Звільнені бійці «Азову» дали прес-конференцію: про що говорили

Жінка, ім'я та військове посвідчення якої ФСБ опублікувала у своєму звіті з розслідування теракту проти дочки російського пропагандиста Олександра Дугіна Дар'ї, не має жодного стосунку до полку «Азов» і ніколи не належала до нього.

Про це звільнені з полону бійці «Азову» розповіли на прес-конференції сьогодні, 22 серпня. Крім того, про це йдеться в заяві полку у Telegram.

Про Дугіну

«Так званий документ, яким спецслужби Росії намагаються довести причетність "Азову" до підриву авто Дар'ї Дугіної, насправді є не більш ніж черговою "візитівкою Яроша". А сам теракт — це підготовка до "трибуналу" над "азовцями". Адже таким чином Росія підігріває суспільну думку своїх громадян щодо "необхідності" такого судилища», — йдеться в заяві.

Азов наголосив, що категорично засуджує це незаконне судилище над українськими військовими та закликав усіх, в чиїх силах це зупинити, зробити все можливе, щоб так званого трибуналу не відбулося.

Про Червоний Хрест

Бійці розповіли також про бездіяльність Червоного Хреста та міжнародних організацій стосовно перебування українських військових у полоні.

Український захисник Денис Чепурко (позивний Манго) так описав ситуацію, яка склалася після того, як 16 травня з Азовсталі в Маріуполі евакуювали військовослужбовців в окуповані Новоазовськ та Оленівку: «Вони (Червоний Хрест — ред.) заходили в автобус, давали листівки і питали, кого ми хочемо попередити: рідних чи державу. І більше після того представників Червоного Хреста ми ніде не бачили».

Відео: Espreso

Владислав Жайворонок (позивний Вікіпедія) до цього додав, що після потрапляння на підконтрольну Україною територію він дізнався, що Червоний Хрест заявляв, що начебто контролює умови перебування українців бійців у полоні, хоча доступу до місця, в якому вони перебували, не мав.

«Я не розумію, як вони можуть щось казати про наші умови утримання, якщо вони не мають контролю», — сказав він.

Про тиск, тортури та знущання

Бійці зазначили, що росіяни ставились до них більш упереджено, ніж до інших військових гарнізону Маріуполя.

«Була різниця між тим, "азовець" ти чи морський піхотинець, чи представник іншого підрозділу з гарнізону "Маріуполь". "Азовці" були для них більш цікавими — на допитах ставились гірше, ставили більше питань по командуванню. Можливо, це пов'язано з тим, що нас "малюють" злочинцями і в першу чергу — серед свого ж населення», — сказав Жайворонок.

Він додав, що росіяни ставили дуже багато провокативних питань.

«Я переживаю за своїх друзів, найважче для мене — загибель тисяч цивільних людей в Маріуполі і по всій країні. Те, що вони намагаються прив'язати наші дії до гибелі цивільних, мене турбує. Майже 100% вони це будуть використовувати на цьому своєму фейковому судилищі», — підкреслив боєць.

Він розповів про допити, тортури та відсутність лікування в полоні (росіяни помістили його в 15 лікарню у Донецьку).

«Тиск був в першу чергу психологічний. Росія не давала ніякого доступу до зв'язку з рідними та навколишнім світом. Психологічний тиск обґрунтовувався: "ви нікому не потрібні, ви програєте в цій війні та взагалі немає куди вам телефонувати". Це вже порушення міжнародних конвенцій», — описав боєць.

«Особисто на своєму прикладі скажу, що допити у мене були ще до того, як я почав отримувати антибіотики після ампутації кінцівки. Тому лікуванням це назвати важко», — додав він.

Були й інші знущання та тортури: «комусь голки вставляли у рану, когось катували водою. Деякі хлопці не отримували достатнього лікування внаслідок або недостатньої кількості медикаментів у противника, або недостатньої кількості знань, як лікувати конкретного бійця нашого».

Деякі важкопоранені перебували в Оленівці.

«Росії потрібен був якийсь факт, що нас якось лікували, але фактично це не було лікування, це було збереження життя, щоб ми дожили до моменту, коли нас, можливо, обміняють. Для Росії також необхідний факт, що вони лікують, наче вони можуть нас вилікувати. Навіть коли сторона противника не могла допомогти нашому пораненому, вона не зверталася за допомогою. Вони нікому не говорили, що у них нестача медикаментів. Тому ми отримували самий мінімум цих медикаментів, а іноді не отримували необхідних», — сказав Вікіпедія.

Читайте також

• У ніч проти 29 липня росіяни обстріляли колонію в Оленівці, де утримуються українські військовополонені, зокрема захисники «Азовсталі». ВВС тоді повідомляла, що загинуло понад 50 людей, ще 75 отримали поранення.