Кастовий дух військових лідерів

В українському інформаційному просторі дедалі частіше чути про те, що в офіцерів Збройних сил України відсутній так званий корпоративний (кастовий) дух. Я не поділяю цієї радикальної думки, але погоджуюсь із тим, що ознаки його знищення в нашій армії наявні. Вони почали проявлятися із 2016 р., після припинення інтенсивних боїв за Україну з російськими «гібридами», і невпинно посилюються досі. Наразі стрімко відбувається системне розчинення армійських цінностей і чеснот, особливо в офіцерському середовищі, яке цілеспрямовано здійснюють токсичні «нелідери». Я викладу власну версію того, чому так відбувається.

Розпочнемо з воєнно-історичних основ. У другій половині XIX ст. було створено Німецьку імперію. Один із засновників потужної на той час держави та її армії був фельдмаршал Гельмут Карл Бернхард фон Мольтке (старший), який мав псевдо «Великий мовчун». Поряд із К. Клаузевіцем та А. Шліффеном він є найвидатнішим військовим теоретиком XIX ст., фундатором німецької військової думки. Розуміючи те, що зміцнити новостворену армію імперії можна тільки на основі фундаментальних цінностей, він уперше у світі запровадив термін «корпоративний дух», або «кастовий дух» («Esprit de Corps»).

Усі професійні та інші спільноти, що існували на той час, часто мали зовнішні атрибути. В основному вони були пов’язані із кроєм і кольором одягу, аксесуарами, поведінковими ознаками, за якими члени спільнот могли відрізняти «своїх» від «чужих».

Але фельдмаршал Мольтке (старший) характеризував цим поняттям насамперед взаємовідносини в офіцерському середовищі. У ті часи вони регулювалися не лише статутами, судами честі, а й дуелями. Рубець від рани був обов’язковим атрибутом належності до офіцерської «корпорації». У своїй праці «Про війну» інший німецький воєнний мислитель Карл фон Клаузевіц пречудово сказав, що «на корпоративному дусі легше наростають кристали воїнської доблесті».

Фельдмаршал Мольтке (старший) виклав основи корпоративного духу армії у своїх книжках із воєнного мистецтва і військової історії. Найбільш значущі з яких це «Військові повчання» й «Історія французько-німецької війни 1870–1871 рр.».

Коротко розкрию моменти корпоративного (кастового) духу офіцерської спільноти, сформульовані Мольтке (старшим), які досі є його засадничими для сильних армій світу.

Отже, до офіцерської корпорації як особливого типу суспільства висували такі вимоги:
– вона повинна бути згуртованою і монолітною, що досягається за допомогою особливого корпоративного духу;
– в офіцерській корпорації повинні бути здорові моральні стосунки й атмосфера, що дає змогу виправити поведінку будь-якого негідного члена або видалити його з неї; відносини між офіцерами мають бути справедливими, шанобливими і чесними;
– побратимство як своєрідний вид довіри, вимогливості один до одного, повинно бути першочерговим у взаємовідносинах офіцерів;
– офіцерське середовище повинне бути джерелом життєвої сили і потужності всього офіцерського корпусу, кожен офіцер має відчувати свою належність і причетність до корпорації на основі прав, чітко визначених правил і обов’язків;
– офіцерська корпорація повинна бережливо ставитися до офіцерів-випускників військових академій, допомагаючи їм адаптуватися до нового виду відповідальності й уникати типових помилок на первинній посаді тощо.

Для того, щоб корпоративний (кастовий) дух невпинно підживлювався і зміцнювався, зокрема в офіцерському середовищі будь-якої армії, необхідно дотримуватися таких принципів або основоположних правил:
– визнання відповідальності офіцерської спільноти в армії за вчинки кожного офіцера, що не зменшує персональної відповідальності самого офіцера за їх вчинення;
– солідарність у відстоюванні честі, гідності офіцерського звання і вимог справедливості стосовно всіх членів офіцерської корпорації;
– недопускання розголошення фактів, що відбулися в офіцерському середовищі, але й не приховування від суспільства резонансних порушень принципів і вимог офіцерської корпорації;
– погодження своїх дій, рішень, учинків, поведінки і способу життя з вимогами офіцерської етики і кодексом честі;
– неприпустимість проявів непорядності, злорадства, лихослів’я в оцінці поведінки інших офіцерів;
– вірність слову, усній заяві, дотримання обіцянки, готовність виконати обіцяне і безумовне виконання взятих на себе зобов’язань;
– дотримання зовнішніх ознак пристойності, постави (зовнішнього вигляду), побратимства, субординації та поваги, особливо в цивільному середовищі й громадських місцях;
– готовність кожного члена корпорації прийти на допомогу іншому офіцеру, який потребує допомоги, навіть без формального прохання про неї;
– проявлення щирого співчуття і підтримки до тих, в кого горе, нещастя, невдача;
– збереження і дотримання традицій офіцерської корпорації тощо.

У найсильніших армій світу корпоративний (кастовий) дух — фундаментальна основа військового лідерства на всіх його щаблях. Це моральна солідарність, що ґрунтується на тотожності спільних цінностей і чеснот, професійних здатностей і суспільних функцій. У кожній армії із сильним корпоративним (кастовим) духом є яскраві зразки, ідеали видатних військових лідерів. Ціннісні ознаки справедливості, гідності, національної ідентичності, свободи, довіри і поваги, що проявлені у їхніх учинках, рішеннях і поведінці, мотивують інших військових лідерів бути схожими на них.

Наприклад, бригадний генерал ЗС США С. Маршалл у своїй відомій праці «Офіцер збройних сил» написав таке: «Кастовий дух є продуктом взаємної довіри між командувачами і підлеглими, що заснований на вірі в те, що разом вони володіють чудовими якостями і здібностями… Якщо славне минуле військової частини не викликає в офіцерів почуття обраності і не надихає їх на бездоганне виконання свого обов’язку перед солдатами, колишні перемоги з таким же успіхом можна викинути на смітник, оскільки вони не зможуть зміцнити дух і об’єднати людей у хвилину небезпеки».

Яким чином унормовані основи корпоративного (кастового) духу нині у Збройних силах України?

Інформую, що Кодекс честі офіцера, затверджений наказом Міністерства оборони України №412 від 31 грудня 1999 р., утратив свою чинність 2016-го. Його скасовано іншим наказом Міністерства оборони — №268 від 19 травня 2016 р. Це безпрецедентний випадок не тільки в національній, а й, мабуть, у світовій мілітарній історії. Тому що це зроблено під час російсько-української війни.

Іншим наказом Міністерства оборони — №442 від 17 серпня 2017 р. — скасовано наказ МОУ №149 від 20 березня 2006 р., який затверджує Положення про Ради офіцерів. Тобто це означає, що наші офіцери позбавлені сьогодні як Кодексу честі офіцера, так і важелів впливу на негідників в офіцерських погонах на Радах офіцерів. Ось такий приклад «мудрої» гуманітарної політики нашого Міністерства оборони.

Заради об’єктивності треба визнати, що замість Кодексу честі офіцера в Міністерстві оборони затверджено Кодекс доброчесної поведінки та професійної етики військових посадових осіб, державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, в Міністерстві оборони України та Збройних силах України. На мою думку, новий кодекс має досить далекий і надзвичайно опосередкований стосунок до збереження та зміцнення корпоративного (кастового) духу нашої армії.

Запитайте будь-якого офіцера ЗСУ, що він знає про цей кодекс доброчесної поведінки і як його впроваджує у своїй службі? Більшість офіцерів навіть не чули про нього. Чому? Тому що він не затверджений навіть наказом міністра. А ті офіцери, хто про нього знає, сприймають його суто формально. Усе те, що штучно створено і формально насаджено «зверху», але без обговорення з офіцерською спільнотою, відразу мертвіє в армії.

Основними принципами доброчесної поведінки військової (цивільної) посадової особи під час виконання службових обов’язків у цьому кодексі визначено такі: пріоритет службових інтересів; політична нейтральність; неупередженість; компетентність і ефективність; прозорість. Там навіть сказано пару загальних фраз про корпоративну етику. В ньому також написано таке гасло: «Кодекс поведінки пояснює, як наші цінності повинні спрямовувати наші рішення».

Цинізм ситуації в тому, що в цьому кодексі доброчесної поведінки взагалі не розкрито жодної конкретної цінності та чесноти офіцерів (військових лідерів). Однак у скасованому Кодексі честі офіцера вони були конкретно визначені, але, звісно, не всіма дотримувались, тому що не було на те ні волі, ні бажання посадових чинів. Отримувати і не здавати, наприклад, по декілька квартир за службу для них вважалося (-ється) моральною і законною нормою.

Переконаний, що новий кодекс створено радше для чиновників — державної служби Міністерства оборони і генералів для попередження їхньої корупційної діяльності. Такі кодекси відповідають стандартам НАТО. Для боротьби саме з корупцією в МОУ і ЗСУ такий кодекс потрібний, але сам по собі її не здолає.

Який сенс було скасовувати наказ про Кодекс честі офіцера і Положення про Раду офіцерів?

Це зроблено спеціально, щоб розчинити корпоративний (кастовий) дух в українських офіцерів? Чи це зроблено чиновниками із-за власної професійної некомпетентності?

Однозначної відповіді в мене немає. Є тільки припущення після аналізу фактів. Але я переконаний, що скасування 2016 р. Кодексу честі офіцера, а згодом у 2017-му — Положення про Ради офіцерів під час незавершеної війни українців за незалежність і свободу — це один із головних чинників цілеспрямованого гібридного знищення корпоративного (кастового) духу, ціннісних орієнтирів справжніх військових лідерів сучасної Української армії.

Нещодавно я передивився чудовий фільм «Запах жінки». В ньому є епізод, який стосується моєї теми. Головний герой фільму — незрячий підполковник Слейд, якого феноменально зіграв Аль Пачіно, на засіданні дисциплінарного комітету в престижному коледжі виголошує промову на захист честі та гідності свого поводиря Чарлі. У ній досить точно передано належність героя до корпоративної касти офіцерів і розкрито сутність корпоративного духу лідерів, який так стрімко розчиняється в українській армії токсичними «нелідерами».

«Що у вас за гасло, хлопці?! Закладати приятелів і “стукати” на них?! А відмовитесь — спалимо живцем?! Так, джентльмени?! Коли вогонь підступає, хтось біжить, а хтось залишається… Я не знаю, хто тут навчався… Мені все одно! Той дух умер! Якщо він тут був, то пішов би! А ви будуєте корабель для щурів, човен для донощиків. Однак якщо ви готуєте цих “печкурів” для людства, то добре подумайте, адже ви самі вбиваєте той дух, про який говорите. Це обман! Що за спектакль ви тут влаштували?! … Його душа чиста. Я знаю, тому що один із вас … запропонував її купити. Тільки Чарлі не продається!..

Я всюди бував. Розумієте?! Колись і я міг бачити. І я бачив! Хлопців таких, як ці, навіть молодших. Із відірваними руками, безногих. Але немає нічого страшнішого за людей без душі, тому що протезів душі не буває… Ви караєте його душу! За що?!

Коли я прийшов, то почув слова “колиска лідерів”. Коли корабель тоне — “колиска” падає. І ваша впала. Ви — творці, вихователі лідерів, оберніться, що за лідерів ви виховуєте?

Чарлі не продасть нікого, щоб купити своє майбутнє. А це, друзі, називається чесністю! А ще хоробрістю! Ось що повинно бути у справжніх лідерів!

Ось я зараз на роздоріжжі життя. Я завжди знав, яка дорога правильна. Знав це завжди, але ніколи не йшов по ній. Знаєте чому? Тому що це важко. Ось він, Чарлі, також на роздоріжжі, але він вибрав свій шлях. Цей шлях правильний. І на цьому шляху формується характер. Дозвольте йому продовжити подорож. І майбутнє цього хлопця — у ваших руках, комітет. Дороге майбутнє! Повірте мені. Не руйнуйте його! Захистить його! Оберігайте його! І колись ви будете ним пишатися. Обіцяю вам!».

Відео промови тут.

«Немає нічого страшнішого за людей без душі, тому що протезів душі не буває» — це крилата фраза підполковника Слейда. Однак сьогодні корпоративний (кастовий) дух військових лідерів нашої армії під загрозою. Він є тією ціннісною основою і проявом душі військового в жертовному служінні суспільству. Токсичні «нелідери», що намагаються руйнувати «Esprit de Corps» нашої Армії, грають на полі ворогів України.

Бережіть і зміцнюйте кастовий дух армії, виявляйте причетність до нього, навіть якщо ви поза нею! Він створює середовище для справжніх військових лідерів.