Українська енергетика йде «під землю» та рахує збитки - підсумки важкої зими

Попри 15 масованих ракетних атак та 18 атак безпілотників на енергооб’єкти України, наша енергосистема вистояла. Й зараз рахує збитки, щоб відсудити все у рашистів, та переймає досвід Південної Кореї, яка довгий час існує поруч із геть відбитим сусідом.

Пошкодження

Понад 50 відсотків енергетичної інфраструктури України зазнали пошкоджень внаслідок ракетних ударів. Йдеться і про генерацію, і про систему передачі електроенергії, пише DW з посиланням на дані Міненерго.

Найбільше постраждала теплова енергетика — під удар потрапила буквально кожна теплоелектростанція (ТЕС). Не набагато краще ситуація у другій балансуючій системі — на гідроелектростанціях (ГЕС). Що стосується магістральних підстанцій, якими управляє «Укренерго», то на кожній було від 3 до 20 прильотів за сезон. Однак енергосистема вистояла.

Причини:

• Перш за все, героїзм енергетиків, які відновлювали мережу швидше, ніж ворогу вдавалось її руйнувати.
• Також суттєвий внесок зробила українська ППО, яка завдяки західним партнерам стала набагато кращою.
• Енергетики дещо «пристосувалися» до російських ракетних обстрілів. Серед того, що можна називати — превентивні відключення, щоб розвантажити систему в період, який передує атакам, і зберегти її цілісність. Інші елементи «пристосування» не розголошуються.
• Завершення ремонту на двох енергоблоках українських АЕС у лютому додало 1220 мегаватів в енергомережу, що зробило балансування простішим.
• Також цьому допоміг імпорт, який спростився після синхронізації з європейською континентальною мережею ENTSO-E.
• Погода — ранній та аномально високий паводок на річках, завдяки чому збільшився виробіток електроенергії на гідроелектростанціях. Що буває раз на 20-30 років. А також доволі тепла зима.

Наслідки

Зараз українські енергетики спільно з Програмою розвитку ООН, Світовим банком та іншими міжнародними партнерами, займаються оцінкою збитків. Щоб із задокументованими наслідками йти до суду.

В «Укргідроенерго» оцінюють збитки у 40 мільярдів гривень. В «Енергоатомі» — збитки від захоплення ЗАЕС та пошкоджень атомної інфраструктури становлять понад 18 мільярдів гривень, а збитки через втрачену вигоду від неможливості експлуатувати станцію для потреб української об'єднаної енергосистеми становлять близько 48 мільярдів гривень на рік. В «Укренерго» ще не називали свою оцінку по пошкодженій енергомережі.

Що далі?

Наступна зима так само може супроводжуватися російськими обстрілами. Тому зараз Україна шукає варіанти, як убезпечити свої найбільш уразливі енергетичні об'єкти. Щонайменш, в «Укргідроенерго» вже коригують свої проєкти з урахуванням досвіду Південної Кореї, де «теж сусід "хороший"». Там знайшли, як можна ховати обладнання (наприклад, блочні трансформатори) під землею чи в скелях.

Тепер цей досвід планують запровадити й в Україні.