Російська агресія на морі: де чекати удару в 2019 році

Азовське море в 2018 році стало ще однією гарячою точкою в Україні. Пік кризи припадає на 25 листопада. Росіяни атакують українську корабельну групу в районі Керченської протоки, захоплюють моряків і три судна. Коли вдасться повернути військових? Чим захищатиметься Україна? І на що перетвориться конфлікт на морі в 2019-му? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту «Радіо Свобода» «Донбас.Реалії».

Напад росіян у районі Керченської протоки і захоплення 24-х українських військовослужбовців – апогей російської агресії, що 2018 року наростала на морі.

З кінця листопада моряків тримають у московському слідчому ізоляторі «Лефортово». Їх звинувачують у незаконному перетині кордону і загрожують позбавленням волі на строк до шести років.

Захисники українських військовослужбовців поки що не готові сказати, як і коли моряки зможуть повернутися додому. Російська сторона не поспішає починати переговорний процес.

«Ці люди не повинні утримуватися у слідчому ізоляторі. Як мінімум, ці люди повинні утримуватися в таких умовах, в яких вони проходили службу в себе на батьківщині. Тобто це має бути якийсь військовий табір, де вони вільно можуть переміщатися, спати в загальних бараках і так далі. Тільки цим може бути обмежена їхня свобода», – наголосив адвокат захопленого моряка Богдана Небелиці Еміль Курбедінов.

Моряки вимагають вважати себе військовополоненими і один за одним відмовляються давати свідчення. У російського президента власний сценарій цієї історії.

«Пан Медведчук за дорученням Порошенка постійно цим займається. І зовсім недавно приїжджав до Москви і порушував питання про звільнення українських військових. Але ці питання можна буде вирішувати після завершення кримінальної справи», – зазначив президент Російської Федерації Володимир Путін.

Попри провал морської операції 25 листопада, українське військове командування планує повторити прохід суден ВМС через Керченську протоку. Цього разу хочуть узяти на борт міжнародних спостерігачів. Наприклад, представників ОБСЄ, щоб довести – жодних порушень не допускають.

Рівень мілітаризації Криму

Росія тим часом продовжує нарощувати сили в Азовському морі. Українські прикордонники підрахували – в жовтні флот Російської Федерації на Азові зріс до 120 одиниць, понад 30 катерів і кораблів – озброєні.

«Кораблі перекидаються навіть із Баренцового моря. Це означає, що обстановка в Баренцовому морі, з точки зору Москви, простіша, незважаючи на те, що зовсім недавно там пройшли найбільші навчання НАТО за участю авіаносців уперше за довгі роки. Проте Росія вважає, що в Азовському морі все може бути крутіше», – зауважив російський військовий оглядач Сергій Іщенко.

Так, нещодавно в район Азовського моря і Керченської протоки росіяни перекинули чотири прикордонні сторожові кораблі проекту «Світляк». На борту кожного: артилерійські знаряддя і кулемети.

В районі Керченського мосту також чергують прикордонні сторожові кораблі проекту «Мисливець», озброєні 30-міліметровими гарматами.

В акваторії курсують катери «Соболь» і «Мангуст». І на цьому Російська Федерація не зупиняється.

«Днями туди увійшов тральщик "Віце-адмірал Захар’їн". Що, до речі, саме по собі дуже симптоматично, тому що поява тральщика означає, що Росія допускає появу мінної небезпеки в Азовському морі», – каже Сергій Іщенко.

На безпеку морської акваторії впливає і мілітаризація Криму. Після анексії на півострові вперше з’явилися російські зенітно-ракетні комплекси. Саме через них, кажуть у Військово-Морських силах, під час нападу на катери ВСУ не змогли використати бойову авіацію.

«Протягом чотирьох років Крим – вже не те що насичений, він перенасичений засобами протиповітряної оборони. Це комплекси С-400, комплекси С-200. Долати систему ПВО було б дуже важко», – прокоментував командувач ВМС України Ігор Воронченко.

Уже через чотири дні після нападу на українську корабельну групу, в окупованому Джанкої (це за 20 кілометрів від адміністративного кордону з Україною) Росія розмістила четвертий за рахунком у Криму дивізіон зенітно-ракетних комплексів С-400.

Чим захищатиметься Україна?

Своєю чергою, в Україні активно тривають випробування крилатої ракети «Нептун». Розробники обіцяють: вона зможе вражати кораблі супротивника на відстані до 300 кілометрів. Останній запуск провели 5 грудня на узбережжі Чорного моря.

«Ракета змогла точно знищити ціль на відстані 280 кілометрів. Українські ракети здатні надійно захищати рубежі Чорного та Азовського морів», – заявив секретар РНБО Олександр Турчинов.

У ВМС береговий комплекс із ракетою чекають уже весною 2019-го. Але, як кажуть експерти, панацеєю «Нептун» вважати все одно не варто.

«В корабель вкладають кошти і його готують, щоб він відбивав ці ракети. Відбивав їх багато, відбивав у залпі, з різних напрямків, різних носіїв. І при цьому топив або знищував ті сили, які становлять загрозу. Тому вважати, що в нас з’явиться ракета і ми зможемо всіх топити – це дуже наївно. З іншого боку, треба розуміти, що наявність можливості топити – це теж створює фактор стримування для противника. Тому що він уже не так безкарно почувається в наших водах», – каже голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.

А ось український флот у 2019 році зможуть поповнити десантно-штурмові катери «Кентавр». Два таких у листопаді прибули до Одеси на випробування. Вони можуть розвивати швидкість до 90 кілометрів за годину, перевозити понад тридцять десантників, на озброєнні – дві 80-міліметрові реактивні системи залпового вогню. Експерти називають «Кантавр» більш вдалим проектом порівняно з катерами «Гюрза». Саме такі захопили росіяни в районі Керченської протоки.

«"Кентаври" позиціонуються як МБАК 2.0, що краще вписуються в концепцію москітного флоту за рахунок швидкості, значно ліпших морехідних властивостей і більшого функціоналу. Тобто катер може і морпіхів доставляти, і евакуйовувати групи спецназу, і протидиверсійну оборону забезпечувати, і патрулювати», – зазначає Тарас Чмут.

Міжнародна допомога Україні

Опитані «Донбас.Реалії» експерти вважають: 2019-го Україна може розраховувати на значну допомогу від міжнародних партнерів. У Держдепартаменті США вже заявили: виділять ВМС додатково 10 мільйонів доларів на розвиток флоту.

В оборонному бюджеті США на 2019 рік для України передбачено 250 мільйонів доларів, 50 із яких можна буде витратити на летальне озброєння.

«Є достатньо аргументів для поставок протикорабельних ракет, патрульних кораблів, можливо, що й іншого військового обладнання. Думаю, вже протягом 2–3 місяців ви почуєте про рішення США виділити додаткову військову допомогу», – зазначив посол США в Україні (2003–2006) Джон Гербст.

У вересні в Балтіморі українській стороні передали два 30-метрових катери типу «Айленд», виведені зі складу берегової охорони США. В Україну вони повинні потрапити наприкінці року. На ремонт, транспортування і підготовку екіпажів витратять майже 10 мільйонів доларів.

«Зброю будуть установлювати в Україні. В Балтиморі так катери приведуть до ладу, щоб вони були як нові. Встановлять навігаційне обладнання, відновлять механічну частину, системи безпеки плавання та комплекси зв’язку», – розповів начальник управління кораблебудування ВМС України Василь Радчук.

Крім цього, США готові передати Україні фрегати типу «Олівер Хазард Перрі». Але в командуванні ВМС поки не вирішили, чи потрібні флоту 130-метрові фрегати.

«Їх хоч і передаватимуть безкоштовно, оскільки це секонд-хенд і їх знімають із консервації, але для того, щоб їх розконсервувати, модернізувати і привести до бойового стану, це коштуватиме від 60 мільйонів доларів за один корабель», – зазначив заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

​«Це чудові кораблі. Це, дійсно, в класі фрегатів, напевно, найкращі протичовнові кораблі і для свого часу, і за останні два десятиліття. Проте як вони зараз вписуються в нашу концепцію захисту берега і дванадцятимильної зони? Як ми це зробимо за допомогою фрегатів? Вони завеликі й задорогі зараз для нас», – додає Тарас Чмут.

Наступна можлива мішень Росії

Ще одним інструментом тиску на Російську Федерацію через агресію на морі в 2019-му можуть стати міжнародні санкції. Президент Петро Порошенко вже виступив з пропозицією – заборонити вхід російських суден у порти США і країн-членів ЄС.

Однак, як відзначають в Інституті світової політики, більш реальними зараз виглядають персональні санкції щодо тих, хто причетний до атаки на українські кораблі в Чорному морі.

«Це неможливість отримати візи і арешт будь-яких активів, які були за кордоном. Тобто тут якраз виникає проблема: їх легше буде прийняти, але їхній ефект буде значно менший», – каже заступник директора Інституту світової політики Микола Белесков.

Через значну перевагу флоту Російської Федерації, вважають експерти, 2019 року агресія на морі продовжиться.

Наступним об’єктом атаки може стати острів Зміїний, площа якого – лише 17 гектарів, а відстань від нього до Одеси – 120 кілометрів.

«Заблокувати український порт Одеса та інші порти. Завдати величезної економічної шкоди. Це буде катастрофа для цілих галузей в економіці України. Спецназу Росії нічого не завадить туди висадитися, поставити якісь вогневі засоби. Засоби протиповітряної оборони, наприклад, і фактично окупувати цей острів. І потім уже здійснювати блокаду акваторії», – констатує Михайло Самусь.

Відкрита агресія, на яку вперше пішли російські військові в районі Керченської протоки в 2018-му, насторожує українських експертів. Тепер, вважають у Центрі дослідження армії, конверсії та роззброєння, ховатися росіянам немає чого, і не виключено, що наступного разу атака може бути набагато масштабнішою.

Дивіться повний випуск програми «Донбас.Реалії».

© Радіо Свобода, 2018 | Усі права застережено.