Що сталось у Малі?
Примітка редакції. Ми завжди раді, коли у росіян справи йдуть не дуже. До речі, сьогодні поговоримо саме про це.
Зараз багато пишуть про події в Малі. Проте цілісної картини, що там відбувається, немає.
Нам ці події цікаві як залученням російського «Африканського корпусу», так і періодичними чутками про нібито участь у них українських спецслужб. Проте для початку трохи передісторії — для повноти розуміння картини.
2012 року на півночі Малі спалахнуло повстання туарегів, яке триває й донині. Це спровокувало низку внутрішніх криз і державних переворотів — із 2012-го їх сталося вже три. Останній — у 2021 році, коли владу захопила військова хунта.
Республіка Малі за розмірами як дві Франції, і більшість її території — це гори та пустелі. Контролювати їх апріорі неможливо. Через це в Малі осіло декілька джихадистських угруповань. Туареги, джихадисти та місцева хунта перетворили цю африканську державу на осередок постійного напруження, де періодично спалахують бойові дії.
2022 року малійська хунта розірвала відносини з Францією, зокрема, в оборонній сфері. Мотивувала це неспроможністю гарантувати безпеку, що, слід визнати, було недалеким від істини. Замість Франції хунта звернулася до Росії, після чого в Малі з’явилися загони ПВК «Вагнер».
Для РФ Малі — це не лише розширення геополітичного впливу в Африці. Це ще й оплата золотом, бо Малі є третім в Африці видобувачем цього металу. «Вагнерівці» діяли не як французи (мляво, бюрократично, з постійною оглядкою на світову спільноту), а жорстко і рішуче.
Вони завдали кілька поразок антиурядовим угрупованням і дійсно трохи нормалізували становище. Проте повністю проблему не вирішили — туареги та джихадисти відступили у важкодоступні райони, де й отримали перепочинок.
Далі розпочалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну, більшість «вагнерівців» забрали з Малі, а після «путчу Пригожина» взагалі розпустили. Замість них у країну зайшли підрозділи тепер уже державного «Африканського корпусу» РФ, спеціально створеного для дій в Африці.
Упродовж 2024–2025 років у Малі періодично спалахували бойові дії, у яких брав участь і російський контингент. Без особливих успіхів.
Зокрема, свого часу багато писали, як у липні 2024 року на півночі Малі в засідку таурегів потрапила колона урядових і російських військ. Тоді загинув відомий російський військовий блогер Нікіта Федянін.
Нинішні події у Малі не є раптовими, а нагніталися поступово. З вересня минулого року бойовики джихадистського угруповання «Джамаат-нусрат аль-іслам валь-муслімін» почали атакувати логістику навколо столиці Малі — міста Бамако. Передусім нападали на цистерни з пальним, через що буквально паралізували столицю та створили в країні паливну кризу.
Ні урядові війська, ні росіяни нічого із цим зробити не змогли. Російський контингент там наразі взагалі сильно послаблений, бо багатьох його бійців відкликали заради війни в Україні.
Отже, минулої суботи, 25 квітня, в Малі розпочалися скоординовані атаки таурегів із «Фронту визволення Азаваду» та згаданих джихадистів. Вони вдарили по декількох містах, зокрема по Бамако, захопивши зненацька як урядові війська, так і російський контингент. За сценарієм це багато в чому нагадує північно-в’єтнамський «Тетський наступ» на початку 1968 року.
У багатьох містах спалахнули запеклі бої з важкими втратами з обох боків. Міністр оборони Малі Садіо Камара загинув, а армія Малі швидко втратила контроль над ситуацією. Загалом те, що там зараз відбувається, можна охарактеризувати як хаос.
Найбільше нам цікаві події навколо міста Кідаль на півночі Малі, де була зосереджена частка російського контингенту. Це не дуже великий населений пункт, але він має символічне значення: як кажуть місцеві, той, хто контролює Кідаль, — контролює всю північну частину.
В суботу місто атакували туареги й швидко його захопили. Російських «африканців» та урядові війська блокували на території військової бази, де ті зайняли оборону. Росіяни офіційно заявили, шо нападників підтримували «українські інструктори».
Учора з’явилася інформація, що росіяни й урядові війська залишили Кідаль. Судячи з опосередкованих даних — за домовленістю з командуванням таурегів. Як із цього приводу зазначив журналіст «Аль Джазіри»: «Той факт, що російські найманці не воюють проти озброєних бойовиків — це дещо значне».
Наразі бойові дії в Малі тривають. Якісь серйозні висновки робити поки що зарано, бо занадто мало інформації маємо.
Стосовно ж залученості українських спецслужб до війни в Малі, то росіяни про це прямо пишуть уже кілька років. Проте офіційних підтверджень ми не маємо, тому спростувати чи підтвердити це наразі неможливо.
Примітка редакції. Сподобався текст? Просимо підписатись на канал автора у Telegram!