Агроколонія? Індустріальний гігант! Економіка США 1775-1817. Цікаве товариство, Патерсон, занепад федералістів

В американському штаті Нью-Джерсі є місто Патерсон, назва якого мало кому зараз відома, можливо, тільки кіномани пригадають однойменний фільм Джармуша. Для нас це місто цікаве з погляду історії економічної політики, бо це перше засноване державою в партнерстві з приватним бізнесом утворення, яке зараз має назву «індустріальний парк». Це місто стало немов полігоном для практичної перевірки політики, запропонованої Гамільтоном на теоретичному рівні.

У 1791 році з ініціативи і за ідеєю Тенча Кокса було створене Товариство для встановлення корисних виробництв (ТВКВ) поблизу водоспадів на річці Пассаік у Нью-Джерсі. Коксу вдалося переконати Гамільтона підтримати цю ідею, бо Гамільтон кількома роками раніше відвідав ці місця і наочно бачив переваги для створення тут промислового виробництва завдяки ресурсам гідроенергії, яка в той час була головним джерелом енергії для промисловості.

Держава звільнила ТВКВ від податку на майно на 10 років, а штат Нью-Джерсі затвердив статут товариства, яке мало наміри експлуатувати енергію водоспадів для промислових цілей. Товариство заснувало місто, яке отримало назву Патерсон на честь тогочасного губернатора штату Нью-Джерсі. Гамільтон доручив військовому інженеру Л’Енфанту, який розробляв план нової столиці США міста Вашингтон, розробити для міста Патерсон систему каналів для подачі води на майбутні промислові підприємства.

Спроби ТВКВ створити власне виробництво виявилися невдалими, проте вдалою була бізнес-модель, за якою ТВКВ надавало в оренду ділянки приватним підприємцям для будівництва фабрик і управляло водними ресурсами для них. До 1812 року в Патерсоні було вже 13 бавовняних фабрик, а населення міста наближалось до 5 тисяч.

Протягом ХІХ століття успіх місцевих підприємств залучив до Патерсона багатьох іммігрантів з Європи, досвідчених у текстильному виробництві, головним чином з Англії, Шотландії та Ірландії. Деякі ремісники привезли з собою нелегальні копії британського обладнання, яке згодом було продубльовано в Патерсоні.

У 1830-х роках бавовняне виробництво в Патерсоні стало неконкурентоздатним через розвиток масштабнішого виробництва у штатах Нової Англії, яке базувалося не на водній, а на паровій енергії. В результаті місцева промисловість стала міняти спеціалізацію на металообробну, і вже за часів громадянської війни у США обробка заліза та виготовлення локомотивів стали домінуючою галуззю промисловості. У 1880-х роках Патерсон став центром шовкової промисловості США, за що його стали називати Silk City, тобто Шовкове місто. Наприкінці ХІХ сторіччя в Патерсоні проживали близько 100 тисяч людей.

«Британські війська захопили столицю США Вашингтон і спалили будівлю Капітолію. Уряд США втік у Вірджинію». Ця фраза видається фантасмагоричною, але це реальний епізод війни США проти Британії та Канади, який стався 1814 року. Ця війна, яку іноді називають «другою війною за незалежність», розпочалася у 1812-му і закінчилася миром в 1815-му, причому обидві сторони вважали себе переможцями. Британці з канадцями вважали так, бо не дали можливості США захопити Канаду, з чого війна і почалася, американці вважали себе переможцями, бо відстояли незалежність від Британії.

Політичним наслідком війни був занепад партії федералістів. Федералісти були проти цієї війни, бо вона шкодила економіці штатів Нової Англії, які були електоральною вотчиною федералістів. Спротив федералістів війні був таким сильним, що вони навіть готові були йти на сепаратний мир із британцями, що ставило під загрозу єдність США. Депутація федералістів від Нової Англії поїхала до столиці вимагати компенсацій втрат від війни і змін до конституції.

А в цей самий час армія США під командуванням Ендрю Джексона в січні 1815 року завдала нищівної поразки значно чисельнішій армії британців під Новим Орлеаном. Ця перемога викликала шалене моральне піднесення у США і завдала непоправної шкоди репутації федералістів, які отримали клеймо зрадників, боягузів та шкурників. Партія почала швидко втрачати електорат і ніколи вже не змогла створити конкуренцію республіканцям Джефферсона, які на багато років здобули однопартійний контроль над Конгресом та урядом.

Президент Джеймс Медісон прискорив занепад федералістів, прийнявши кілька програм, проти яких він раніше виступав, бо вони були запропоновані федералістами, таким чином знявши ідеологічний розкол між двома основними партіями. До цього кроку його спонукали проблеми державних фінансів, які були викликані війною 1812-1815 років.

• Перш за все, Медісон відновив національний банк, проти створення якого він із Джефферсоном палко виступав 25 років до того.
• По-друге, у 1816 році було запроваджено протекціоністську митну систему для захисту американської промисловості від іноземної конкуренції.
• По-третє, Медісон запровадив фінансування з федерального бюджету інфраструктурних проектів, перш за все каналів і доріг, а також збільшив фінансування армії та флоту.

За таку політику Джон Рендолф, конгресмен від Вірджинії, назвав Медісона більшим гамільтоніанцем, ніж був сам Гамільтон.