витрачено 100 тис. доларів, це знизило б фінансові переваги Гілларі лише на 0,025%. Аби донести осмислені заклики до частини електорату, що коливається, потрібно витратити десятки мільйонів доларів. За оцінками фахівців спецслужб США, Росія більшою мірою прощупувала виборчі системи щодо вразливості і намагалася в них вторгнутися.

Проте, як вважає Клінтон, її досвід допоміг іншим країнам усвідомити масштаб російських кіберзагроз і захистити власні вибори від потенційних втручань.