Протести польських фермерів та інформаційна війна (аналіз медіа-дискурсу)

Примітка редакції. Про черговий оберт маховика російської пропаганди задля загострення відносин між українцями та поляками — в матеріалі Міхала Марека для InformNapalm.

За останні тижні в Польщі відбулися протести фермерів, невдоволених аграрною політикою уряду. Протести проявилися передусім у блокуванні доріг та уповільненні дорожнього руху. На цю ситуацію відреагувало Міністерство сільського господарства та розвитку села, організовуючи низку зустрічей із представниками невдоволеної суспільної групи (зокрема, з Федерацією галузевих спілок виробників сільськогосподарської продукції та групами власників худоби).

З повідомлень медіа, у середовищі протестувальників утворилася (неформальна) організація під назвою «Спільнота споживачів і фермерів "Агросоюз"». Особа, яка претендує на місце лідера «спільноти», — Міхал Колодзєйчак. Він досить раптово з’явився у польському медіапросторі, швидко отримав прізвисько «нового Анджея Леппера» (суперечливий польський політик, що трагічно помер, — міністр сільського господарства, віце-спікер Сейму, віце-голова Кабінету Міністрів).

Після прочитання інформації на польських інформаційних порталах складається враження, що «Агросоюз» та його лідер зовсім не поспішають знаходити компроміс з урядом. До того ж, «Агросоюз» висуває вимоги дещо стратегічного характеру (наприклад, нормалізація економічних відносин із Російською Федерацією). Сам лідер також має серйозні амбіції: «Наша мета — створення набагато сильнішої за політичну партію організації. Ми хочемо впливати на відповідні рішення політиків, незалежно від того, яку політичну сторону вони представляють».

Ця організація нині — єдина впізнавана в медіа група, що заявляє про наміри проведення подальших актів протесту. «Агросоюз» також відповідає за організацію відомих подій із 6 лютого 2019 року, які медіа охрестили «облогою Варшави». Цей та попередні протести стали приводом до написання низки цікавих статей, що мають характер пропаганди та можуть бути спробою маніпуляції суспільною думкою.

Інформація про протести та вимоги фермерів дійшла також і до Росії. У російських медіа цю подію було представлено як масові акції польських фермерів, невдоволених політикою уряду Польщі (питання економічних відносин з Україною та Росією). На основі слів лідера «Агросоюзу» Міхала Колодзєйчака росіяни сформулювали  меседж, згідно з яким польські фермери вимагають від уряду припинення підтримки України (політичної, фінансової та в питанні імпорту українських сільськогосподарських продуктів до Польщі), а також нормалізації відносин з Російською Федерацією (можливість експорту польських товарів на російський ринок).

Наведені приклади демонструють, як спритно російські медіа (зокрема, контрольована Кремлем «RT») використовують ситуацію для зміцнення наративів, які вони вже давно розповсюджували у власному інформаційному просторі. Протести фермерів та відповіді М. Колодзєйчака послужили машині російської пропаганди для зміцнення таких меседжів:

– поляки невдоволені проукраїнським та антиросійським курсом уряду;

– полякам набридли українці — всередині країни наростає конфлікт між поляками та заробітчанами;

– поляки настільки хочуть поліпшення відносин із Російською Федерацією, що можуть паралізувати дії чинного (антиросійського) уряду.

Відомості про протести фермерів не пройшли повз увагу польської редакції російської інформагенції Sputnik. Окрім серії матеріалів про самі протести, Sputnik опублікував принаймні два інтерв’ю з лідером «Агросоюзу».

Міхал Колодзєйчак представив журналісту Sputnik образ політичної лінії польського уряду, який ідеально підходить під наративи росіян. Особливо цікавий фрагмент, у якому лідер «Агросоюзу» називає представників польського уряду «русофобами», які проводять антиросійську політику. Чергова тема, варта уваги, — це частина про «політику на колінах» щодо США та Євросоюзу. Ці слова зливаються з наративами, пов’язаними із кремлівським баченням світу, в якому Польща — країна-сателіт США, що не має можливості вести проросійську політику, навіть якщо цього прагне польське суспільство (оскільки США проти). У частині російських медійних меседжів таке бачення поєднане з міфом про міцну русофобію, закорінену в польських політичних елітах. Згідно з цим наративом, русофобія не поширена серед пересічних громадян Польщі, які навіть симпатизують російському народу (міф про братерство слов’ян тощо).

Варто підкреслити, що медійні донесення про протести в досить цікавій формі з’являються також на польських порталах, які вважаються незалежними, правими, патріотичними і т. д. Добрий приклад розповсюдження повідомлень, які намагаються маніпулювати суспільною думкою, — стаття, опублікована на порталі Kresy.pl (див. нижче). Вона була передрукована на «Niezależny Dziennik Polityczny», відомому поширенням матеріалів польської редакції Sputnik.

Ця стаття, хоч і не розповідає безпосередньо про протести, концентрується на ідеї, що продовження польським урядом проукраїнської політики матиме лише негативні наслідки. Згідно зі змістом статті, за «безумовну» підтримку України заплатять польські фермери. Публікація не лише підсилює в читачів невдоволення діяльністю уряду, а й спрямовує їхні негативні емоції в бік України. Тут варто зазначити, що розбурхування антагонізмів між поляками та українцями перебуває в зоні інтересів Російської Федерації.

Цікавий також факт заангажування так званих альтернативних порталів у нагнітання масового напруження довкола протесту фермерів. Низка сайтів, які вважаються малодостовірними (як наведений нижче), можливо, лише задля розширення кола читачів, публікують тексти, що роздувають значення протестів («сенсація») та представляють їх як переломну подію (наприклад, селянська революція).

Заголовок: «Останні події. Жахливі сцени у Варшаві! Фермери атакують поліцію, з’явилася голова свині»

Приділяючи увагу «Агросоюзу» та Міхалу Колодзєйчаку, так звані альтернативні портали формують переконання про розмах і масовість руху. Креація позиції цієї організації та її лідера в інформаційному просторі може мати сильний уплив на суспільну думку. Внаслідок таких дій (координованих чи ні) читач ставиться до «Агросоюзу» як до організації, яка має сильну підтримку свого середовища, а до її лідера — як до поважної особи (з медійної точки зору). У цьому контексті переконання, висловлені М. Колодзєйчаком, для читачів можуть виглядати як думка більшості (або значної частини фермерів). У кінцевому залишку адресат цих меседжів переконується, що правляча партія майже спеціально нищить польське сільське господарство (вплив на виборчі переконання читачів), а Україна, яку поляки неодноразово підтримували, «встромляє ніж у спину» польській економіці. Тут варто зазначити, що низка так званих альтернативних порталів, які продемонстрували такого роду активність, у минулому регулярно поширювала пропаганду польської редакції Sputnik. Згідно зі спостереженням авторки тексту «Російську пропаганду розповсюджують польські портали. Ми знайшли 23 такі сайти!», такі дії мають на меті «зламати бар’єр недовіри польських читачів». Під цим слід розуміти, що поляки мало довіряли інформації з російського порталу в Польщі (Sputnik), однак сприймали ті ж меседжі, розповсюджені в ідентичних статтях на так званих альтернативних порталах (що претендують на статус патріотичних, правих, націоналістичних тощо).

Протести невдоволених суспільних груп — природне явище в політичному житті демократичних держав. Акції протесту та супутні їм події можуть, однак, бути використані іншими державами для реалізації власних цілей. Нам важко ствердити, наскільки лідер «Агросоюзу» усвідомлює процеси, про які тут написано. Зрозуміло, однак, що його слова використали для поширення в Росії і Польщі корисних для Кремля наративів. Його суперечливі твердження, висловлені агенції Sputnik, та слова, які цитує RT, викликають занепокоєння. Мотивація так званих альтернативних порталів, яка штовхає їх на публікацію матеріалів, корисних для керівництва Росії (наприклад, підкреслення ролі українських товарів у нібито «знищенні польського сільського господарства»), або ж таких, що створюють атмосферу напруги (свідоме перебільшення значення подій), також залишається таємницею.