Зеленський підписав закон, який «вбиває» систему протидії відмиванню грошей політиками – ЦПК

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який, з точки зору ЦПК та його керівника Віталія Шабуніна, «фактично нищить систему протидії відмиванню грошей українськими політиками». Цей закон вводить замість довічного фінансового моніторингу за колишніми депутатами лише моніторинг на 3 роки після звільнення.

«Я погоджуюся з віцепрем'єркою Стефанішиною, що вступ України в ЄС можливий і без завершення війни. Не можливий цей вступ з жадібною і дріб'язковою політичною елітою. Президент підписав закон, який фактично вбиває систему протидії відмиванню грошей українськими політиками», — зазначає Шабунін у Facebook. Й уточнює, що сам вже носить статус PEP кілька років і в цьому немає якихось складнощів.

«Цим законом політики знищили систему фінансового моніторингу себе коханих, а отже фактично заблокували переговори про вступ України до ЄС… Зручно, приміром, для депутатів, яким треба легалізувати кеш, який вони отримували в конвертах. Почекав три роки, випав з-під ретельного моніторингу, далі легалізував кеш і ніхто вже в банках не запитає: де взяв, як заробив, і так далі», — роз’яснює можливості, які надає закон, ЦПК.

Критики позиції Шабуніна вказують на те, що «пожиттєвий PEP за кордоном є для деяких осіб — колишніх Президентів тощо. Для більшості він не потрібен».

На Урядовому порталі закон презентовано як «спрямований на захист і цілісність фінансової системи України від дій росії та білорусі». А про правки стосовно PEP нам повідомляють у самому кінці матеріалу.

Читайте також

• Як повідомлялось раніше, 4 листопада Верховна Рада прийняла урядовий законопроєкт №8008. Метою цього законопроєкту мали б стати імплементація міжнародних рекомендацій по боротьбі з відмиванням коштів і виконання однієї з вимог надання Україні статусу кандидата в ЄС. Але, за даними ЦПК, після підтриманих правок від Григорія Мамки (ОПЗЖ), контроль за доходами ексдепутатів навіть пом’якшили, а сам закон став суперечити нормам ЄС та FATF.
• 1 квітня Рада дозволила виганяти іноземців з наглядових рад держкомпаній, пояснивши це воєнним станом