«Телеміст» цинізму: які тези просували у програмі «Надо поговорить»

12 липня на телеканалі «Россия 1» показали телеміст росіян з українцями «Надо поговорить», на якому все ж не оминули згадування «гражданской войны».

У п'ятницю, 12 липня, пропагандистський російський канал «Россия 1» провів новий «телеміст» з українцями — «Надо поговорить». «Телеміст» також транслювали в ютубі. Ведучі Андрій Малахов та Марія Сіттель вели ефір зі студії в Москві. Під виглядом телемосту між Росією та Україною компанія ВДТРК одноосібно вирішила провести програму, запросивши до студії росіян та одну гостю з Києва. Ще кілька людей з України приєдналися до ефіру скайпом. «Телеміст» провели без участі телеведучих з українського телеканалу NewsOne, який зі свого боку скасував проведення анонсованого на 12 липня «телемосту» з російським каналом. NewsOne повідомив, що відмовився від нього через «масову інформаційну атаку» та «прямі погрози фізичної розправи стосовно журналістів і їх близьких».

Як анонс у прес-службі російського телеканалу заявили, що у програмі візьмуть участь, зокрема, родини з Росії та України, «які останні сім років підтримували відносини». Але врешті у програмі взяли участь переважно радянські культурні діячі, які за СРСР працювали і в Україні, і в Росії.

Так званий «Телеміст» продемонстрував цинічні тези, які й раніше просувала та просуває російська пропаганда: «українці та росіяни — єдині», «хай політики між собою розберуться, а ми всі дружимо», «треба між собою говорити». Жодного разу під час трансляції не згадали ні анексію Криму Росією, ні вторгнення російських військ на Донбас та підтримку РФ бойовиків «ДНР»/«ЛНР». Позиціювання телемосту як «неполітичного» шоу про «дружбу двох народів» — тривожний крок та чергова демонстрація пропагандистських тез про те, що «ніякого конфлікту між країнами немає».

«Детектор медіа» прослухав «телеміст» «Надо поговорить» та публікує основні тези, які озвучили під час телеефіру.

«Це не наша війна. Це війна олігархів»

Початок «телемосту» ознаменувався тезами про те, що українці та росіяни спілкуються, як і раніше. Мовляв, ніякої війни й немає. Перед трансляцією «телемосту» показали короткий сюжет із Київського вокзалу в Москві, куди прибувають потяги з України.

«Вокзалы на Киевский вокзал прибывают в Москву точно по расписанию», — підкреслював журналіст, підводячи до того, що українці й далі спокійно їздять у Росію. На вокзалі опитали людей, що вони думають про діалог Росії та України й чи варто його вести. Всі як один опитані висловлювали однозначне «за» й нібито не знайшлося жодного «проти»: «В кожній родині є родичі з Росії». Опитали й росіян, які повторювали: «бажання піти назустріч є, але ніхто у це не вірить», «це не наша війна, це війна олігархів».

Тим часом у студії телеканалу «Россия 1» російський актор та режисер Володимир Меншов, який у 2017 році заявив, що «після Криму треба було брати Донбас», згадував, як бував в Україні в молодості, дебютувавши як актор на Одеській кіностудії. Ностальгував за Україною під нарізку кадрів із фільму «Счастливый Кукушкин», знятого у 1970-му.

«Это считалось как одна страна», — казав він, згадуючи, як співпрацював із радянською й російською акторкою Людмилою Гурченко, яка родом із Харкова, але більшість її кар'єри пройшло в Москві. Продемонстрували кадри з архівного виступу Людмили Гурченко, в якому вона говорила українською мовою. Тим часом Меншов не переставав жалітися, що не може поїхати в Україну, бо йому заборонили в’їзд. Про російську агресію в Україні при цьому — жодного слова, як і про те, що особисто він відкрито підтримував анексію Криму.

«Доступа на Украину или в Украину у меня нет. Можно ли было подумать, что такой морок сойдет на наши головы, что не пускают в страну? Я к этому отношусь как к жестокой болезни, которая должна кончиться», — повторював він.

Підігріваючи меседж про гостинних українців, Малахов часто використовував епітети «хлібосольний Київ», «гостинна Україна».

У студію з Києва приїхала та під оплески зайшла радянська акторка Лідія Чащина, що була дружиною радянського письменника, актора й режисера Василя Шукшина. Звертаючись до глядачів, вона вибухнула емоційним спічем: «Здравствуйте, мои родные любимые россияне. Я родилась на Волге, я русская». А далі — класичні «миротворчі» тези: «Я как никто хочу мира. Я — пример, когда по-живому все разрезали. Но я счастлива, что наконец-то начались дискуссии. Люди должны говорить». Василя Голованова вона назвала «асом та професіоналом», а «телеміст» «Надо поговорить» — це «богом сошедшая с небес мысль».

«Мы едины», «нас не надо делить», — повторював далі Малахов.

Про анексію Криму — ні слова

До студії запросили цілу плеяду російських і переважно радянських акторів, які зараз переважно вже не знімаються у фільмах. Всі як один хвалили Україну та українців, але й передбачувано вони не сказали жодного слова про російську агресію.

Акторка Валентина Тализіна розповідала історії, як у 1905 році з Полтавської губернії до Росії переїхали її бабуся, дідусь та прадідусь. Радянський та узбецький актор Рустам Сагдуллаєв, відомий за роллю Ромео у фільмі Леоніда Бикова «У бій ідуть лише старі», заговорив словами з пісні про спільне «знищення фашистських асів» росіянами та українцями під час Другої світової війни. Катерина Градова, радянська й російська акторка театру й кіно, згадувала про своїх батьків, які родом з України, та знову про «дружбу і братерство між народами».

Артист Олексій Піддубний, відомий як Джанго, згадував своє українське походження й те, що в його родині панував «культ російської культури». Побивався, що хотів би поїхати на могилу свого батька в Україну, але жалкує, що занесений у базу «Миротворець». При цьому взагалі не згадував, що сам у 2017 році публічно підтримав сепаратистів у Донецьку, бував у бойовиків «ДНР» та у знищеному сепаратистами Донецькому аеропорту, в якому гинули українські військові. Окрім того, за даними «Миротворця», влітку 2014 року на фестивалі «Нашествие» Піддубний заявив, що «Україна веде війну проти свого народу», а у 2016 році сказав: «Я убиваю в себе хохла».

Із Вітебська скайпом підключили теле- й радіоведучого Олексія Остудіна, який саме перебував на 28-му фестивалі «Слов’янський базар». Ця подія, за словами Остудіна, покликана «єднати слов'янські народи», бо там цього літа виступає й Ірина Білик, і Таїсія Повалій, і приїхав навіть відомий український ведучий Тимур Мірошниченко.

«Спорт поза політикою»

Широковідомою у ЗМІ стала історія, коли під час Олімпійських ігор у Пхенчхані взимку 2018 року український олімпійський чемпіон із фрістайлу Олексій Абраменко огорнув українським прапором російського спортсмена, бронзового призера Олімпійських ігор Іллю Бурова.

Ілля Буров вийшов на зв'язок зі студією й на запитання Малахова про ставлення до України назвав українців «братским народом». «У нас нет никаких споров, никаких разногласий. Спорт вне политики», — підкреслив він і додав, що слухає пісні Вєрки Сердючки.

Лідія Литвинова, радянська спортсменка, казала, що знамениту радянську та українську спортсменку Ларису Латиніну, яка десятки років живе в Росії, «ніхто не ображає».

«Спільність культур»: Сковорода й Чаадаєв на одній полиці

Окрему частину «телемосту» присвятили «спільності» російської та української культур.

У програмі взяв участь відомий у 90-х російський артист Кай Метов, який також потрапив до бази «Миротворця». У 2017 році він виступив в окупованому Криму, порушивши тим самим український закон, оскільки в’їхав на анексований півострів із боку Росії. Але під час телемосту про своє порушення, звісно, не згадав. Зате повторював, що «на генетичному рівні у нас сьогодні є необхідність спілкуватися».

На користь тези про «єдність» народів навели й міні-репортаж із павільйону «Україна» на московській ВДНГ, де розташований Музей кирилиці, що «демонструє спільність культур». У павільйоні навіть провели опитування про ставлення українців до росіян. Хоча опитали тільки одну (!) людину. Чоловік у кадрі, знов-таки, повторював про «спільність Росії та України».

Володимир Конкін, заслужений артист Української РСР і РФ, розповідав, як багато книжок читає, й перераховував книжки російських і українських письменників, які в нього на полиці стоять поряд. Це, мовляв, свідчить про спільність української та російської літератури. Якщо в нього на полиці поруч із книжкою російського філософа Петра Чаадаєва стоїть книжка українського філософа Григорія Сковороди, то актор впевнений, що «вони були братами». Тарас Шевченко, за його словами, «на 2/3 писав російською мовою».

Намагалися показати й те, що в Росії українську культуру люблять і цінують. Проте культуру й «любов» до неї показали доволі своєрідну: продемонстрували репортаж із ресторану, де в караоке не співають, а радше викрикують пісні. Якась жінка надривно співала «Червону руту», а поруч — якісь святкування. «Сало, картошка, украинский борщ. Россия, Украина — вместе навсегда», — кричала жінка на гучній тусовці, де фоном грала музика.

Маргарита Шубіна, заслужена артистка РФ, що знімалася в серіалі «Свати», хизувалася, мовляв, їздить у Київ часто, на відміну від інших гостей студії, частині з яких за відкриту підтримку російської агресії заборонений в’їзд в Україну.

«Так відбувається, ми в цьому не винні. Я в Києві ходжу вулицями, люди мене впізнають. І всі нас люблять! В Києві всі говорять російською! І всі — охоронці, водії — всі нас люблять, всі нам передають величезний привіт. Ось і передаю!» — казала вона.

І знову мова

Не забули під час телемосту поговорити і про українську та російську мови. Перед тим у студії показали кадри з богослужіння у Києво-Печерській лаврі, присвяченого дню апостолів Петра і Павла, після чого тези про «дружбу» передбачувано тільки повторювалися. До студії запросили подружжя радянських акторів Олександра Голобородька і Світлани Шершньової.

«Українську толерантність я відчула ще в дитинстві, яку відчула, коли приїхала з Росії та пішла в українську школу. Вчителька сказала: “Йди до дошки, будь ласка”. А я: “Простите, моя фамилия не “будь ласка”! Я Шершнева», — гордо згадувала акторка.

«Мене любили саме за те, що я говорила російською! Я єдина говорила російською, хоча на дверях висіла табличка “говорити тільки українською”», — додавала вона.

Її чоловік, Олександр Голобородько, який родом із Кам’янського (колишній Дніпродзержинськ) підмічав, що українською сам не говорить, хоча Україна — його рідна країна: «Свій творчий вечір я назвав “Український москаль”». І знову — жодних натяків на те, хто розв’язав війну проти України. Зате — Голобородько навіть заспівав рядки з пісні: «Все хорошо, и день погожий над Украиной и Россией».

Як приклад «єднання двох народів» Андрій Малахов навів недавнє весілля української телеведучої Регіни Тодоренко та російського співака Влада Топалова і сказав, що це, мовляв, далеко не єдиний приклад «єднання доль росіян та українців».

Українці, які приєдналися до «братського» ефіру

Парадоксально, але ніхто з учасників телемосту з російського боку не сказав фрази «гражданская война», яку так часто транслюють російські пропагандистські канали. Але, на жаль, ця теза прозвучала під час включення з Києва.

Любов Титоренко, художня керівниця київського театру «Браво», приєдналася до ефіру по скайпу й одразу ж шокувала заявою, яку не озвучували навіть відверті українофоби в московській студії. Спершу Титоренко повторювала, що «зі сльозами дивиться ефір», а потім раптом заявила: «В Україні йде громадянська війна, я не боюся цього сказати». І сказала, що перший телеміст вона запропонувала би провести з Донбасом, де «голодують люди».

Включення з Києва акторів Володимира Данильця та Володимира Мойсеєнка скайпом було коротким, але за цей час вони встигли сказати, перебиваючи одне одного, що «давно треба було провести такий телеміст».

До ефіру приєднався з Києва і продюсер Юрій Фальоса. «Ми сумуємо за вами всіма, хлопці», — казав він та повторював, що його родичі живуть у Криму, не згадуючи при цьому про незаконність анексії Криму Росією. «Всі втомилися від політики. Хочеться, щоб люди не страждали», — апелював він, не говорячи, що це саме українці постраждали від ворожих дій Росії.

Закінчили телеміст, що тривав дві години, показом відео з піснею «Ніч яка місячна» із фільму «У бій ідуть лише старі», що знову мало натякати на спільність культур, а ведучі висловили сподівання, що врешті «добро переможе», цинічно промовчавши про відкриту агресію та гібридну війну, яку Росія й далі продовжує вести проти України.