Як європейські «друзі РФ» до Криму їздили

Примітка редакції. Може, хтось із них думав, що не помітять. Дарма вони так.

«Друзі Росії». Себто її вільні чи не дуже симпатики, щирі чи завербовані. На підтримку їх мережі у світі Кремль витрачає неабиякі кошти. Вони потрібні, щоб легітимізувати його злочини і виправдати порушення Росією міжнародного законодавства. А саме — продемонструвати світовій спільноті «незворотність» анексії Криму Російською Федерацією та «міжнародну суб’єктність» маріонеткових режимів ОРДЛО.

Кремль часто застосовує достатньо ефективний прийом — візити нібито незалежних, а насправді лояльних до Кремля делегацій, іноземних політиків, експертів, громадських діячів тощо в АР Крим. Ці вояжі висвітлюють перед широким загалом як візити високопосадових представників іноземних урядів, підкреслюючи нібито визнання іншими країнами політики РФ та законність анексії Криму. Лише за неповні 10 місяців 2018 року у відкритих джерелах можна було знайти цілу низку подій, за допомогою яких просували ідеї прокремлівської пропаганди.

Із 3 по 9 лютого група з дев’яти німецьких депутатів від націоналістичної право-популістської політичної партії «Альтернатива для Німеччини», які представляють федеральні землі Берліна, Бранденбурга та Північного Рейну-Вестфалії, перебувала в окупованому РФ Криму. Мета візиту — створити видимість того, що офіційний Берлін нібито визнає, що «півострів є частиною Росії», а також сформувати переконання в необхідності скасувати антиросійські санкції.

15–17 лютого у Ялті пройшов так званий VI Міжнародний аграрний форум «АгроЭкспоКрым», участь у якому взяла делегація провінції Венето (Італія) на чолі з головою італійської компанії «АгроВенеція» Е. Бертолазі.

Захід мав більше пропагандистський, ніж практичний характер, адже сторони не досягли жодних конкретних домовленостей, а лише декларували наміри розвивати співробітництво. При цьому єдиним підписаним «міждержавним» документом був меморандум про співпрацю та обмін досвідом між двома контрольованими РФ підприємствами — незаконно зареєстрованою у Криму компанією «ЭкспоКрым» і російсько-італійською «Венето-Россия». Фактично те, що угоду укладено між двома підприємствами, які мають російські коріння, робить її ще більш нікчемною.

16 лютого завершився візит до Криму делегації Беніну (хто не знає — країна на заході Африки), в ході якого представники окупаційної влади в особі «Міністерства сільського господарства Республіки Крим» та члени делегації, мер міста Абомей-Калаві Ж. Бада «досягли домовленостей щодо активізації діалогу з налагодження постачань кримських зерна та борошна в обмін на кокосові горіхи та ананаси з Беніну». Однак мешканці анексованого Криму майже за рік після «активізації діалогу» так і не побачили ані кокосів, ані ананасів. Подейкують, що не ловився й крокодил.

Із 19 по 21 квітня до Криму завітала делегація німецьких регіональних депутатів від партій «Ліві» та «Альтернатива для Німеччини». Від «АдН» було також кілька депутатів Бундестагу. Крім того, до складу делегації увійшли й німецькі бізнесмени, які взяли участь у Ялтинському міжнародному економічному форумі, заході, який був організований замість української «Ялтинської економічної стратегії».

Взагалі, за повідомленнями російських ЗМІ, у IV Ялтинському форумі участь взяли нібито понад 600 закордонних делегатів із 70 країн.

14 травня територію тимчасово анексованого півострова відвідала делегація французького містечка Маріньян (фр. Marignane) на чолі з мером Еріком Лєє Діссе. До її складу також ввійшли віце-мер Маріньяна з питань освіти та виховання дітей раннього віку Веронік Прадель, а також глава «представництва ДНР у Франції» Юбер Файяр. Під час візиту «глава Євпаторійської міськради» Олеся Харитоненко і мер французького міста Маріньян Ерік Лєє Діссе підписали угоду про міжмуніципальну співпрацю.

У серпні 2018 року Крим відвідала «словацька делегація» на чолі з депутатом словацького парламенту Петро Марчеком. Метою її приїзду було «вивчення ситуації в Криму та налагодження співпраці Словаччини та Криму в торговельній, політичній, культурній і гуманітарній сферах».

4 серпня майже 50 учасників «автопробігу дружби "Берлін — Москва"» дісталися тимчасово анексованого Криму і зустрілися з «головою Державної Ради Республіки Крим» Константиновим. Організатор автопробігу, керівник некомерційної громадської організації Райнер Ротфусс заявив, що «у європейських ЗМІ йде вал інформації про те, що Росія анексувала Крим», а його бажання — «щороку їздити до Росії і все більше людей привозити сюди». Він також висловив упевненість, що «Росія буде сприйнята як держава-друг, а не ворог Німеччини».

Із 6 по 9 вересня 2018 року на території тимчасово анексованого півострова перебувала делегація громадських діячів зі Сполучених Штатів, у складі чотирьох представників організації США «Центр громадських ініціатив». У ході візиту «делегати» відвідали Сімферополь, Ялту та Севастополь, а також провели зустріч із представниками «парламенту Криму».

30 вересня – 5 жовтня у Криму для ознайомлення із суспільно-політичною ситуацією в регіоні перебувала так звана «делегація з Норвегії». До її складу ввійшло десять осіб на чолі з керівником — головою громадської організації «Народна дипломатія Норвегії» Хендріком Вебером (який насправді є підприємцем, що торгує будівельними матеріалами). В ході візиту «гості» з Норвегії відвідали Ялту, Севастополь, провели зустріч із депутатським корпусом Держради Криму, а також із молоддю та громадськими об'єднаннями.

За словами так званого «глави Комітету кримського парламенту з міжнаціональних відносин» Юрія Гемпеля, це третій візит делегації з Норвегії в Крим, але раніше вона приїжджала іншим складом.

Далі цікавіше…

У першій половині 2019 року Росія планує відкрити в Брюсселі «представництво Криму у Євросоюзі». Співголова російського V Ялтинського міжнародного економічного форуму Андрій Назаров заявив, що «робоча група з європейських політиків, експертів та громадських діячів опрацьовує організаційні питання», мають намір у майбутньому внести до офіційного реєстру лобістських груп у структурах ЄС. Крім того, організатори сподіваються, що «організація буде мати офіційний лобістський статус на території ЄС, що дасть можливість на законних підставах просувати інтереси Криму у Євросоюзі». Фактично РФ відверто хоче легалізувати свою агентуру під вивіскою лобістів.

За словами бельгійського депутата, лідера партії «Фламандський інтерес» (праворадикальна партія, що фактично сповідує сепаратистські ідеї в Бельгії) Філіпа Девінтера, який входить до складу робочої групи, представництво посприяє «організації культурних проектів», подоланню «негативного іміджу регіону», допоможе «європейським бізнесменам у реалізації бізнес-проектів на півострові», а також у боротьбі із санкційним режимом, адже «прийняті Брюсселем економічні обмеження перешкоджають можливості створення єдиної економічної зони від Владивостока до Лондона».

«Почесний» австрійський сенатор Герхард Дорфлер (представник іншої праворадикальної Австрійської партії свободи) зазначив, що реєстрація в єдиному «реєстрі прозорості ЄС» дозволить представництву «більш активно вести роботу на території Євросоюзу і дає певні переваги». Дорфлер підкреслює, що можна буде планувати зустрічі з офіційними представниками, а також мати доступ до різних статистичних даних і брати участь у засіданнях експертних груп Євросоюзу. «Ділові відносини із Кримом скоро стануть серйозною темою, оскільки санкції не будуть тривати вічно».

За словами євродепутата Яромира Кохличка (цього разу не праворадикала, а члена Комуністичної партії Чехії та Моравії), ця ініціатива «може стати частиною громадської дипломатії, яка в змозі нормалізувати відносини, внести спокій у ситуацію навколо півострова».

Організатори вважають, що ініціативу вже нібито підтримали нинішні європейські політики. А це нібито свідчить про поступову зміну настроїв у Європі з питань статусу Криму.

Крім того, на думку співголови оргкомітету форуму Андрія Назарова, з 17 по 20 квітня 2019 року V Ялтинський міжнародний економічний форум уперше з 2014 року відвідає майже 20 нібито діючих політиків, бізнесменів та громадських діячів Латвії, Литви та Естонії, що не лише сприятиме налагодженню економічних і політичних контактів із регіоном, а й поліпшить відносини з Росією. З огляду на вищезазначених представників «народної дипломатії», не важко здогадатись, що серед гостей тимчасово анексованого Криму будуть сепаратисти та радикали лівого і правого толку, які тісно співпрацюють із РФ.

Співголова Лівої партії Естонії Мстислав Русаков (уродженець села Гремиха Мурманської області), який має намір відвідати цей форум, висловив упевненість, що між Естонією та Росією мають підтримуватися добросусідські відносини. А також заявив про необхідність скасувати обмеження та санкції проти РФ.

Депутат Європарламенту від Латвії Мирослав Митрофанов, який був спостерігачем під час так званого «референдуму» в Криму, також заявив про намір знову відвідати півострів, адже вважає, що «бути з Росією — вибір більшості людей [Криму]». Тому анексію вважає легітимною та прагне покращувати двосторонні відносини.

Українська сторона не ігнорує проблему. Так, правоохоронні органи порушують кримінальні справи проти «візитерів» та інформують спецслужби відповідних країн. Маріонеткові політики з ЄС обізнані про те, що їхні імена також внесені до бази «Миротворець», де зібрані особисті дані всіх, хто порушує законодавство України та підриває її територіальну цілісність. Зараз вони твердять, що наявність такого «чорного списку» свідчить про серйозні проблеми з демократією в державі та неготовність України до європейської інтеграції. Тези кремлівської пропаганди у всій красі.

Цікаво, що симпатики російського режиму в країнах Заходу зазвичай пасуть задніх у себе вдома. Тож, обділені повагою та увагою у своїй державі, вони з радістю (чи то на фінансових засадах) приєднуються до лав посіпак Кремля і просувають пропагандистські тези в тих містах, де їм наказано. Жодні заяви цих нібито європейських політиків не сприймаються серйозно жодним урядом і не є офіційною позицією країни взагалі. Проте така технологія добре працює на російську аудиторію, оскільки, не маючи доступу до достовірної інформації, а також перебуваючи в епіцентрі потужного інформаційного вкидання (візити іноземних делегацій вірусно підхоплюються соцмережами, телебаченням, радіо та Інтернет-виданнями різного масштабу й аудиторії), переважна більшість російської аудиторії вважає, що ці візити дійсно демонструють певні позитивні зміни у двосторонніх відносинах тої чи іншої країни.

Фактично ж візити таких «друзів» на окуповані території мають певний вплив в інформаційному просторі лише Росії.

А ось виступи таких політиків на міжнародних дискусійних майданчиках дійсно завдають шкоди міжнародному іміджу України і мають певний резонанс. Адже вчасно виявити організацію такого заходу, учасників, фінансування, місце проведення в іншій країні важко. Тому контрзаходи з українського боку та боку наших європейських друзів відбуваються з певним запізненням і постфактум не завжди ефективні.

Однак останніми роками є позитивна тенденція: імідж Росії на міжнародній арені досяг критично низького рівня. Тому будь-який захід, що відбувається під патронатом РФ, розглядають із позиції негативу та з урахуванням можливих провокацій.

Підсумовуючи — оскільки Крим є територією України, міжнародна спільнота визнала незаконною анексію Криму та засудила дії Росії, запровадивши економічні санкції, які постійно переглядають та посилюють. Незважаючи на бажання політичного керівництва РФ залучити до заходів із легалізації анексії проплачених маріонеткових європолітиків, офіційна позиція країн Заходу залишається незмінною.