В Україні не знайшлося проєктів з розбудови розподіленої генерації

Державне експортно-кредитне агентство Фінляндії (Finnvera) не знайшло в Україні проєктів з розбудови розподіленої генерації.

Директор з розвитку ринків у Східній Європі фінської машинобудівної компанії Wartsila Energy Ігор Петрик розповів, що Finnvera має бюджет на цей рік на Україну у розмірі 50 млн євро. В проєкт у приблизно в половину з зазначеної суми увійшла одна з фінських технологічних компаній. Але цей проєкт не є енергетичним.

«Попри наші намагання, поки що не видно кандидатів на решту бюджету в нашому сегменті. Звичайно, у Finnvera є критерії відбору, і на цьому етапі найбільшу вагу має кредитоздатність отримувача експортних гарантій, навіть не життєздатність інвестиційного проєкту», — зазначив Петрик.

На його думку, це парадоксально: українські інвестори мають труднощі у пошуку фінансування енергетичних проєктів, але вже наявними можливостями при цьому не користуються. Це може бути пов’язано з тим, що в українській енергетиці існує «дефіцит розуміння засад створення інвестиційно-привабливого поля, якщо мова не про зелені чи якісь інші спеціальні тарифи».

«Для масштабування програми створення розподіленої високоманевреної генерації не обійтися без залучення МФО та фондів держав-партнерів», — наголосив Петрик.

Український уряд стимулює розбудову нової маневрової генерації через різні заходи. Але, наприклад, пільгова кредитна програма «5-7-9», якою з літа можна користуватися для придбання газопоршневих станцій, не буде ефективною для створення децентралізованої енергосистеми. Найбільшою сумою займу за цією програмою є 150 млн грн на газопоршневу станцію, і це «ніяк не допомагає» у створенні повноцінної електростанції на 20 чи 30 МВт. Сума вкладень у побудову газопоршневої станції на 1 МВт стартує від мільйона євро.

Ефективними з погляду балансування енергосистеми можуть бути станції потужністю від 10 МВт, які здатні реагувати на команди диспетчера щодо збільшення чи зупинки генерації, додав представник Wartsila Energy.