20:00 21.04.2019

Порошенко vs Зеленський в Google та Facebook: трішки big data

Порошенко та Зеленський: хто кого? Найкраще відповість Big Data.

Команда проекту uData School розробила дві інтерактивні аналітики, присвячені актуальним виборам Президента України 2019 року. Для проведення аналітики було використано пошукові запити в Google та дані про користувачів соціальної мережі Facebook.

Аналітика, що ґрунтується на пошукових запитах

Візуалізація створена на основі даних Google Trends — публічного веб-додатку корпорації Google. Google Trends показують, як змінюється популярність певної теми в обраному проміжку часу або регіоні, мові тощо. Числа лежать у діапазоні від 0 до 100% на основі співвідношення денної кількості запитів із даної теми в конкретний день до денного максимуму кількості запитів із даної теми за весь обраний період. Таким чином, Google Trends дає змогу визначити наявні тренди, оцінити вплив географічних даних на популярність окремих пошукових запитів.

Для візуалізації було обрано такі пошукові запити:

10 найпопулярніших кандидатів на Президента України на виборах 2019 року (період із 31 грудня по 31 березня 2019 року).

Наприклад, зі слайду «Популярність кандидатів у президенти України» видно, що діяльність Володимира Зеленського найбільше «ґуґлили» в Запорізькій та Дніпропетровській областях.

Слайд «Топ-5 кандидатів: порівняльний аналіз» показує, як змінювався інтерес аудиторії до кандидатів упродовж виборчої кампанії крізь призму пошукових запитів.

«Лідери першого туру голосування» за період із 1 квітня 2019 року демонструє динаміку інтересів користувачів Google до обох кандидатів.

Також було використано дані з веб-ресурсу ЦВК для порівняння Google-запитів із реальними результатами голосування в першому турі виборів Президента України.

Аналіз Facebook-аудиторії

Для аналітики було отримано інформацію про 800 тис. користувачів соціальної мережі Facebook, у період із 1 січня по 1 квітня 2019 року. Зокрема, було використано реакції користувачів на публікації дев’яти лідерів першого туру виборів Президента України, а також їхні коментарі до цих постів. На слайді «Взаємодія аудиторії» графік зображує перетин Facebook-аудиторії лідерів першого туру (зліва) з аудиторією кандидатів другого туру (справа). Серед типів взаємодії можна обрати такі варіанти:

«Загальна взаємодія» — показує кількість спільних користувачів, які реагують або коментують пости кандидатів. Наприклад, сторінки Петра Порошенка та Юлії Тимошенко мають спільних 30 тис. користувачів, які реагують на їхні публікації. У той час як спільних користувачів у Ю. Тимошенко та В. Зеленського всього — лише 6 тис.

«Загальна взаємодія (%)» — аналогічно до попереднього, але з урахуванням кількості підписників для кожного з кандидатів. Відсоток означає перетин аудиторій дев’яти лідерів першого туру з кандидатами другого туру. Наприклад, у Руслана Кошулинського з Петром Порошенком 22% спільної аудиторії.

«Однакова вибірка» — це кількість спільних користувачів, які реагують або коментують пости кандидатів за рівної кількості підписників В. Зеленського та П. Порошенка. Для аналітики було взято 15 тис. користувачів з аудиторій обох кандидатів другого туру. Тоді маємо спільних 1 735 користувачів у Ю. Тимошенко та В. Зеленського.

«Позитивна взаємодія» показує кількість спільних користувачів, які лайкають пости кандидатів. Так, Петра Порошенка та Юлії Тимошенко отримали від 17 475 спільних фоловерів уподобання та коментарі до своїх публікацій.

Слайд «Найбільш вживані слова» відображає найчастіше вживані слова в постах кандидатів у Facebook. Наприклад, у публікаціях Петра Порошенко слово «Україна» зустрічається 463 рази, «церква» — 89 разів, «європейський» — 48, «незалежна» — 46.

На слайді «Найбільш поширені поєднання слів у коментарях» представлена таблиця поширених поєднань слів, що побудована на основі коментарів під публікаціями кандидатів другого туру.

Слайд «Вподобання електорату» містить інформацію про популярні Facebook-групи для фоловерів обох кандидатів (на основі вподобань 30 тис. користувачів (по 15 тис. для кожного)).