Ядерна зброя для пересічних. Частина 3. Сферична стратегія у вакуумі

У двох попередніх частинах ми з'ясували, що розробляти і виробляти свою ЯЗ Україні категорично ніззя через укладені договори і потенційну реакцію міжнародної спільноти, а стара радянська ЯЗ не збереглася б донині, навіть якби Кравчук і Кучма не віддали її росії.

Але давайте будемо послідовними у нашій нуклеофілії. Давайте з'ясуємо, що, власне, ми робили б, якби. Припустімо, що ми можемо виробляти ЯЗ — є з чого, знаємо як, маємо потужності і стопіццот глибоко свідомих і технічно освічених патріотів України, які ладні вдень і вночі, відволікаючись лише на сон, їжу та співи славня, складати термоядерні заряди та засоби їх доставки (різні там ракети, балістичні і крилаті, торпеди, глибинні бомби, артилерійські снаряди і «ядерні рюкзаки» для спецназу) і носії (ударні та багатофункціональні літаки, підводні човни, мобільні і шахтні пускові установки — аж до безвідкатних гармат на джипах і баггі). Припустімо, що в нас така економіка, яка все це витримає (СРСР не витримав, але Україна — не СРСР, вона витримає, принаймні в нашому нуклеофільному марічкосвіті).

Отже, куди ми застосуємо наш чималий (нехай це буде, наприклад, 2000 зарядів змінної від 5 до 100 кілотонн потужності) ядерний арсенал?

Варіант 1. Україна НЕ використовує ЯЗ першою і включається у стару гру «взаємне гарантоване знищення». Ключове слово — «стару». Світ змінився. Ми, мов ті США і СРСР другої половини ХХ століття, «тримаємо палець на кнопці», готові запустити по росії сотні ракет з тисячами боєголовок, якщо вона запустить свої, але це не вбереже нас від інспірованих кремлядями «майданів 3,14», нерегулярних обстрілів з боку «різпублєг», збройних провокацій з боку самої московії, діяльності «п'ятої колони» серед українського політикуму і кількох мільйонів зомбі-співгромадян, ладних за гречку обрати чергову Йулю чи за спогади про «савєцкаємарожено» занапастити майбутнє своїх дітей і онуків. Ізраїль має ЯЗ — але це не вирішило питання сектора Газа, обстрілів і терактів. Франція має ЯЗ — але це нічим не зарадило проти терактів же ж і розхитаного кремлядями «бунту жилетів». Британія має ЯЗ, але кремляді її витягли з ЄС майстерними маніпуляціями та грою на популізмі, і у Британії тепер дофіга економічних і політичних проблем, а її громадян труять бойовими отруйними речовинами росіянські агенти-педерасти. СРСР взагалі мав ЯЗ, але здох.

Варіант 2. Україна ВИКОРИСТОВУЄ ЯЗ проти «днр/лнр» і погрожує нею ж росії, маючи на меті звільнення Криму від окупації. Якщо ви обрали цей варіант - ваш IQ десь такий, як і розмір вашого взуття; не раджу вам братись за роботу, складнішу за підмітання вулиць чи перенесення вантажів (некрихких і недалеко). Бо ви щойно запропонували завдати ядерних ударів у т.ч. по мирних громадянах України на окупованих територіях і обрали сценарій «обмежене застосування ЯЗ», який в умовах протистояння ядерних держав з дуже високою імовірністю веде до повномасштабної ядерної війни між двома країнами, а в деяких варіантах розвитку подій — до глобальної ядерної війни.

Варіант 3. Україна ВИКОРИСТОВУЄ ЯЗ першою і завдає упереджувального, «знезброювального» удару по росії, знищуючи російські стратегічні ядерні сили. Вітаю, ви справжній «яструб», американські генерали середини ХХ століття пишалися б вами. Але. Для знезброювального удару треба майже одночасно і в дуже короткий термін (як мою, непрофесіонала, думку, то, враховуючи нинішній стан російської системи раннього попередження, десь хвилин 10) знищити всі російські мобільні і шахтні пускові установки, а також підводні човни з балістичними ракетами. Достатньо не знищити бодай один такий підводний човен, чи пару шахт з «Воєводами» (більш відома як «Сатана»), чи десяток пускових установок з «Тополями»/«Ярсами» — привіт, Апокаліпсис. І це ми ще старанно ігноруємо питання тактичної російської ядерної зброї. Я не знаю, чи вистачить отих наших умовних 2000 ядерних зарядів і чи вистачить якоїсь більшої кількості, бо в цьому рівнянні надто багато змінних, окрім кількості зарядів. Плюс, кожна помилка вартуватиме десятків мільйонів людських життів, а джекпот усіх помилок — глобальна ядерна війна і фініш людської цивілізації. Що? Ви готові ризикнути? Вітаю вдруге, вам до психіатра.

Отже, всі три варіанти розвитку подій в нашому уявному нуклеофільному марічкосвіті нас якось не радують, хоч нам в тому марічкосвіті не заважали договори, міжнародні санкції, брак ресурсів, грошей і технологій.

То що ж робити пересічному патріоту України, який аж мріє побачити на місці мацкви величезний кратер, вкритий зеленкуватим радіоактивним склом? Та нічого особливого:

1. Зберігати спокій.

2. Чистити кулемета. Найефективніший «кулемет», до слова, — то ваш мозок. Знання і критичне мислення наше всьо.

3. Робити все, що від вас залежить, аби Україна жила і розвивалась, а росія здохла і розвалилась. І тоді, в якийсь момент розвалу колишньої росії, мацква обов'язково отримає від однієї із загарбаних нею країн бодай один ядерний заряд собі на голову. Бо карма зла сучка, а «Карфаген має бути зруйновано»(с).

А українці знизять плечима і скажуть, посміхаючись: «Яка сумна новина».

Це, тіпа, все. «Лайк, репіст»©