Перейти до основного вмісту

Чотири фахівці на рік: чому Україна не заохочує імміграцію іноземних кадрів

Про те, чому в Україну не їдуть іммігранти
Источник

Мізерні квоти на імміграцію для висококваліфікованих спеціалістів та бюрократична тяганина на тлі відтоку кадрів за кордон роблять Україну неконкурентною в боротьбі за трудові ресурси, переконані опитані DW експерти.

На постійне проживання в Україні в 2019 році за квотами можуть залишитися лише близько 3800 людей

Український Кабмін своїм рішенням цього тижня зменшив квоти на імміграцію в Україну до 3768 осіб. Це на 620 осіб менше за торішній показник. Сюди входять, зокрема, імміграційні квоти для батьків, подружь, дітей та родичів українських громадян, тих, хто раніше вже перебував у громадянстві, або ж діячів науки та культури, в імміграції яких держава особливо зацікавлена. Особливо в очі кидається одна цифра: в поточному році за квотою до України зможуть іммігрувати лише четверо висококваліфікованих фахівців або працівників, у яких для економіки країна відчутна гостра потреба. Зокрема, три дозволи призначено для Сумської, один — для Полтавської областей.

Ця низька квота викликала нерозуміння з боку представників бізнесу. Голова Ради федерації роботодавців України Дмитро Олійник просить уряд дозволити представникам бізнесу та профспілок подавати і погоджувати кількість дозволів на роботу для висококваліфікованих іноземних співробітників або ж підвищити квоту до щонайменше 10 осіб на кожен регіон країни. Він каже, що його звернення до міністерства соціальної політики та міністерства внутрішніх справ досі залишилися непочутими.

Боротьба за голови

Олійник пояснює тиск з боку бізнесу в цьому питанні тим, що залучення іноземних технологій та інвестицій без участі кваліфікованих спеціалістів з-за кордону є вкрай ускладненим. «У той самий час у світі йде боротьба за трудові ресурси. Польща та Німеччина активно залучають українців, в тому числі висококваліфікованих», — зазначає Олійник.

Він переконаний, що уряду варто було б взагалі зняти обмеження на імміграцію для висококваліфікованих фахівців, чітко визначивши критерії, кого можна такими вважати. Серед них, за словами Олійника, рівень освіти, заробітна плата, посада та технології, які ця особа буде обслуговувати в Україні.

Шанси на успіх у його ініціативи є. Про свою підтримку подання журналістам після засідання Кабміну заявив перший віце-прем'єр і міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. «Думаю, ми проведемо, якщо буде потрібно, друге засідання з цього питання і вирішимо його», — зазначив віце-прем'єр. Про підтримку пропозиції роботодавців заявив і міністр соціальної політики Андрій Рева.

Тимчасове полегшення

Щоправда, низькі квоти на імміграцію для висококваліфікованих робітників не означають, що Україна повністю закрита для іноземців, які прагнуть працювати у країні. Заступниця директора громадської організації «Європа без бар'єрів» Катерина Кульчицька пояснює: квоти на імміграцію стосуються лише тих, хто хоче отримати дозвіл на постійне проживання в Україні чи її громадянство.

Натомість процедура отримання дозволу на роботу та посвідок на тимчасове проживання останнім часом навіть спростилася, розповідає експертка. У травні 2017-го Верховна Рада, зокрема, затвердила чіткий і вичерпний перелік необхідних для цього документів. А у липні 2018 року уряд скасував норму, згідно з якою дата отримання дозволу на роботу обов'язково мала передувати даті в'їзду до країни. Раніше іноземці після отримання дозволу мусили виїжджати за кордон України та повертатися назад.

Необхідність змін

Утім, навіть на тлі цих поліпшень українська система отримання дозволів на роботу та посвідок на тимчасове проживання є занадто ускладненою та створює чимало перепон для іноземних працівників, визнає Кульчицька. Так, обов'язкова реєстрація місця проживання призвела до появи справжнього чорного ринку, де іноземцям пропонують їх фіктивно зареєструвати. Крім того, чиновники періодично вимагають доносити документи, які не входять до офіційно затвердженого переліку необхідних паперів, каже експертка.

Критикує вона і квоти на імміграцію. За словами експертки, система створена таким чином, аби не стимулювати висококваліфікованих працівників залишатися жити в Україні. «Якщо ці люди не вирішать вдатися до фіктивного шлюбу чи отримати фальшиві документи, які б свідчили про наявність у них родичів у країні, у них фактично не буде можливості претендувати на громадянство чи навіть на дозвіл на постійне проживання», — пояснює Кульчицька.

При цьому масовий виїзд працездатних українців за кордон вже незабаром змусить владу і бізнес думати про те, як залучати не лише висококваліфікованих працівників, а й осіб із низькою кваліфікацією, переконаний президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. «Уже зараз відчувається нестача кадрів на багатьох підприємствах країни, далі буде тільки гірше, бо трудова міграція з України не зменшуватиметься», — каже експерт. За офіційними даними Міністерства соціальної політики, на постійній основі за кордоном з метою заробітку перебувають близько 3,2 млн громадян України. І це без урахування українців, які їздять за кордон на сезонні роботи.

''отсканируй
и помоги редакции
Загрузка...