Води для окупантів немає? Точно?

Російська Федерація знайшла в Азовському морі поклади технічної води з високим порогом солоності, а також питної води. І одразу ж почала промислове буріння. До липня агресор має визначити обсяги для постійного видобутку. Скільки ж часу має Україна, аби спробувати зупинити промисловий видобуток води агресором? Лише місяць.

Спочатку була розвідка. У квітні два російські дослідницькі судна почали бурити свердловини та проводити геологорозвідувальні роботи в акваторії Азовського моря. Що стосується пошуків води під морським дном — то зазначу, що станом на кінець квітня розвідка знайшла запаси технічної води з верхнім порогом солоності.

Це дозволить Росії налагодити її промисловий видобуток. На жаль. А щодо питної води, ще з березня агресор проводив пошуки сировини. Вже у травні почалися геологорозвідувальні роботи з пошуку питної води під дном Азовського моря. Звісно ж, у новинах цьому уваги не приділили, а дарма.

Зазначу, що за результатами пошуків росіяни таки її знайшли — 21 травня РФ почала промислове буріння в морській акваторії. І зараз, поки ми дивимось на внутрішні конфлікти, агресор зайнятий. Він приступає до більш глибинних досліджень. Бо обсяги питної води, яких потребує Росія, — від 500 млн до 1,5 млрд кубометрів. Це об’єм, який потрібен для повного задоволення потреб окупованого Криму.

Основні геологорозвідувальні роботи будуть проводитися у червні — в морі працюватимуть два судна. У липні вони мають прозвітувати про обсяги питної води у палеоруслах річок Дон, Кубань та Бейсуг в рамках загальної національно-державної компанії, про яку оголосив президент РФ Владімір Путін.

Справа в тім, що ці річки мають продовження в Азовському морі. Це так зване палеорусло, тобто колишнє русло річки, яке наразі закрите. Кожна ріка має двоповерхову будову: є поверхневий стік і є русло, розташоване під піщаним шаром, яке йде паралельно верхньому потоку.

Обсяг води у палеопотоках може становити близько 1/3 верхнього потоку. Примітно, що за інформацією академіка Євгена Шнюкова, палеорусло Дону може бути в самому центрі Азовського моря, і що саме там багато років тому натрапили на прісну воду.

Не виключаю, що активізація бурильних робіт уже проводиться у спільних водах, визначених міжнародними договорами та в зоні виключних економічних інтересів України. У цьому контексті поведінка РФ є провокаційною на тлі цілковитої відсутності реакції з боку офіційного Києва.

Однією з головних причин такої ситуації вважаю продовження чинності «Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки» від 24 грудня 2003 року, за яким море є внутрішнім морем двох держав. Цей документ дозволяє Росії виконувати геологорозвідувальні роботи в будь-якій точці Азова.

Коли деякі українські політики кажуть, що Україна не може денонсувати цей Договір, бо він, мовляв, дозволяє нам якимось чином впливати на Росію, то це схоже на «гру в страуса». Таким чином ми просто намагаємося уникнути персональної відповідальності за фактичну втрату акваторії Азовського моря.

Україна має червень — лише один місяць у запасі, — аби зупинити промисловий видобуток води агресором. Ця вода також є національним надбанням України, буде видобуватися в її виключній економічній зоні та використовуватися країною-агресором для потреб, передусім, окупаційних військ на території незаконно анексованого Криму.

Якщо Росія знайде і налагодить постійний видобуток промислової та питної води, ми втратимо водну блокаду окупованих територій як вагомий інструмент тиску на Кремль. Нагадаю, в Кабміні заявили, що відновлення подачі води на територію Криму можливе тільки після визнання Росією факту окупації півострова. А секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що Київ відновить поставки води до тимчасово окупованого Криму лише після повернення півострова Україні.

З вересня 2020 року в окупованого Криму почався третій, найжорсткіший етап обмежень подачі води. Жителі отримують питну воду лише кілька годин на день.