А якщо ЗАЕС?
Англії не потрібні герої. Англія сподівається, що кожен виконав свій обов’язок.
Гораціо Нельсон
Героїзм одного — це дуже часто злочин іншого.
Михайло Жванецький
Прокинувся, вкотре істерика про можливий вибух на Запорізькій АЕС.
Жителі міста знову змели все з полиць АТБ.
Влада проявила турботу — повідомила, що сигнал радіаційної тривоги звучить як набат.
Воно, звичайно, можна знову посміятися над панікерами. Але підстав для сміху, взагалі-то, мало.
Імовірність того, що пушкіни підірвуть АЕС, абсолютно не нульова.
Каховську, наприклад, підірвали. Цілком можливо — саме як доказ серйозності загрози підриву АЕС.
Технічний бік я опущу. Зрозуміло, що в цій ситуації потреби симулювати ракетний обстріл з боку України немає, все одно всі говоритимуть своє.
А сидячи рік на АЕС, цілком можна організувати потужний вибух, який рознесе важкі елементи. Та хоч би й тактичний ядерний заряд закласти, чого соромитися.
Тактичний виграш очевидний — 100 кілометрів радіоактивної пустелі на кілька років захистять Крим (ну або те, що там від нього залишиться) значно надійніше за «лінію Суровікіна».
Тобто в жителів Маріуполя цілком були підстави свого часу панікувати. Їхня міськрада, наприклад, уже вранці 24-го була в Запоріжжі. У готелі «Пектораль».
І те, як відбувалися евакуації, ми теж добре пам’ятаємо.
Патрульна поліція зникла, райвідділи охороняли самі себе. Жахливі затори на дорогах, пального немає, у магазинах — теж очікувано.
Влада закликала до спокою, сфотографувалася біля обладміністрації — і змилася.
Це — я підкреслюю — в ситуації, коли в запасі були щонайменше дні.
Після вибуху на АЕС Нікополь накриє практично відразу, а Запоріжжя за невдалого вітру — за кілька годин.
Люди, взагалі-то, радіації бояться більше, ніж пушкіних (це даремно, але це так).
Природно, почнеться паніка.
Попередню паніку, нагадаю, створили кілька тисяч людей, які стали ломитися одночасно. Тепер можуть ломитися сотні тисяч.
Для цієї ситуації Україна утримує досить велику кількість спеціально навчених людей, які одержують великі зарплати.
Ну... Тобто очевидно, що має бути план евакуації.
Голови ОСББ мають скласти списки тих, хто буде евакуюватися. Хто залишається.
У кого є свій транспорт. Списки лежачих хворих та інвалідів. Хто евакуюватиметься з тваринами (нікому не потрібні ці істерики в критичній ситуації, приготуйте клітки). Жителі мають знати, що брати із собою. Коли і куди приїдуть автобуси.
Тепер про автобуси.
Очевидно, що їх дуже не вистачатиме. Чорнобиль із 30 тисячами населення вивозили на республіканському рівні. Ну, тобто зараз у військкоматі або в іншій уповноваженій установі мають скласти списки транспорту, що реально працює. Попросити забезпечити недоторканний запас пального і водіїв.
Водії теж мають знати, що їм робити. О 03:00 ночі щось організовувати загалом важко. Ось особисто він прибуває сюди, бере ось цей автобус і під’їжджає до цього будинку. Бере ось цих людей і їде он туди.
А ось там цих людей хтось має прийняти і поселити.
А ще поліція має поставити під контроль АЗС і магазини. І забезпечити лад у колонах, бо аварія — це затор. І не торгувати проїздом без черги.
І лікарі мають знати, що робити. Як мінімум, це евакуація хворих.
І ще багато хто багато чого має знати.
Я ось, наприклад, не знаю. Найімовірніше, просто зачиню вікна. І поки що з дозиметром посиджу в разі чого, а вибиратися буду вже потім.
Але мене (принаймні, як власника транспортного засобу) поки що ніхто ні про що не запитував.
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!