Перейти до основного вмісту

Що пишуть? Огляд преси за 16.11.2026

6776
Джерело

Едуардо Портер приміряв поразку Трампа на нових демократів, Business Insider знову пише про нашу армію.

Індонезія показала, як Україні робити не варто. Колін Каротам – як вивчити китайську армію, не потрапивши до пастки.

Одна голова – добре, та гуртом написані колонки ще кращі.

The Guardian. Trump may have lost but don’t bet Democrats can fix the economy

Відкритий доступ. Економічний оглядач Едуардо Портер аналізує обмежені можливості Демократичної партії США покращити економічне становище населення після перемоги на проміжних виборах. Портер звертає увагу на те, що виборці покарали республіканців передусім за зростання вартості життя, однак нова парламентська більшість не має достатніх інструментів для швидкого розв'язання цих проблем.

Зокрема, зниження цін на пальне значною мірою залежить від припинення війни з Іраном і відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. Водночас демократи не мають гарантованої можливості змусити президента припинити війну або скасувати його торговельну політику. А ще є інша проблема – залежність американського економічного зростання від масштабних інвестицій у штучний інтелект.

За наведеними автором оцінками Goldman Sachs, протягом 2026 року компанії, пов'язані з індустрією ШІ, залучили майже 500 млрд доларів боргового фінансування. Портер припускає, що різке скорочення інвестицій може спричинити масштабну економічну кризу. При цьому значний державний борг обмежуватиме можливості Вашингтона підтримувати економіку.

Business Insider. Ukraine has put thousands of new war robots into the fight. Fall and winter will test how they handle mud and snow.

Відкритий доступ. Шинейд Бейкер спробувала з'ясувати, наскільки українська армія готова використовувати наземні роботизовані комплекси в умовах осіннього бездоріжжя та зимових морозів. За даними МОУ, станом на березень 2026 року було законтрактовано понад 20 тисяч наземних роботизованих комплексів – майже вдвічі більше, ніж за весь 2025 рік.

Олександр Ябчанка, керівник напрямку роботизованих систем батальйону «Вовки Да Вінчі», пояснює: українські виробники постійно вдосконалюють прохідність, автономність та дальність роботи комплексів. Однак зимові умови мають свої проблеми. Акумулятори втрачають ємність, гусениці та колеса застрягають у снігу, а техніка стає помітнішою для противника.

У матеріалі також наведено коментар норвезького бригадного генерала Атле Молде, який ставить питання про придатність українського досвіду роботизації для арктичних умов. Одразу видно, ця людина – практик.

The Strategist / Australian Strategic Policy Institute. For Australia, the most important PLA element is Southern Theater Command

Відкритий доступ. Колін Каротам аналізує роль Південного командування Народно-визвольної армії Китаю в потенційній війні з Австралією. Автор наголошує: австралійські оборонні дискусії надмірно зосереджуються на загальній загрозі з боку Китаю, хоча для практичного планування необхідно розуміти можливості конкретних китайських командувань.

Наприклад, у війні за Тайвань сили Південного командування можуть використовувати підводні човни, надводні кораблі та бомбардувальники для переривання австралійських морських комунікацій. Тож Каротам вважає, що Австралії пора адаптувати оборонне планування до можливостей цього командування, зокрема розвивати засоби протидії китайським операціям у північних морських районах.

The Guardian. The Czech government’s new culture war shows the Maga spirit is still alive in Europe

Відкритий доступ. Чеський журналіст і головний редактор видання Alarm Ян Бєлічек аналізує спроби уряду Андрея Бабіша посилити політичний контроль над культурними установами та незалежними медіа. Особливу увагу він приділяє діяльності міністра культури Ото Клемпіржа.

Міністерство запропонувало нові умови державного фінансування літературних журналів, які передбачають обмеження публікації політичних матеріалів. Водночас представники уряду виступають за посилення контролю над фінансуванням суспільних медіа та культурних фестивалів. Бєлічек розглядає ці процеси як спробу перенести до Чехії методи політичного контролю, характерні для урядів Віктора Орбана в Угорщині та Роберта Фіцо у Словаччині

War on the Rocks. Guns, Growth, and the German Reinvention of Military Keynesianism

Обмежений доступ. Марина Генке та Джек Снайдер пропонують розглядати масштабне переозброєння Німеччини не лише як реакцію на російську агресію, а й як спробу врятувати німецьку промислову модель.

У 2021 році Німеччина витратила на оборону 46,6 млрд євро, у 2025 році – вже 86,5 млрд. Проєкт бюджету на 2026–2030 роки передбачає приблизно 750 млрд євро військових видатків. Генке та Снайдер пов'язують ці зміни з кризою автомобілебудування, машинобудування та інших традиційних галузей німецької економіки, які зазнають дедалі сильнішої конкуренції з боку Китаю.

На їхню думку, оборонні замовлення створюють можливість зберегти кваліфіковану робочу силу, виробничі потужності та ланцюги постачання, поступово переорієнтовуючи цивільні підприємства на виготовлення військової продукції.

Проте автори виявляють принципову проблему: значна частина німецьких оборонних закупівель спрямована на традиційні системи озброєння, а не на перспективні технології. За їх даними, протягом 2020–2026 років лише 12% закупівель припадало на передові технологічні напрями, включно з автономними системами, безпілотниками та сучасними засобами протиповітряної оборони.

Lowy Institute / The Interpreter. Indonesia’s National Hero titles and the politics of unresolved violence

Відкритий доступ. Майра Ментарі Абубакар наводить настільки серйозний, що аж комедійний приклад суперечності державної політики історичної пам'яті. Пише вона про події в Індонезії, але не менш корисна ця стаття буде для нас: ось що буває, коли держава керується більше вручну, ніж гарно збудованими інституціями (тобто по закону і для всіх однаково).

Виявляється, щороку індонезійська влада присвоює звання національних героїв видатним діячам минулого. Однак серед нагороджених дедалі частіше опиняються жертви політичних репресій, організованих самою державою. Особливо показовою є історія профспілкової активістки Марсіни.

Її вбили 1993 року після участі у страйку. У 2025 році вона отримала звання національної героїні, хоча обставини її загибелі так і не дочекались належного розслідування. То де ж інституції вдарили у штангу? Тримайте: тим самим указом було відзначено колишнього диктатора Сухарто, за правління якого відбулося вбивство.

Закон або один для всіх, або ні для кого.