Розсекретили. Як Україна стежить за Росією в Криму з космосу?

Космічна розвідка з точністю до метра. Нашим журналістам передали копії світлин Криму, зроблених з космосу. На цих знімках ми розгледіли, як російська армія побудувала у Криму базу на випадок війни, а на одному з аеродромів підготувала майданчик для прийому бомбардувальників, що можуть переносити ядерну зброю. А ще ми помітили десятки новітніх російських винищувачів, гелікоптери, системи С-400 та РЛС.

Один із найсвіжіших знімків, який нам надали у Національному центрі управління та випробувань космічних засобів — це селище Новоозерне, що неподалік озера Донузлав. Наприкінці 2020 року тут, фактично посеред степу, з’явилась військова база.

«Ви можете бачити, що 2018 року на цьому місці були розвалені "корівники". А вже 2019-го і протягом 2020 року тут з’явилась велика військова частина. Це база зберігання на випадок війни. Наприклад, коли проводиться мобілізація, то людей треба чимось озброювати, і це озброєння зберігається саме в такому місці. Це сотні артилерійських систем, броньована техніка і тому подібне», — дивлячись на космічні знімки, пояснив «Крим.Реалії» начальник інформаційно-аналітичного центру Національного космічного центру України Сергій Янчевський.

Поблизу Севастополя російська армія збудувала ще один об’єкт. На архівних космічних знімках можна прослідкувати, як починаючи з 2016 року на порожньому місці споруджували радіотехнічну станцію з десятком супутникових антен «тарілок», середній діаметр кожної — майже 5 метрів.

Також нові радіолокаційні станції та щонайменше вісім ракетних комплексів С-400 нещодавно з’явилися впритул до траси «Таврида», поблизу Керчі. А на околиці Євпаторії Росія побудувала величезну радіоантену діаметром приблизно 30 метрів. І в тій же Євпаторії, в колишньому українському космічному центрі, тепер базуються Військово-Космічні сили Росії.

За часи окупації півострова, над територією Криму волонтерська організація «Сестри перемоги» для Збройних сил України неодноразово проводила аеророзвідку. З 2015 по 2018 роки безпілотником «Лелека-100» керував Олексій Бережко. Чоловік каже, що на цьому апараті залітав на 100 кілометрів углиб півострова. Олексій двічі проводив розвідку над Джанкойським аеродромом. Під час останнього польоту він зафільмував російські ракетні комплекси С-400 та новітні російські гелікоптери.

«Ми завжди намагались потрапляти на російські військові навчання. Оскільки, коли відбуваються такі заходи, то в повітрі перебуває багато їхньої ж техніки і ми просто губимося, сигнали змішуються, нас важко спіймати. Вони не можуть нас глушити, бо в такому випадку вони придушать і всі свої апарати, що перебувають у повітрі. Тому нам залишалося тільки керувати камерою, дивитися ліворуч-праворуч, наближувати, віддаляти, зумувати і вести підрахунок техніки, яку помітили. Над Джанкойським аеродромом ми побачили, що всі стоянкові ділянки були зайняті, повністю. Там стояли як транспортні вертольоти, так і російські Мі-28Н "Ночные охотники". На той час це були найсучасніші російські гелікоптери», — розповів у коментарі «Крим.Реалії» колишній волонтер-пілот фонду «Сестри-перемоги» Олексій Бережко.

Масштабніших змін зазнав і аеродром Бельбек, що під Севастополем. За останні три роки російська армія вклала в нього мільйони російських рублів. Ми показали супутникові знімки, які надали нам у космічному центрі, Юлію Мамчуру, який 2014 року командував авіабригадою у Бельбеку.

Він одразу звертає увагу на те, що від старої злітно-посадкової смуги не залишилося і сліду. Тепер є нова, ширша та довша і монолітна. Старі ж плити російські військові розібрали та склали просто на літньому полі.

«Інфраструктура об’єкту на 2014 рік відповідала найвищим вимогам. Ми могли приймати найважчі літаки, такі як Ан-124 ʺРусланʺ. Зважаючи на це, я розумію, що вони можуть його використовувати не для цивільних потреб, а для приземлення стратегічних бомбардувальників, таких як Ту-160 (Ту-160 «Білий лебідь» — надзвуковий бомбардувальник-ракетоносець, що може переносити ядерну зброю. — Ред.). Цей аеродром точно не готують для розвитку цивільної інфраструктури, його облаштовують під військові потреби», — прокоментував для «Крим.Реалії» колишній командир 204-ї Севастопольської бригади тактичної авіації Юлій Мамчур.

Те, що аеродром готують для приймання ядерної зброї, підозрюють і в космічній агенції.

«Від початку ми були дуже здивовані, коли 2018 року, починаючи з другого місяця, тут почалися дуже активні роботи. Зміна довжини злітно-посадкової смуги і її зміцнення — це перша ознака того, що цей аеродром тепер може приймати всі види літальних апаратів, включно з літаками стратегічної авіації, і включно з тими, що є носіями ядерної зброї», — зазначив у коментарі «Крим.Реалії» начальник інформаційно-аналітичного центру Національного космічного центру України Сергій Янчевський.

До речі, для спорудження нової злітної смуги росіяни збудували бетонний завод, прямо на місці розташування колишньої 3-ї авіаційної ескадрильї. А саму смугу, на 200 метрів, довелось наблизити до 70-метрового глиняного урвища. Яке щороку зазнає зсувів.

«Вони, можливо, не знали, але ми проводили дослідження і там дуже зсувні процеси ґрунту, відбувається ерозія. Подовживши смугу на 200 метрів до краю суходолу, вони збільшили навантаження на той ґрунт, який і так там дуже нестійкий. Просідання ж ґрунту, навіть невелике, може дати тріщини в монолітному бетоні», — зазначив у інтерв’ю «Крим.Реалії» колишній командир 204-ї Севастопольської бригади тактичної авіації Юлій Мамчур.

Масштабне будівництво кримська влада пояснювала тим, що тут буде і цивільний аеропорт. Та, попри плани й обіцянки, цивільний сектор у Бельбеку так і не з’явився. Також на космічних знімках Юлій Мамчур оцінив і російський авіапарк, ми нарахували 35 винищувачів Су-30 та Су-35.

«Я дивлюсь, що багато із цих літаків уже стоять у відстійниках. Наприклад— біля центрально-заправочного терміналу розташовано шість літаків, у зоні першої авіаційної ескадрильї — ще чотири, багато літаків і біля техніко-експлуатаційної частини. Справність оцінюю у 50%, не більше. Виходить, що переважна більшість цих літаків зараз на обслуговуванні», — прокоментував для «Крим.Реалії» колишній командир 204-ї Севастопольської бригади тактичної авіації Юлій Мамчур.

Український космічний центр зафіксував ще десятки різних новобудов та модернізацій, що проводить Росія в окупованому Криму. Ці дані потім потрапляють до СБУ та Збройних сил України. А там уже їх аналізують та оцінюють загрозу з боку Росії в Криму. Зараз увага космічного агентства прикута до створення нової радіолокаційної станції «Воронеж» на мисі Херсонес. Тут уже демонтують українську РЛС «Дніпро».

«Там теж чітко видно, на скільки метрів збільшився окоп противника і в який бік. Це все предмет для аналізу, оцінки й, відповідно, формування доповіді. Ми постійно здійснюємо моніторинг військових аеродромів Російської Федерації, особливо тих, які розміщені біля нашої території. Здійснюємо моніторинг, використовуючи в тому числі й безпілотні літальні апарати, за ситуацією, яка відбувається в окупованому Криму», — розповів у коментарі «Крим.Реалії» представник Головного управління розвідки МО України Вадим Скібіцький.

Українські фахівці кажуть, що порівняно з 2014 роком Росія у Криму наростила свій військовий потенціал більш як удвічі. І це незаконно, бо Крим — український. Натомість у Кремлі мілітаризацію називають нормою, бо півострів вважають своїм.

«Росія — суверенна держава і на своїй території має право проводити навчання, розміщувати будь-які об’єкти, оголошувати призов до армії для своїх громадян і організовувати патріотичне виховання молоді», — заявила в грудні 2020 року офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова.

Знімки, які передали нам аналітики — це лише частина можливостей українського космічного центру. Фахівці кажуть, що можуть щодня фіксувати, як Росія мілітаризує Крим, і в роздільній здатності 1 піксель на 50 сантиметрів.

Copyright © 2017 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу «Радіо Вільна Європа» / «Радіо Свобода».