Казахстан, Киргизстан та Узбекистан будуватимуть ГЕС без Росії

Міністерства енергетики Казахстану, Киргизстану й Узбекистану підписали угоду про підготовку до реалізації проєкту будівництва Камбаратинської гідроелектростанції на річці Нарин.

Будівництво Камбаратинських ГЕС-1 і ГЕС-2 було розпочато 1986 року. У 1991 році після розпаду СРСР будівництво суттєво уповільнилося, а у 1993-му його зупинили.

Наприкінці 2015 року Росія, пославшись на складну економічну ситуацію через санкції Заходу та падіння цін на нафту, відмовилася від своїх зобов'язань, і Киргизстану довелося денонсувати угоду. У червні 2022-го будівництво станції відновили.

Зустріч міністрів Казахстану, Киргизстану й Узбекистану щодо угоди відбулася у Відні на міжнародному енергетичному інвестиційному форумі, організованому Казахстаном спільно зі Світовим банком та урядом Австрії.

Частки країн у проєкті будуть розподілені таким чином: Киргизстан — 34%, Казахстан — 33% та Узбекистан — 33%. Проєктом гарантовано купівлю виробленої електроенергії в обсязі, що визначається сторонами. Вартість будівництва у документі не вказана, але раніше вартість будівництва оцінювали у майже 3 млрд доларів.

Нова ГЕС потужністю 1,9 ГВт стане найбільшою електростанцією у Киргизстані.  

Перший гідроагрегат Камбаратинської ГЕС-1 мають ввести в експлуатацію за чотири роки.