Про антикорупційну істерію. Корупція без кордонів

Початок тут.

Враховуючи важливість комунікаційного процесу в сучасному світі, я намагався в цьому тексті дати відповіді на більшість критичних зауважень шановних читачів сайту «Петро і Мазепа». Великим здивуванням для мене стало уявлення більшості читачів мого тексту про те, що високий рівень корупції існує тільки у країнах третього світу. Помилковість цієї точки зору можна довести на прикладі Ізраїлю, де постійні корупційні скандали, які стосуються топ-посадовців, не заважають Ізраїлю бути одним із лідерів сучасного світу у сфері високих технологій. Прикладом того, що високий рівень корупції не є неподоланою перешкодою для економічного успіху, є Південна Корея, де домінує конфунціанська традиція взаємної вигоди, за якою якщо хтось тобі надав послугу, то цю людину потрібно обов’язково винагородити, що і роблять чеболі, сплачуючи хабарі чиновникам за отримане держзамовлення для їхніх підприємств.

І звісно ж, не можна не згадати і про Китай, де, як вважають багато українців, економічного успіху досягнули за рахунок розстрілів китайських корупціонерів. Насправді в Китаї переважно розстрілювали дрібних чиновників або службовців середньої руки, які не були достатньо лояльні до влади, або ставали жертвами внутрішньопартійної кланової боротьби. За словами західних інвесторів, у Китаї існує тотальна корупція, яка сприймається китайцями не як зло, а як обов’язок людини віддячити чиновнику за отриману послугу. Дуже поширеною практикою для китайських чиновників є створення незаконних підприємств гуандао, які діють за фасадом урядового агентства або державного підприємства, що дозволяє бюрократам незаконно збагачуватись. Також китайці абсолютно нормально сприймають, коли чиновник надає переваги бізнесу свого родича, використовує адміністративний ресурс для допомоги своїм родичам, наймає на роботу своїх родичів, бо основою менталітету китайців є вірність своїй родині. У конфунціанстві повага до батьків ставиться навіть вище, ніж лояльність до держави і закону, що впливає на високий рівень непотизму в Китаї.

Українцям, які вважають, що наша країна найбільш корумпована у світі, варто знати, що за даними Китайської академії суспільних наук, із Піднебесної виїхало від 16 до 18 тисяч партійних функціонерів, які вивезли з Китаю близько 127 мільярдів доларів. До того ж, у більшості китайських високопосадовців найближчі родичі мають посвідку на проживання у США та країнах Європи.

Нинішню антикорупційну кампанію в Китаї використовує Сі Цзіньпін як політичний інструмент у зміцненні своєї влади та розправи над своїми політичними опонентами. У світлі останніх подій в Україні, я думаю, читачам « Петро і Мазепа» буде цікаво дізнатись, що у 2012 році 98,7% делегатів Всекитайських зборів народних представників проголосували проти оприлюднення інформації про особисті статки чиновників та контролю об’єктивності цих даних. Тож тотальна корупція в Китаї не стала на заваді Піднебесній стати за номінальним значенням ВВП другою економікою світу.

Україні ж для її успіху потрібна не боротьба з баригами і не масові посадки, а демонополізація, створення незалежних інституцій, проведення успішної судової реформи та розроблення реалістичної стратегії економічного розвитку. Історичний досвід провідних країн світу свідчить про те, що усіх досягається, коли головною метою реформ є економічне зростання.

Дуже прикро, що наші західні партнери припустилися великої помилки, коли обрали своїм головним пріоритетом в Україні боротьбу з корупцією, коли наша країна гостро потребувала від Заходу масштабної економічної допомоги, зважаючи на те, що збитки України від російської агресії міжнародні експерти оцінили більш ніж у 100 мільярдів доларів.

Фактично Кремль та українські олігархи переграли США та ЄС на їхньому «антикорупційному полі» під час останніх президентських та парламентських виборів, скориставшись «антикорупційною істерією», яка підсилювалась олігархічними медіа, під впливом котрих більшість українців почали негативно ставитися до прозахідних політиків, що дозволило путінському мафіозному режиму значно посилити свій вплив в Україні.