Перейти до основного вмісту

Терористична загроза в степах України. Частина III

СБУ, ІДІЛ, ліквідація лідерів «гордих і незалежних», візитка Яроша – ось усі ці речі.

Будь-який тип інформації, якщо його постійно повторювати, неминуче приїдається і перестає бути подразником. Зазвичай цю закономірність дуже чітко розуміють журналісти. Однак у Росії журналістів більше немає, а у людей, які виконують кремлівські і луб’янські замовлення, є темник і рознарядка. Саме тому одна гостросюжетна детективна історія-бойовик пройшла повз нас із вами. А дарма... Бо насправді вона виявилася дуже кумедною комедією у такому ж дусі, як відомий блокбастер «Візитівки Яроша», які, як відомо, знайшли навіть на міжнародній космічній станції та в абсолютному вакуумі.

10 вересня цього року Центр громадських зв'язків ФСБ заявив, що «на території Смоленської області було затримано громадянина Російської Федерації Магомедова Меджида Габібулаєвича, 1988 року народження, уродженця Республіки Дагестан, члена міжнародної терористичної організації «Ісламська держава» (ІДІЛ).

В офіційному релізі луб’янські драматурги-сценаристи повідомляли, що Меджид Габібулаєвич перебував на території Смоленської області за завданням Служби безпеки України і (одночасно) керівників «Правого сектору». Мабуть, особисто Грицак і Ярош інструктували Габібулаєвича хором, перебиваючи один одного. А сам Кривавий Пастор сидів поруч і диявольськи посміхаючись, розмірено кивав.

На думку доблесних ефесбешних борців із Габібулаєвичами з Дагестану, радикально налаштований український націоналіст Меджид Магомедов планував убивство одного з лідерів ополчення самопроголошеної «Донецької Народної Республіки». (Кого саме — не повідомляють, щоб інші українські націоналісти Рамзани і Ревази не скористалися інформацією.)

Споживачі колумбійського коксу, доставленого диппоштою просто на Луб'янку, пояснюють, що Магомедов вирішував на території України питання фінансування кавказьких осередків ІДІЛ, яких, як відомо, також одягають і годують українські волонтери.

Його друзі по ІДІЛ з України, як далі оповідають у ФСБ, «познайомили його з представниками СБУ та "Правого сектору"». Мабуть, це було нескладно, адже офіс «Правого сектору» (на думку авторів із ФСБ) розташований у будівлі главку СБУ. За аналогією з будівлею на Луб'янці, де «Хезболла», «Хамас» і «Ан-Нусра» орендують свої офіси в Москві.

Як повідомив сам Габібулаєвич під час «дружньої бесіди» з офіцерами ФСБ, «у СБУ йому дали завдання, з яким він і приїхав у Смоленську область, щоб розкрити "схов", попередньо закладений на території Російської Федерації».

Цей останній факт потребує пояснення. Таким ось нехитрим чином ми з вами дізнаємося від ЦГЗ ФСБ про те, що по всій території РФ і передусім у Смоленській області (адже це буде основним напрямом наступу військ НАТО на Москву з танковим клином) закладені «схови» зі зброєю, боєприпасами і документами, на випадок якщо СБУ і «Правий сектор» вирішать когось убити... Це якщо ви раптом вважали, що українська спецслужба погано працює. ФСБ люб'язно повідомляє вам про те, що в кожному російському місті, куди може приїхати умовний Габібулаєвич, його чекає квартира і «схов» із салом та «візитівками Яроша».

На жаль, щодо вмісту «схову» це я вже додумав, бо самі феесбешники повідомляють, що Магомедова затримали з вибухівкою (1,5 кг) і пістолетом із глушником. Лейтмотивом повідомлення, як ви вже зрозуміли, було «СБУ – правосеки – ІДІЛ» — це «мир – дружба – жуйка – смерть Росії». Тому кожен росіянин мусить пам'ятати про те, що СБУ, «Правий сектор» та ІДІЛ — це, в принципі, одна й та сама організація, створена на підставі придуманої в австро-угорському штабі української мови, за гроші Держдепу і «печива Нуланд».

Вінчає цей фестиваль викриттів оперативне відео затримання, на якому переможений диверсант і шпигун СБУ Габібулаєвич, підглядаючи в папірець на столі, на камеру говорить про те, як у СБУ його змушували «навчатися в таборі на летючі дрони».

Щоб ви навіть не сумнівалися, новину російських ресурсів із затриманням Магомедова перепостили і багато українських, вибачте на слові, ЗМІ, наголошуючи на тому факті, що за успішне проведення ліквідації йому пообіцяли 10 тисяч доларів. До речі, у своєму «інтерв'ю» на відео, де посланник «ПС-СБУ» підглядає в папірець, він говорить «нам обіцяли 10 тисяч доларів», отже, були й інші... Адже, на думку російських ЗМІ, що їх бездумно копіпастять українські журналісти, в Україні діють цілі табори підготовлених «Правим сектором» і СБУ вбивць, таких ось Габібулаєвичів.

Не можна не переконатися у винахідливості співробітників Федеральної служби безпеки. Цілком очевидно, що кавказців, українські спецслужби, «правосеків» і терористів ІДІЛ росіяни ненавидять найбільше. Терористів ІДІЛ — тому що це світовий тренд. «Правосеків» — тому що на місці якихось стихійних лих і взагалі неприємних подій зазвичай знаходять «візитівки Яроша». Українські спецслужби — тому що... Ну а за що їх, власне, любити, якщо це один суцільний ЦРУ і Держдеп? А кавказців — за те, що вони щосили гноблять росіян не лише у столиці, куди радісно понаїхали і зробили її своїм містом, а й по всій країні. А Чечні ще і платять як суб'єкту федерації, що переміг у війні...

Дивовижним чином співробітникам ФСБ удалося поєднати в одній немічній суті Габібулаєвича всі пороки, які пригнічують Росію-матінку, і одним махом їх перемогти, як старовинний руський богатир перемагає силоньку темну.

Услід за ФСБ цей досвід почали переймати й інші служиві, в тому числі ті, хто носить погони в російських медіа-холдингах і на телеканалах. Причому привід для розпалювання ненависті завжди знайдеться. Так, і темники справно надходять.

"

Досвід фабрикування справ, які мали засвідчити той факт, як злий чеченець виповзає на берег українець організовує теракти в Москві, сягає корінням ще початку 2014 року.

Першою такою ластівкою стало повідомлення, поширене по всім мейнстрім-медіа в Росії ввечері 1 березня 2014 року. Того дня приблизно о 17:00 за московським часом путінська ручна Рада Федерації вивергнула документ, який дозволяє президенту Росії напасти на сусідню державу Україну, керуючись власними жахалками. Проте, крім документа, який із задоволенням підмахнула народжена в Шепетівці Валентина Матвієнко (голова Ради Федерації), його зміст треба було ще якось пояснити мільйонам росіян, які просто поглинають усе, що подадуть із телевізора.

А в російському телевізорі вже три місяці як давали жуйку про «братній народ» і «смердючий Майдан», який заважає «братньому народу». Якось це не стикувалося. Тут ми «любимо братній народ», а тут — «Ваня, бери калаша, там укроп будемо косити». Такий «монтаж», як говорили в «Людині з бульвару Капуцинів», навіть у 2014 році неможливий.

Для того аби розв’язати цю проблему, напередодні російські спецслужби використали своїх агентів, щоб отримати доступ до сторінки «Правого сектору» у «ВКонтакте». А отримавши доступ, вони розмістили на цій сторінці текст, якого Ярош ніколи б не написав. У тексті він нібито звертався до Дока Умарова, чеченського терориста, закликаючи його об'єднатися проти Москви. На 1 березня 2014 року Умаров фізично вже був півроку як мертвий, бо, за словами тієї ж ФСБ, вона ліквідувала його у вересні 2013 року.

Однак це не завадило за 3 години надміру активно поширити повідомлення нібито Яроша так, що про це знав кожен російський громадянин. Тепер у Путіна була абсолютно залізобетонна підстава нападати на Україну.

Слід додати, що про цю історію стало відомо завдяки команді «Хитун-Бовтун», яка зламала поштову адресу начальника Управління внутрішньої політики АП РФ Тимура Прокопенка. 1 березня 2014 року Прокопенко отримав листа від першого заступника глави АП РФ Громова, у якому і був цей злощасний пост на сторінці «Правого сектору». Чи варто згадувати про те, що навздогін до поста Прокопенко, який відповідає за блогерів та соцмережі, ймовірно, отримав усне розпорядження — масово поширити фейк.

На довершення всього, аби зрозуміти кашу, що вариться у Кремлі, слід також сказати, що «Хитун-Бовтун» насправді підпорядкований Центру інформаційної безпеки ФСБ. У чиїх інтересах вони влаштували цей злив, про це нам ще належить дізнатися.

Мабуть, наймасштабнішою спецоперацією проти України, метою якої було зобразити її як терористичну державу, було вербування втемну колишніх АТОшників, яких мали підставити в Москві, куди їх викликали для проведення нібито ремонтних і будівельних робіт.

"

17 серпня 2017 року Василь Грицак був змушений організувати термінову прес-конференцію. Її планували провести пізніше, але 16 серпня до прес-служби СБУ звернулися журналісти одного з популярних російських видань із проханням підтвердити або спростувати затримання в Дніпрі громадянки України Дар'ї Мастікашевої.

Заходи із затримання Мастікашевої проводили в режимі секретності. Звісно, витоку інформації було не уникнути, але здивувала така оперативність і вага видання, яке звернулося за коментарем. Це означало, що в Москві могли реалізувати задумане... Тобто здійснити теракти, які потім повісили б на українців.

Для того щоб розкрити задуми «борців із тероризмом», Грицак надав усю інформацію пресі. Як виявилося, фігурантами справи були двоє росіянин, які прикривалися діяльністю організації, що носить назву «Федеральний інформаційний центр "Аналітика і безпека"», — Руслан Мільченко і Сергій Соколов. Останній відомий тим, що очолював одну з компаній, яка займалася силовими діями для Бориса Березовського, у тому числі забезпечувала його особисту охорону. Насправді ж, не виключено, що наприкінці 1990-х ця контора здійснювала і фізичні ліквідації, які були популярними в російській силовий верхівці того часу.

Контакти Мільченка та Соколова в Україні (в тому числі й Дар’я Мастікашева, яку вважають цивільною дружиною Соколова) шукали колишніх АТОшників, щоб запропонувати їм роботу в Москві. Пояснювали свій мотив «добору персоналу» тим, що «якщо служив — отже, надійний і не кине». Цю казочку вони і розповіли трьом мешканцям Дніпропетровщини, які попалися на обіцяні бариші за легку будівельну роботу в Москві та інших містах.

«Шабашникам» видали дорожні сумки, у яких, як установили самі нещасні пізніше, було подвійне дно. І відправили маршруткою до столиці Росії. Коли «три українські сміливі звіролови» прибули до Москви, виявилося, що об'єкти для ремонтних робіт досить солідні. Їх відправили до аеропорту «Домодєдово», покатали по ключових пересадочних станціях метро в Москві. Загалом там, де найбільше народу. Всі пересування фіксували на відеокамеру. Плюс організатори намагалися, щоб ті засвітилися перед камерами зовнішнього спостереження метро та інших об'єктів. Після кожного «візиту» один з українців мав телефонувати і в певному порядку звітувати перед організатором.

Уявіть, як би це виглядало, якби в місцях, де бували ці українці, все ж сталися вибухи? Ось вони на камері, вивчають підходи і відходи. Ось вони комусь звітують по телефону. Ось їхні сумки з подвійним дном. Ось, до речі, квартира, орендована на ім'я одного з них. Справжні терористи. Щоправда, за сценарієм, потім допитувати їх не планували. Одна з вибухівок могла бути закладена у квартирі, щоб потім звинуватити їх у необережному поводженні зі своїми ж вибуховими пристроями. Про всі ці сценарії розповідав один з організаторів Руслан Мільченко у своїх інтерв'ю раніше (так, із певної причини росіяни люблять здаватися напередодні проведення спецоперацій).

Політика Кремля в інформаційній війні будується на спробах сфабрикувати докази причетності України до будь-якої терористичної діяльності. Однак, як ми бачимо, у нього не дуже це виходить.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.

''отсканируй
и помоги редакции

Become a Patron!

Загрузка...