«Повний успіх» китайської місячної місії. Панорамні фото та насіння бавовни із супутника

Примітка редакції. Републікуємо матеріал Валентина Солонечного для Science Ukraine про досягнення китайців у сфері космічних досліджень.

За 12 днів, які минули з моменту історичної посадки на зворотному боці Місяця китайської місії «Чан’є-4», усе відбувалось практично бездоганно. М’яка посадка в зазначеному місці та повна операційна активність зондів дали змогу представникам Китаю заявити про «повний успіх» місії.

Дослідники навіть проростили в місячних умовах насіння бавовни.

Хронологія подій

Китайський місячний зонд «Чан’є-4» здійснив успішну посадку у кратері Кармана, що в басейні Південного полюсу – Ейткен, 3 січня. Ця подія наробила чимало галасу в медіа, оскільки досі жоден земний апарат не здійснював посадку на зворотному боці Місяця.

Відео з посадкою «Чан’є-4» на місячну поверхню 2 січня. Контакт із поверхнею відбувся о 2:26 UTC. Джерело: CNSA / CLEP

І хоча ми вже отримали знімки практично всієї поверхні супутника за допомогою орбітальних апаратів та під час пілотованих місій, «Чан’є-4» випустив на «темний» бік першого селенохода під назвою Yutu-2 («Нефритовий кролик-2»).

Ровер та посадковий модуль «Чан’є-4» зробили знімки одне одного, а модуль зв’язку Queqiao переслав їх на Землю. Останнього китайські дослідники розмістили в космосі на відстані 455 тисяч км від Землі (2 точка Лагранжа L2 для гравітаційної системи Місяць – Земля).

Селенохід Yutu-2 виїжджає з посадкового модуля «Чан’є-4» в кратер Кармана 2 січня. Джерело: CNSA / CLEP / processed by Emily Lakdawalla

6 січня ровер перейшов у «сплячий» режим, щоб уберегти електроніку від сонячної радіації: температура на поверхні Місяця сягає понад 100 градусів за Цельсієм. Минулого четверга ровер «прокинувся» та продовжив рух поверхнею.

Жорсткий ландшафт «темного» боку

Минулої п’ятниці Китайське космічне агентство опублікувало панорамне зображення місячної поверхні, зібране з 80 окремих знімків із посадкового модуля.

«З панорами ми побачили, що зонд було оточено великою кількістю малих кратерів. Це дійсно захоплювало, — розповів Лі Чунлай, керівник апарату наземних систем «Чан’є-4». — Нерівний рельєф створює значні труднощі для планування маршруту ровера».

Китайські дослідники проаналізували місце посадки «Чан’є-4» та дійшли висновку, що менша кількість каміння порівняно з видимим боком Місяця може вказувати на те, що місцеві породи значно старіші.

Зворотний бік місяця дійсно має геологічні особливості, які відрізняють його від повернутого до Землі боку. Вчені сподіваються, що безпосереднє дослідження місцевості за допомогою інструментів місії «Чан’є-4» дасть змогу зробити безпрецедентні відкриття та ще більше піднести світовий авторитет Китаю як космічної держави.

Бортові інструменти «Чан’є-4» дають можливість провести астрономічні спостереження у спектрі низьких радіочастот, проаналізувати ландшафт та місячні породи, вміст хімічних елементів і нейтронне випромінювання. Саме цим тепер має зайнятися китайський посадковий модуль та селенохід.

Цікаві факти

• Джерело енергії для апаратів — радіоізотопний термоелектричний генератор або РІТЕГ — розробляла спільна команда китайських та російських інженерів.
• Бортові інструменти «Чан’є-4» містять розробки з Нідерландів, Німеччини, Швеції та Саудівської Аравії.
• Щоб підтримувати безперервній зв’язок із місією, Китай побудував в Аргентині окрему наземну вузлову станцію. У проекті були також залучені станції Європейського космічного агентства.
• За приземленням «Чан’є-4» на місячну поверхню спостерігав орбітальний місячний апарат NASA LRO.
• Після посадки на зворотний бік Місяця, «Чан’є-4» провів мініатюрний біосферний експеримент: в умовах Місяця з’явився перший паросток із насіння бавовнику. В експерименті також зберігається насіння ріпаку, картоплі, арабідопсису, а також яйця фруктової мушки та деякі грибки. Однак жодна інша рослина досі не проросла.

Китай уже планує запуск місії «Чан’є-5», яка має зібрати 2 кг зразків місячного ґрунту та повернути їх на Землю. 2020 року Піднебесна також має намір запустити власний марсохід.

Джерела: The Planetary Society, CNSA, Xinhuanet.