Перейти до основного вмісту

Реформа СБУ: найбільш проблемні питання

Порівняти не тільки кількість, а й функції
Джерело

Спроби реформування Служби безпеки України відбувались неодноразово, проте суттєвих змін ця структура не зазнала.

Новий голова СБУ Іван Баканов, що був призначений на посаду після обрання президента Зеленського, заявив про кардинальну реформу цього органу.

Бачення Баканова принципів реформування СБУ полягає в максимальній адаптації цієї спецслужби до західної моделі структури контррозвідувального органу. Та чи принесе це користь Україні?

Остаточного тексту або законопроекту про реформування СБУ не було оприлюднено, робота з розробки нової структури ще триває. Однак деякі головні напрями реформування згадані в різних варіантах законопроектів і їх обговорюють в експертному середовищі та ЗМІ. Про них і поговоримо детальніше.

Скорочення чисельності СБУ

За поглядами нового керівництва СБУ, чисельність служби занадто велика порівняно з західними контррозвідувальними службами і потребує скорочення.

Чи так це? Дійсно, якщо порівнювати суто числові показники, то СБУ є однією з найчисельніших контррозвідувальних спецслужб у Європі.

Згідно із Законом України про СБУ (у редакції від 2015 року), чисельність служби встановлена до 27 000 осіб у мирний час і до 31 000 осіб у особливий період. У військовий час чисельність може бути додатково збільшена.

Чисельність контррозвідувальних служб у країнах Європи офіційно засекречена. Неофіційно у країнах Європи з аналогічною кількістю населення і територією чисельність контррозвідки становить приблизно 3 000–10 000 осіб.

На перший погляд різниця разюча: 3 000 та 27 000 осіб. Та розгляньмо цю різницю детальніше.

Головна відмінність полягає в моделі органу контррозвідки (державної безпеки). Західна модель — це в основному модель контррозвідки, що не має правоохоронних повноважень — тобто ведення слідства, арешт і утримування підозрюваних. Функції контррозвідки у західній моделі зводяться насамперед до збирання інформації, що становить загрозу державній безпеці.

СБУ має пострадянську структуру, її функції значно ширші, ніж у західній моделі — вона не тільки повинна збирати інформацію про загрози, а й упливати на їх усунення. Саме тому в структурі СБУ є слідчі підрозділи, підрозділи, що забезпечують досудове слідство (так звані «секретні в’язниці СБУ» — про них поговоримо окремо), та підрозділи спеціального призначення — спецпідрозділ «Альфа» є в кожній області.

Також до складу СБУ входить військова контррозвідка. Вона забезпечує контррозвідувальне забезпечення у Збройних силах, НГУ, Прикордонній службі, Службі спецзв’язку та інших силових структурах. Це майже 400 000 осіб!

У західній моделі спецслужб військова контррозвідка входить до складу армії.

Крім того, пострадянська структура органу державної безпеки характеризується автономною структурою, тобто орган держбезпеки у своєму складі має власні підрозділи забезпечення: спецзв’язку, господарчі, технічні працівники, медичні. Це створювали для того, щоб зменшити ймовірність «потрапляння у систему» сторонніх людей. Тобто навіть працівники буфетів, електрики, прибиральниці, персонал відомчих санаторіїв є співробітниками СБУ. Вони не мають військових звань і є звичайними працівниками, але також проходять спецперевірку під час працевлаштування і входять у визначену законом чисельність 27 000.

"

"

У західній моделі спецслужб цивільний персонал в основному не входить у чисельність контррозвідувального органу. А функції забезпечення, в тому числі й охорони, виконують цивільні фірми за схемою аутсорсингу.

Для прикладу можна навести підрозділи медичного забезпечення, що входять до складу СБУ:

  • Центральний госпіталь СБУ;
  • Центральна поліклініка СБУ;
  • 23 обласні відділи військово-медичного управління СБУ;
  • лікарні відновлювального лікування у м. Ворзель та Бровари;
  • оздоровчий табір «Маяк»;
  • санаторій «Одеса»;
  • санаторій «Трускавець»;
  • дитячий оздоровчий табір «Лісовий» (Ворзель).

У структурі СБУ існує Департамент господарчого забезпечення, у його складі перебувають:

  • відомчі їдальні;
  • готелі;
  • Будинок культури СБУ;
  • відомчі дитячі садки.

І навіть ДП «Підсобне господарство Служби безпеки України» (Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка). Чи існує підприємство на даний момент — не відомо.

Є у складі СБУ також:

  • автомобільна служба (що займається експлуатацією та обслуговуванням великого парку автомобілів);
  • Проектний інститут СБУ;
  • Науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз СБУ;
  • Галузевий державний архів СБУ;
  • Музей СБУ.

Ці підрозділи створені насамперед не стільки для унеможливлення випадків проникнення «в систему» сторонніх осіб, скільки для соціального забезпечення працівників СБУ. Вони не мають конкурентного грошового утримання, але, принаймні, мають мінімальний соцпакет.

Звісно, можна скоротити чисельність служби за рахунок зменшення підрозділів забезпечення, але ці функції хтось повинен буде виконувати, і держава все одно буде витрачати на це гроші. Якщо не напряму через фінансування СБУ, то через збільшення фінансування інших структур.

Тепер давайте порівняємо чисельність західних контррозвідувальних служб і СБУ крізь призму завдань, які вони виконують, і різних моделей контррозвідувального органу (західної та пострадянської).

"

Чисельність СБУ за законом обмежена 27 000 осіб. Але це штатна чисельність, списочна ж (тобто реальна кількість укомплектованих посад) на даний момент — майже 22 000.

Тепер віднімімо із цих 22 000 осіб чисельність:

  • співробітників військової контррозвідки;
  • військово-медичних установ;
  • архіву, музею, Будинку культури;
  • технічних працівників (електриків, сантехніків, водіїв, продавців);
  • відомчі оздоровчі заклади, дитсадки;
  • підрозділи охорони;
  • слідчі підрозділи;
  • силові підрозділи (у кожній області);
  • науково-дослідні установи;
  • підрозділи забезпечення досудового слідства (місця утримання осіб під слідством);
  • підрозділи протидії злочинності в економічній сфері.

Якщо забрати у СБУ всі перелічені підрозділи, то отримаємо саме західну модель контррозвідувального органу. І ту ж саму чисельність 5 000–10 000 осіб. Тобто кількість співробітників СБУ, які займаються безпосередньо контррозвідкою і державною безпекою, майже така сама, як і в західних спецслужб. І не є якоюсь занадто великою.

Проте чи буде така спецслужба ефективно протистояти загрозам, що стоять перед Україною?

Демілітаризація СБУ

Це ще одна пропозиція, що лунає від нового керівництва служби.

Так, більшість західних спецслужб цивільні. Хоча є і винятки.

Розберімось, які позитивні та негативні наслідки дає мілітаризація спецслужб, і взагалі, для чого створюють військові формування?

Хто взагалі повинен носити погони серед державних органів? Військовими (або воєнізованими) формуваннями повинні бути ті державні органи, які належать до сектору безпеки й оборони і безпосередньо виконують свої завдання зі зброєю, або в умовах бойових дій — тобто так або інакше беруть участь у бойових діях.

Західна модель спецслужб — це здебільшого цивільні спецслужби. Деякі західні спецслужби навіть не мають власних силових підрозділів, ці функції покладені на відповідні підрозділи поліції. Досудове слідство (за отриманою інформацією від спецслужб) також у більшості західних країн проводить поліція. І тримає під вартою також поліція, чи пенітенціарні органи.

Головне завдання для західних спецслужб — це збір інформації агентурними та оперативно-технічними каналами. Західні спецслужби концентруються в основному на зборі інформації, але власних інструментів протидії виявленим загрозам вони не мають.

Ця модель є дієвою, позаяк головні загрози для західних країн — це міжнародний тероризм і транснаціональна злочинність.

Західні країни, крім деяких, не мають прямої воєнної загрози і гібридної війни.

Західна модель спецслужб не передбачає їхню безпосередню участь у військовому конфлікті. Тому військова підготовка оперативного складу також не актуальна. І саме тому ці спецслужби в основному цивільні. Чи є це виправданим для України? Звісно ні.

Як це не дивно для когось прозвучить, але Україна не має терористичної загрози як системного явища. За всі роки незалежності, в Україні були лише поодинокі випадки класичних терористичних актів (загроза застосування насильства для досягнення політичної, релігійної або ідеологічної мети). Всі інші випадки, які журналісти називали «терористичним актом», були або кримінальним злочином, або актами диверсії, тобто воєнних дій.

Головною загрозою для нашої держави є і буде в найближчі роки — це воєнна загроза з боку Росії. І, саме беручи до уваги цю загрозу, ми повинні будувати свої спецслужби.

Незважаючи на заяви нової влади про зупинення бойових дій на Донбасі, доволі реалістичним залишається варіант повномасштабного військового конфлікту з РФ, що, як мінімум, призведе до тимчасової окупації частини або всієї території України.

В такій ситуації спецслужби (як розвідка, так і контррозвідка) повинні залишитись військовими формуваннями.

"
Військовослужбовці спецпідрозділу «Альфа»

Військовий статус СБУ дасть можливість:

  1. Підтримувати високий рівень мобілізаційної готовності — для цього у складі СБУ існує Служба мобілізації та територіальної оборони (СМТО), яка буде розформована в разі демілітаризації органу.

Люди, що знайомі із принципами мобілізації, можуть порівняти роботу двох державних органів, наприклад, у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру: є велика різниця в часі мобілізації медичних працівників районної лікарні та підрозділу ДСНС. Різниця в підтриманні мобілізаційної готовності, системі зв’язку, системі логістики на випадок тривоги. І тут на практиці ДСНС, будучи воєнізованим органом, має значні переваги над цивільною районною лікарнею. Ось у цьому і різниця між цивільним і воєнізованим органом.

  1. Залишити у своєму складі спеціальні підрозділи «Альфа» та озброєні підрозділи охорони. Це також необхідна вимога для функціонування служби в разі загострення військового конфлікту.

Уявіть спробу штурму умовного Харківського управління СБУ проросійськими озброєними групами? Як буде організована оборона підрозділом охорони СБУ та цивільною охоронною фірмою?

Звісно, можна привести приклад із Донецьким чи Луганським управліннями СБУ, але це вже питання до чистки кадрів, а не до структури СБУ.

  1. Проводити військову підготовку особового складу військовослужбовців — в умовах повномасштабного воєнного конфлікту співробітники СБУ повинні володіти первинною військовою підготовкою, оскільки вони навіть в умовах малоінтенсивного військового конфлікту на Донбасі беруть у ньому безпосередньою участь. І це стосується не тільки співробітників військової контррозвідки чи спецпідрозділу «Альфа». До участі в ООС залучають співробітників СБУ різних підрозділів, у том у числі й забезпечення: Управління спецзв’язку СБУ, слідчі, медичні працівники, співробітники оперативно-технічних підрозділів.

Для прикладу можна привести також інцидент із захопленням Росією наших катерів у Керченській протоці: серед захоплених військовослужбовців двоє були співробітниками УВКР СБУ.

У разі загострення ситуації чи активізації воєнної агресії на інших напрямках повинен бути посилений контррозвідувальний режим. Це буде вимагати ще більшого залучення співробітників СБУ.

  1. У разі повномасштабної військової агресії частина або вся територія України може бути окупована. В такому разі оперативні співробітники СБУ (не тільки військової контррозвідки) повинні будуть виконувати завдання на нелегальному положенні.

Збираючи інформацію на окупованій території, діяти у складі підрозділів руху опору, які зараз формуються (і простою мовою називаються «партизанські загони» — не треба плутати з підрозділами територіальної оборони).

Контррозвідувальне забезпечення частин руху опору також буде одним із завдань СБУ у воєнний час. Чи зможе оперативний співробітник без військової підготовки ефективно виконувати його?

Знову ж таки, можна навести приклад із сучасної історії. Після захоплення частини Луганської та Донецької областей деякі співробітники управлінь СБУ у цих областях, що не зрадили присязі, перейшли на нелегальне положення і продовжили роботу в інтересах нашої держави.

Про тих, хто зараз виконує завдання на окупованих територіях, звісно, говорити не можна, але деякі співробітники стали відомі — на жаль, після смерті.

"

Як ще один аргумент проти демілітаризації можна навести приклад тих же західних спецслужб. Деякі західні спецслужби залишились у воєнізованому статусі. Наприклад, спецслужби Польщі та Литви. Агенція внутрішньої безпеки (АВБ) Польщі є не військовим формуванням, а воєнізованим, але спеціальні звання та військову форму вони залишили. Теж саме і в литовському Департаменті державної безпеки.

"
Співробітник Департаменту державної безпеки Литви (фото Fotobanikas)
"
Генерал Агентства внутрішньої безпеки (Agencja Bezpieczeństwa Wewnętrznego, ABW (контррозвідка Польщі))
"
Офіцери Агентства внутрішньої безпеки (Agencja Bezpieczeństwa Wewnętrznego, ABW (контррозвідка Польщі))
"
Співробітники Агентства внутрішньої безпеки (Agencja Bezpieczeństwa Wewnętrznego, ABW (контррозвідка Польщі))
  1. І заключний аргумент за збереження військового статусу СБУ — це психологічний фактор. Це зрозуміють тільки військові: людина, яка носить військову форму, відрізняється від цивільного. Це питання психології. Присяга, служіння державі, військові традиції для військових є дуже важливим фактором. Саме через нього деякі співробітники СБУ не перейшли на бік противника після захоплення їх управлінь.

Передача військової контррозвідки у склад Збройних сил України

Ця пропозиція часто лунає у проектах реформування служби. Вона є логічним продовженням попередньої пропозиції щодо демілітаризації.

Так, знову ж таки, у західній моделі спецслужб військова контррозвідка (ВКР) підпорядкована армії.

Ця модель доволі ефективно працює. Однак наша пострадянська система хоч і інша, але доволі ефективна.

Які проблеми можуть виникнути в разі передачі ВКР до Збройних сил?

  1. Система контролюватиме сама себе — якщо передати ВКР армії, то армія буде контролювати сама себе (вести контррозвідку). Що буде, коли армію очолить черговий громадянин РФ «Лєбєдєв», як він керуватиме контррозвідкою проти спецслужб РФ? Звісно, і СБУ може одночасно очолити громадянин РФ, як це вже і було. Але це проблема з підбором кадрів президентом. А з точки зору вибору структури спецслужб — логічно залишити принцип контроль над армією іншій структурі. Це забезпечення принципу стримування і противаг.
  2. Передача ВКР армії дасть їй контроль над іншими силовими структурами. У разі реалізації цієї ідеї реформування армія здійснюватиме оперативний контроль за іншими силовими структурами.
  3. Доступ до інформації СБУ — зараз ВКР має доступ до інформації оперативно-технічних підрозділів СБУ. Тобто за рішенням суду може вести прослуховування засобів передачі інформації. Прослуховуванням технічно займається виключно СБУ, всі інші силові структури подають запит у СБУ (з рішенням суду), і через службу проводять прослуховування.
    Крім того, ВКР для своїх оперативно-розшукових заходів може залучати й інші підрозділи СБУ: оперативних співробітників інших підрозділів, співробітників зовнішнього спостереження, спеціальні підрозділи, тилові, спецзв’язку, явочні квартири.
    Якщо ВКР перейде у структуру ЗСУ, то виникне «міжвідомча конкуренція», як це вже було, коли частини спецпризначення та ІПсО вийшли з оперативного підпорядкування ГУР. Тоді ГУР суттєво обмежило надання командуванню ССО розвідувальної інформації. ГУР і ССО на початковому етапі війни майже не співпрацювали. Коли у справу втрутилось вище керівництво армії, цю проблему було розв’язано.
    А на даний момент у ССО розглядають ідею формування власних підрозділів агентурної розвідки.
    Ця ж ситуація може повторитись і в разі передачі ВКР армії. ВКР почне розширювати штат, формувати власні підрозділи спецпризначення, розширювати підрозділи забезпечення. Намагання зекономити кошти призведе до збільшення фінансування.
  4. Підготовка співробітників ВКР — зараз співробітників ВКР готують в Академії СБУ. Якщо ВКР передадуть ЗСУ, хто готуватиме кадри для них? Академія СБУ? Але якщо вона стане цивільною, то як тоді готуватиме військових для ВКР? Створити окремий факультет при військовому виші? Це знову призведе до збільшення фінансування.
  5. Відомча залежність — тим, хто служив у ЗСУ, відома ситуація з Військовою службою правопорядку (ВСП). Ця служба, яку зараз реформують у Військову поліцію, поповнювалась у тому числі й офіцерами, що переводились туди з військ.
    У кожного офіцера (від майора і вище) є знайомі у ВСП, із якими вони навчались чи служили разом. Це призвело до утворення знайомств у цьому правоохоронному органі.
    Кожен, хто служив, знає, що з ВСП на рівні особистих знайомств можна було залагодити будь-яке питання щодо закриття кримінального провадження, якщо випадок не був пов’язаний зі смертю чи не набув суспільного розголосу.
    Ця ж ситуація може повторитись і з ВКР — у разі передачі її ЗСУ.

Позбавлення СБУ «слідчих ізоляторів»

У структурі СБУ є підрозділи забезпечення досудового слідства. За цією назвою криються місця тимчасового утримування арештованих — до 2000-х років вони мали назву слідчі ізолятори.

Під упливом західних держав Україна вилучила зі структури СБУ СІЗО, але залишила їх у такій формі.

Зараз такі місця утримання підслідних є в Києві, Харкові й Одесі.

"
Ізолятор тимчасового утримування СБУ

Існування таких підрозділів є спірним, і зовсім не відповідає західній моделі місць позбавлення волі. Деякі українські журналісти навіть робили із цієї інформації сенсацію — статті про «секретні в’язниці СБУ».

По-перше, вони не секретні, оскільки їх місця розташування загальновідомі, По-друге, вони не є незаконними — їхня діяльність регулюється наказом голови СБУ.

Проблема в законодавчому регулюванні існує, оскільки ці місця утримування не прописані в самому законі про СБУ, з чітким порядком їх функціонування.

Чи потрібно залишити «СІЗО СБУ»?

Логічно було би передати функції утримування осіб, яких підозрюють у злочинах проти держави, спеціально створеним закладам Державної пенітенціарної служби. Але в нинішніх умовах вона абсолютно не здатна забезпечити тримання таких осіб ізольовано від впливу іноземних спецслужб. А також СБУ повинна проводити оперативні заходи серед осіб, що перебувають під арештом за підозрою у вчиненні злочинів проти держави.

Усі, хто має стосунок до правоохоронних органів чи спецслужб, знають, що в Україні всі місця тимчасового тримання, місця позбавлення волі (за винятком 25-ї виправної колонії та ще декількох місць) перебувають під контролем кримінальних структур — на жаргоні мають назву «Черные». Тобто адміністрація не має там реальної влади, і забезпечення оперативної роботи в них із боку СБУ не можливе в принципі.

Після розпаду Радянського Союзу кримінальні кола нових незалежних держав зберегли взаємовідносини між собою. Образно кажучи, кримінальна структура СРСР не розпалась, а збереглась, незважаючи на утворення незалежних країн.

Спецслужби Росії мають значний вплив на кримінальне середовище РФ, а через нього — і на кримінальне середовище України. На захоплених територіях і в областях, де створення «республік» не вийшло, криміналітет займав або нейтральну, або проросійську позицію.

Таким чином, спецслужби РФ мають широкі можливості у впливі та отриманні інформації в місцях позбавлення волі в Україні. Саме тому необхідно зберегти підрозділи тримання під вартою у складі СБУ, але законодавчо урегулювати це.

Скорочення територіальних органів

Ще однією запропонованою зміною у структурі СБУ називають скорочення територіальних органів. Зараз у Служби безпеки є управління в кожній області, а також територіальні підрозділи ВКР. Є також підрозділи СБУ й у деяких районах.

Логіку реформаторів можна зрозуміти — скорочуючи чисельність обласних управлінь, можна скоротити інфраструктуру та особовий склад. Це, звісно, приведе до зменшення фінансових витрат. Та чи не послабить це СБУ?

Знову ж таки, порівняймо цей підхід із західною моделлю. Для західної моделі, де головною загрозою є тероризм і транснаціональна злочинність, така структура цілком дієва.

Чи спрацює вона для України, де загрозою є військова агресія, задля збереження територіальної цілісності?

Причому загрози територіальної цілісності є не тільки з боку Росії. Низка політичних партій і діячів Румунії та Угорщини також висувають територіальні претензії до України.

Використовуючи вплив на криміналітет, пов’язаний із незаконним видобутком бурштину, російські спецслужби можуть активізувати антидержавні дії в Рівненській області. Про східні регіони можна і не згадувати, план «Новоросія» можуть спробувати реалізувати знову.

Якою планують нову територіальну структуру СБУ? Доводилось чути про регіональні управління (замість обласних). Наприклад, у Львові — яке б займалось оперативним забезпеченням у всьому західному регіоні.

Так, економічно це буде більш доцільно. Та як зможуть оперативники у Львові швидко зреагувати на загрозу в Береговому? Чи в Рівненській області? Хто проводитиме оперативні заходи на Буковині?

"

"

Ліквідація «економічного підрозділу» в СБУ

Ліквідація Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ, з подальшим розподіленням функцій цього підрозділу між іншими правоохоронними органами держави, є цілком виправданим і необхідним кроком щодо реформування спецслужби.

СБУ — головний контррозвідувальний орган держави, але оперативна діяльність у економічній сфері, у тому вигляді, в якому вона є зараз, значно виходить із сфери забезпечення державної безпеки.

Ба більше, наділення СБУ поліцейськими повноваженнями в економічній сфері призвело до криміналізації частини співробітників цього управління — їх «зрощення» з кримінальним світом. Тим самим іноземні спецслужби отримали вплив на саму СБУ через підконтрольні кримінальні угруповання.

Випадки незаконного впливу СБУ на суб’єктів економічної діяльності, в тому числі так зване «дахування», завдало удару по довірі громадськості до спецслужби.

Позбавлення СБУ повноважень у економічній сфері — правильний напрям реформи.

Скорочення підрозділів забезпечення СБУ

Як уже було зазначено, СБУ має велику кількість підрозділів забезпечення: медичних, господарчих, наукових, навчальних. Саме через це чисельність СБУ значно перевищує чисельність аналогічних спецслужб західних країн.

"
Дитячий садок СБУ

"

"

Архів СБУ
"
Санаторій СБУ «Трускавець»

Якщо вивести із структури СБУ військову контррозвідку, провести демілітаризацію, позбавити слідчих підрозділів та підрозділів забезпечення досудового слідства, передати частину функцій господарчого забезпечення приватним фірмам, а також скоротити територіальні підрозділи (укрупнивши їх) — то підрозділи забезпечення можна суттєво скоротити. Але чи приведе це до підвищення ефективності спецслужби?

Найімовірніше, ні. Ми просто отримаємо класичну західну модель структури спецслужби, але яка не відповідатиме загрозам сьогодення.

Які проблеми можуть виникнути в разі необдуманого скорочення підрозділів забезпечення?

  1. Заміна цивільних працівників СБУ на працівників комерційних фірм, що працюють за схемою аутсорсингу, призведе до послаблення системи внутрішньої безпеки СБУ. Звісно, ці працівники можуть також проходити спецперевірку, але це буде формальність — це будуть тимчасові працівники, які будуть постійно змінюватись і яких буде важко контролювати.
  2. Ліквідація відомчої медицини — ліквідація військово-медичного управління також суттєво скоротить чисельність СБУ. Але де будуть лікуватись співробітники і працівники служби? В госпіталях Міністерства оборони? Тоді їх штати потрібно буде збільшити, і замість економії державних коштів ми отримаємо тільки їх перерозподілення. Можливо, вони будуть лікуватись у державних лікарнях? Тоді як забезпечити режим секретності оперативників, що будуть проходити лікування там? А це в тому числі і співробітники, що працюють під прикриттям, ОДР — офіцери діючого резерву.
  3. Ліквідація відомчих дошкільних закладів та санаторіїв — це теж не притаманна спецслужбі сфера діяльності, але саме цей соціальний пакет стимулює працівників СБУ залишатись на службі, адже грошове утримання вже не є конкурентоспроможним. А відомча медицина і дитячі садки дуже актуальні для співробітників, особливо у великих містах.

До речі, навіть французький Іноземний легіон має свої відомчі бази відпочинку, і пансіонат для пристарілих, де колишні легіонери доживають свій вік.

Висновки

Реформа СБУ необхідна. Але перш ніж починати реформування, необхідно визначитись, із якою метою її проводити.

Якщо проводити її задля адаптації до західної моделі спецслужби і включення до загальної системи спецслужб країн-членів НАТО, то тоді можна просто скоротити чисельність СБУ і скопіювати найбільш поширені форми організаційної структури західних спецслужб.

Але якщо реформувати СБУ для гарантування державної безпеки України, то однозначно можна зробити висновок, що західна модель нам не підходить. Вона спрямована лише на збір інформації, а не на наділення контррозвідувального органу якимось повноваженнями для протидії іноземній воєнній агресії, особливо тій агресії, що ведеться у формі гібридної війни. Західна модель також не передбачає застосування спецслужби в умовах повномасштабного воєнного конфлікту, а така перспектива цілком реальна для нас.

Яку модель можна вибрати для української контррозвідки?

Враховуючи всі наведені аргументи, можна стверджувати, що оптимальною моделлю структури СБУ буде вдосконалена пострадянська модель, із позбавленням повноважень у економічній сфері. І суттєвим посиленням парламентського контролю.

Про контроль треба наголосити окремо. Залишивши СБУ значні повноваження і не створивши системи реального контролю, ми продовжимо традиції використання СБУ кожною новою владою у своїх політичних інтересах.

Зараз контроль над СБУ та іншими спецслужбами здійснює низка державних органів: Комітет із питань національної безпеки й оборони та розвідки, Комітет із питань правоохоронної діяльності та інші. А також із боку громадськості контроль здійснює громадська рада при СБУ.

Всі органи державного контролю так чи інакше підконтрольні президенту. А громадські ради — це бутафорські організації, діяльність яких можна описати лише анекдотичними прикладами. Тобто реального незалежного контролю СБУ й інші спецслужби не мають.

І саме тут необхідно переймати досвід західних моделей парламентського контролю за діяльністю спецслужб.

Про це можна говорити окремо, але коротко можна зазначити, що такі комітети складаються, як правило, з колишніх співробітників спецслужб (як не дивно), яких обирають за консенсусною схемою, аби уникнути призначення «потрібних» для влади кандидатів.

Крім контролю спецслужб, такі комітети займаються також лобіюванням інтересів спецслужб у парламенті.

Чи не застаріла пострадянська модель спецслужб? У тому вигляді, в якому вона була в 90-х роках минулого сторіччя — застаріла, але якщо її вдосконалити, то вона буде повністю відповідати загрозам, що стоять перед Україною. Це насамперед позбавлення «економічного напряму», посилення напрямів кібернетичного захисту і протидії інформаційно-психологічному впливу. І найголовніше — дієвий парламентський контроль.

Ефективність пострадянської моделі спецслужби можна побачити на прикладі Росії. Вони мають саме пострадянську модель воєнізованої, автономної спецслужби. І за своєю ефективністю спецслужби РФ можна по праву вважати одними з найпотужніших у світі.

"
Російський військовослужбовець, переодягнений у форму «Беркута» МВС України

Як приклад можна навести захоплення Криму та частини Донбасу. Саме спецслужби зіграли в цьому провідну роль. Навіть армія РФ (крім ГРУ ГШ та ССО) виконували роль логістичного забезпечення та роль «масовки». Військові підрозділи Росії зайшли на територію Криму та Донбасу, яка вже де-факто була захоплена: військові об’єкти України були заблоковані місцевим населенням, організованим співробітниками спецслужб; командири українських частин здебільшого були вже завербовані, що унеможливлювало ефективний спротив росіянам. І навіть у керівництві України 2014 року та в керівництві нашої армії були агенти впливу російських спецслужб.

Це свідчить про ефективність пострадянської моделі спецслужб і провідну роль (навіть важливішу за армію) спецслужб у гібридній війні.

Звісно, хтось може згадати і провали спецслужб РФ: це і справа Скрипалів тощо, — але це не показник неефективності. Це показник масштабів роботи — ці масштаби на рівні періоду холодної війни. Багато помиляєтеся той, хто багато робить. У підсумку, провалів російських спецслужб значно менше, ніж досягнень.

Чому ж за однакової пострадянської моделі спецслужб України і Росії, їх ефективність протилежна?

Крім самої структури, важливим фактором ефективності спецслужби є кадровий склад та роль керівництва країни.

До 2014 року керівництво країни займало або нейтральну, або проросійську позицію, та й загалом не цікавилось спецслужбами. Це призвело до різкого падіння якісного складу спецслужби і насичення її агентурою противника. Що в результаті проявилось у її недієздатності.

Після 2014 року якісно оновити склад і провести чистки не вдалось. Проте завдяки патріотизму значної частини СБУ вдалося стабілізувати ситуацію і протистояти Росії останні п’ять років.

Як буде складатись ситуація надалі — побачимо.

В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!