Карантин та фільми: як Німеччина штрафує за піратство

І в часи коронавірусу піратське скачування фільмів у Німеччині може дорого обійтися. Боннський юрист Валентин Лютцов в інтерв’ю DW розповів, як зберегти власні гроші та хто несе відповідальність за «піратство».

Стрімке поширення нового коронавірусу планетою спричинило небачені досі карантинні заходи по всьому світу — закриті кордони, школи, торгові центри. Людям радять менше виходити на вулицю та працювати з дому. З розваг залишилося не так багато варіантів. Однією з найпопулярніших є перегляд фільмів онлайн. Багато хто може спокуситись на пропозиції сумнівних сайтів, які безплатно пропонують дивитись найактуальніші блокбастери. Але такий перегляд або скачування може дорого коштувати користувачам. Про підводні камені перегляду фільмів онлайн у Німеччині DW поговорила з Валентином Лютцовим (Valentin Lützow), юристом однієї боннської адвокатської компанії.

— Пане Лютцов, у яких випадках йдеться про порушення авторського права, якщо говорити, наприклад, про перегляд або трансляцію фільмів в інтернеті?

— Як правило, лише правовласник має право на відтворення та публікацію контенту. Він може дати таке право іншим. Але якщо хтось відтворює або публікує без дозволу, то це буде порушенням авторських прав.

— Заборонено лише роздавати контент чи дивитися та скачувати також?

— Німецький закон про авторські права забороняє публічно відтворювати, наприклад, фільми та музику без згоди власника прав. Розповсюдження (обмін файлами — DW), потокове відтворення (перегляд — DW) чи завантаження без дозволу є порушенням. У Німеччині дозволяється потокове відтворення та завантаження захищеного контенту для приватного використання, якщо джерело є надійним. До таких відносяться передусім платні потокові сервіси. Якщо веб-сторінка пропонує трансляцію чи завантаження найновіших фільмів чи музики безкоштовно, то швидше за все це буде порушенням авторського права.

— Як і хто відслідковує порушників?

— Закон про авторські права дозволяє вимагати інформацію щодо порушника в інтернет-провайдера. Для відстеження порушника потрібна IP-адреса. Вона, а також дата та час порушення дозволяють пов'язати порушення з певним інтернет-з'єднанням. Ця інформація зберігається та утримується провайдером упродовж семи днів.

— Чи є фіксована сума штрафу за перегляд, скачування та роздачу?

— Німецьке законодавство не передбачає штрафу за це. Лише відшкодування збитків. Також закон про авторські права не передбачає фіксованих збитків. Тому все залежить від конкретного випадку.

— Інколи можна почути, що тим, кому закидають нелегальний перегляд фільмів в інтернеті, пропонують заплатити штраф у розмірі 915 євро — 700 євро штраф і 215 євро робота адвоката. Як визначається ця сума?

— Ця сума — 915 євро — складається з відшкодування збитків (не штрафних санкцій) та адвокатських платежів. Вона є пропозицією врегулювати справу і визначається кожною юридичною фірмою окремо. Щоб уникнути невизначеностей, таких як довга судова суперечка з невідомим результатом, і владнати справу полюбовно, компанії і роблять такі пропозиції.

— Припустимо, власник інтернет-підключення, через яке був зафіксований нелегальний перегляд, відмовляється платити та йде до суду. Там він каже, що готовий покрити шкоду, спричинену переглядом. Однак він вважає 915 євро невиправданими та занадто високими. Який штраф може накласти суд? Чи покриє цей штраф витрати позивача?

— Якщо власник авторських прав подає позов, відшкодування збитків, які він вимагатиме, неодмінно буде вище. Як я вже говорив, 915 євро — це мирова угода. Оскільки все залежить від окремого випадку, суд може винести рішення, яке може містити більші або менші збитки.

— Уявімо собі таку ситуацію: хтось зламав систему захисту домашньої WiFi-мережі і нелегально скачав захищений авторським правом контент, або це зробив орендар кімнати чи квартири, який отримав доступ до WiFi-мережі від орендодавця, чи може сталася банальна помилка при визначенні IР-адреси. Що робити в такому разі передплатнику інтернету? Як довести свою невинуватість?

— Абонент як посередник, а не винна особа, несе відповідальність доти, доки не зможе довести, що сам не порушив жодного авторського права, не зможе надати конкретні докази щодо того, що третя сторона може бути злочинцем, не зможе довести, що він проінформував кожного користувача, перш ніж забезпечити йому доступ до інтернету.

— Питання щодо публічних мереж. Чи несе відповідальність ресторан або кафе, якщо мережу використали для піратських дій?

— Кілька років тому в Німеччині прийняли поправку до законодавства: від абонента загальнодоступного WіFі не можна вимагати стягнення збитків за порушення. Спочатку він зобов'язаний лише заблокувати той сайт, який зробив можливим порушення авторських прав.

— За даними лондонської компанії MUSO німці в 2019 році відвідали нелегальні сайти 4,4 мільярда разів, незважаючи на штрафи. Чи не вважаєте, що замість штрафів для населення краще було б кіберполіції боротися з сайтами, які пропонують піратський контент?

— Це відбувається постійно і в деяких випадках винуватців знаходять. Але це займає дуже багато часу і певним чином є сізіфовою працею, оскільки після закриття одного з’являються інші веб-сайти. Маю на увазі, що це безкінечна історія.