Перейти до основного вмісту

Правда чи фейк? Як виявити справжні дискусії про клімат

Навіщо ж вам підробки?
Источник

Поки ЗМІ активно цитують тих, хто заперечує зміни клімату, та їхніх противників, що навпаки нагнітають ситуацію, поза увагою медіа ведуться справжні експертні розмови про те, як реагувати на глобальне потепління, вважає автор колонки у The Wall Street Journal.

Поза заголовками та постами у соцмережах, де Грета Тунберг, Дональд Трамп та онлайн-армії кліматичних «нагнітачів» та «заперечувачів» ведуть битву, в наукових журналах, на конференціях та на інших майданчиках ведуться справжні дискусії щодо змін клімату. Але їм приділяють набагато менше уваги, аніж бурхливим і фейковим обговоренням, які домінують у публічному дискурсі.

У справжніх дискусіях про зміни клімату тим часом справді намагаються вирішити цю проблему. Про це у своїй авторській колонці для The Wall Street Journal пише Тед Нордхаус — співавтор «Маніфесту екомодерністів», засновник та виконавчий директор Breakthrough Institute.

MediaSapiens наводить адаптований переклад його публікації.

Кліматичні песимісти й оптимісти

У справжній дискусії щодо клімату ніхто не заперечує зв’язок між викидами парникових газів і потеплінням. Натомість незгода зводиться до різних поглядів на кліматичний ризик в умовах багатьох невизначеностей, зазначає автор колонки.

«З одного боку дискусії — оптимісти, які вважають, що з розвитком технологій та зростанням достатку наші суспільства виявляться досить пристосованими до мінливого клімату. З іншого боку — песимісти, яких більше турбують ризики, пов'язані зі швидкими, масштабними та погано зрозумілими трансформаціями клімату загалом», — звертає увагу він.

Водночас більшість песимістів не вірять, що швидкоплинні зміни клімату є правдоподібним сценарієм. Більшість оптимістів визнають необхідність політики щодо подолання змін клімату, навіть якщо не підтримують радикальних заходів, яких вимагає Грета Тунберг та інші активісти.

«Під час фейкових дискусій щодо клімату обидві сторони погоджуються, що економічне зростання та скорочення викидів обернено пропорційні. У справжній дискусії ці залежності набагато складніші. Довгострокове економічне зростання пов'язане як зі зростанням споживання енергії на душу населення, так і з уповільненням зростання населення. З цієї причини, оскільки світ продовжує ставати багатшим, вище споживання енергії на душу населення, ймовірно, буде компенсовано меншою кількістю населення», — висловлює думку фахівець.

Багатший світ, імовірно, буде й більш технологічним. Це означає, що споживання енергії має бути менш «вуглецевим», ніж у біднішому, менш технологічному майбутньому. Фактично, ряд сценаріїв з високими викидами, підготовлених Міжурядовою групою ООН з питань зміни клімату, передбачають майбутнє, в якому світ порівняно бідний і густонаселений, а також не такий технологічно розвинений.

«Заможні, розвинені суспільства також набагато більше схильні реагувати на кліматичні коливання та на стихійні лиха. Ось чому стихійні лиха вбивають набагато більше людей у бідних суспільствах, ніж у багатих. Це стосується не лише захисних морських дамб та водостоків, які захищають нас. Це також кондиціонування та охолодження, сучасні транспортні та комунікаційні мережі, системи раннього попередження, швидке реагування та установи з охорони здоров'я», — додає він.

Яскраві заголовки замість ґрунтовних досліджень

Із колонки дослідника можна зробити висновок, що в питаннях змін клімату ЗМІ часто звертають увагу на яскраві цитати експертів, які мають щодо клімату протилежні думки. Із таких цитат роблять яскраві заголовки, що привертають увагу. Але при цьому мало пишуть про більш складні, комплексні питання, які також пов’язані зі змінами клімату. Та це не означає, що цих питань не існує.

Нове дослідження, опубліковане в журналі Global Environmental Change, демонструє, що глобальне економічне зростання за останнє десятиліття привело до зменшення смертності від кліматичних впливів у п’ять разів, а найбільше зниження цих показників фіксують у найбідніших країнах, пише автор. Так, у Бангладеші від Бхолійського циклону в 1970 році загинули 300 тисяч людей. Тоді 80% населення проживали у крайній бідності. У 2019 році, коли у крайній бідності жило вже менше 20% населення, циклон Фані (вразив індійський штат Одіша — MS.) вбив усього п’ять людей.

Бідні країни найбільш уразливі до мінливого клімату. Найшвидший спосіб зменшити таку вразливість — швидший економічний розвиток, вважає пан Нордхаус. Це можна зробити, розвиваючи інфраструктуру та загалом індустріальну сферу цих країн, каже він. А для цього потрібні цемент, сталь та інші речовини, які неможливо виробляти без викопного палива. Тому навряд чи найближчим часом світ скоротить викиди досить швидко.

Водночас, за останніми прогнозами, чимало страхітливих сценаріїв щодо змін клімату, про які активно пишуть у новинах, все ж є малоймовірними.

«Ще не ясно, як викиди будуть збільшувати середню температуру у довгостроковій перспективі. Та найкращі оцінки тепер свідчать про те, що до кінця цього століття температура зросте на 3 градуси, а не на 4 або 5, як колись казали. Частково це пов'язано з уповільненням економічного зростання після глобальної фінансової кризи, а також десятиліттями технологічної політики та зусиль з модернізації енергетики. Зараз у нас уже є кращі та «чистіші» технології, і їх мають намір розвивати далі», — пише він.

Про що ЗМІ пишуть рідше

Часто у ЗМІ і соцмережах ми бачимо кардинально протилежні за змістом публікації: одні пишуть, що «люди довели планету до того, що світ котиться у прірву», а інші — що «через зміни клімату немає причин переживати», що «всі проблеми — надумані». Й одні, й інші можуть бути не праві, каже автор колонки і наводить кілька прикладів.

Природний газ із низьким вмістом вуглецю у багатьох країнах уже витіснив вугілля. Цей процес триває й далі, але ця тема потрапляє в заголовки значно рідше. Вартість вітрової та сонячної енергії знижується, її використовують дедалі ширше. Тривала модернізація політики, економіки і технологій, а не якась одна різка зміна всього суспільства, є ключем до уповільнення зміни клімату, вважає дослідник.

«І хоча прогрес, якого ми досягли, здебільшого не був обумовлений кліматичною політикою, яка обмежуватиме, регулюватиме чи оподатковуватиме викиди, вона потребує заходів з боку урядів», — звертає увагу пан Нордхаус.

На сьогодні у світі вже є кращі та більш екологічні технології. У США та інших країнах їх хочуть удосконалювати і вже це роблять. Самі розробники приділяють багато уваги новим, безпечнішим технологіям — від сонячних батарей до електромобілів. Адаптувати нові технології на практиці в усьому світі теж стало простіше: в інфраструктуру, технології та загалом в економіку вкладають кошти. Та про це пишуть значно рідше.

«Багаторічна політика з розширення інституцій глобальної торгівлі та загалом міжнародний розвиток принесли великі економічні можливості багатьом регіонам світу, які історично залишилися позаду», — констатує він.

Треба визнати, що ми все ж досягли прогресу, але це не має гальмувати подальші постійні інвестиції у «чисті» технології та адаптацію до клімату. Навпаки — потрібно робити це ще активніше.

«Це має спонукати нас подвоїти ці зусилля. Тим паче, що невизначеність у будь-якій оцінці кліматичного ризику все ще залишається великою. Є шанси на те, що світ відчує 4 або 5 градусів потепління вже в цьому столітті, навіть якщо викиди будуть меншими», — каже Тед Нордхаус.

То хто ж насправді правий?

Судячи з ідей, які озвучує Тед Нордхаус у своїй колонці, правда десь посередині. Навіть якщо зміни клімату не призводять до соціального чи економічного краху, ніхто не бажає повторення пожеж в Австралії чи інших масштабних стихійних лих, каже він. І навіть якщо людство перестане раптом адаптуватися до зміни клімату, то біорозмаїття нашої планети майже точно не припинить цього робити.

«Такі висновки навряд чи задовольнять галасливих учасників фейкових кліматичних дискусій. Утопічні мрії тих, хто хоче докорінно перебудувати світ, щоб зупинити зміни клімату, не є правдоподібним майбутнім планети», — звертає увагу він.

Також до вирішення всіх проблем не призведуть заклики тих, хто має протилежну точку зору і каже, що між викидами в атмосферу та змінами клімату немає нічого спільного.

«Заперечення взаємозв'язку між викидами вуглецю та глобальним потеплінням не призведе до того, що реальні ризики зміни клімату вирішаться. Світ вирішить цю проблему так, як вирішує більшість інших проблем, — частково та поступово, вирішуючи виклики, що стоять прямо перед нами — адаптацію, економічний розвиток, модернізацію енергетики, охорону здоров'я та пошук практичних шляхів вирішення проблем», — підбиває підсумок пан Нордхаус.

''отсканируй
и помоги редакции

Become a Patron!

Загрузка...