Небезпечний поділ. Чи не занадто ми толерантні?

Складається враження, що керівництво інших країн переживає за ситуацію в Україні більше, ніж власне. На зауваження з боку реагують швидше, чим на прохання власних громадян. Останній тому приклад — новий адміністративний поділ в Україні. Хто ж лобіює питання створення окремих районів для національних меншин і чим це небезпечно?

Закарпатська область

Уже не перший рік угорська влада всіляко втручається у внутрішні справи України і лобіює створення окремого району для угорських сіл Берегівщини та Виноградівщини. Були і дипломатичні конфлікти, але цього року українська сторона пішла «на поступки». За новою картою Міністерства розвитку громад і територій у Берегівському районі тепер домінуватиме угорське населення. Скільки ж угорців там проживає:

• у Берегівському районі — 41 тис. (76,2 % від усього населення);
• у Виноградівському — 30 тис. (26 % від усього населення);
• у місті обласного значення Береговому — 12,8 тис. (48 % від усього населення).

За новим поділом у Берегівському районі проживатиме 199 тисяч громадян. Із них майже 84 тисячі — угорські меншини. Тепер вони матимуть перевагу у впливі на склад політичних еліт місцевого рівня і саме з них формуватимуть представництва центральних органів.

Одеська область

Болгарське керівництво також критикувало поділ і вимагало поваги до меншин в Одесі, і їх, звичайно ж, послухали. Для болгар виділяють Болградський район. Розберімо демографію цього району:

• Болградський район — 40 тис. (60 % від усього населення);
• Тарутинський — 15 тис. (37,5 % від усього населення);
• Арцизький — 18 тис. (39 % від усього населення).

Загальна чисельність населення району — 154,5 тис. осіб, із яких 80 тис. болгар.

Болгарія намагається втручатися у проведення адміністративно-територіального поділу в Україні. Вона нав’язує своє власне бачення і керується емоціями. Ухвалена декларація на захист цілісності болгарської громади в Україні, заяви президента Румена Радева, що новий поділ руйнує зв’язки меншин із Болгарією — така поведінка тільки ускладнює двосторонні відносини, адже подібні громади є і в інших містах. Не маючи окремих районів, вони продовжують розвивати власну культуру.

Висновок

Найбільшою небезпекою в Закарпатті є кордон. Адже на район національних меншин припадає 112 км із 136,7 км державного українсько-угорського кордону. Зважаючи на недавні події у Придністров’ї, треба уважно стежити за рішеннями, які ухвалюють громади.

Із Болгарією у нас кордонів немає. І надаючи окремий район одним меншинам, влада дарує собі скриньку Пандори. Звичайно, вони діють відповідно до міжнародного законодавства, але окремий регіон не є необхідністю для збереження культури і зв’язків. Тільки така поступка може запустити ефект доміно, бо у нас ще є меншини греків, росіян, румунів та інших.