Як українські олігархи вивели через кіпрське відділення «ПриватБанку» понад $5,5 млрд

Примітка редакції. Про наймасштабніші махінації з відмивання та виведення грошей за кордон, а також привласнення наданих Нацбанком стабілізаційних кредитних коштів — в матеріалі «Слідство.інфо». Досить цікава інформація, що висвітлює загрози в разі повернення Коломойського та рейдерської денаціоналізації найбільшої фінустанови країни.

Екс-голова Національного банку України Валерія Гонтарева нарекла це одним із найгучніших фінансових скандалів ХХІ століття.

Ідеться про ймовірне виведення 5,5 млрд доларів США з «ПриватБанку» — колись найбільшої комерційної фінустанови країни. В організації схеми підозрюють двох олігархів-власників «Привату» — Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, яких звинувачують у виведенні з країни суми, яка приблизно дорівнює 5% ВВП. За інформацією суду, обидва останнім часом мешкали у Швейцарії, хоча є свідчення, що Коломойський також живе в Ізраїлі.

«Масштабні скоординовані шахрайські дії акціонерів і менеджменту банку завдали збитків державі мінімум на 5,5 мільярда доларів США, — заявила Гонтарева в березні 2018 року. — Це 33% депозитів приватних осіб… та майже 40% монетарної бази нашої країни».

OCCRP уперше відслідкували механізм, який дав можливість Коломойському та Боголюбову вивести такі великі суми з України: гроші проводили через філію «ПриватБанку» на Кіпрі.

Ця схема допомогла приховати, що кошти зникали через те, що Національний банк України розглядав кіпрську філію як і будь-яку іншу національною філію «ПриватБанку». Тобто чиновники не помічали, що гроші, переведені на Кіпр, залишають Україну.

Водночас кіпрські регулятори або не змогли виявити, що різні банківські перекази на загальну суму майже 5,5 мільярда доларів підкріплені фіктивними контрактами, або нічого не зробили, щоб зупинити їх.

Завдяки схемі було перекачано мільярди доларів через кіпрські рахунки «ПриватБанку», які належали офшорним компаніям.

Це розслідування базується на аудиті, який провела американська компанія з корпоративних розслідувань та оцінки ризиків Kroll. OCCRP отримали звіт, який ґрунтується на приватних документах «ПриватБанку» й показує, що корпоративні та особисті рахунки Коломойського і Боголюбова використовувались майже в однакових цілях.

2016 року Україна націоналізувала «ПриватБанк», переклавши на плечі платників податків надання фінансової допомоги банку — 5,9 мільярда доларів. Націоналізація отримала широку підтримку міжнародної спільноти, включно з МВФ, Європейським Союзом і США, які назвали її «важливим етапом в економічних реформах і боротьбі з корупцією».

Коломойський заявив, що хоче, аби держава повернула йому 2 мільярди доларів США з капіталу «ПриватБанку». А 19 квітня київський суд визнав незаконність націоналізації «Привату», ухваливши рішення на користь олігарха, і створив сприятливі умови для подальшої боротьби в судах.

Швейцарський офіс Коломойського поширив заяву, в якій олігарх спростував звинувачення НБУ в тому, що «ПриватБанк» займався шахрайським кредитуванням.

«Я категорично заперечую звинувачення Національного банку України», — сказав Коломойський. Він також додав, що регулятор мав повний доступ для моніторингу діяльності фінустанови. Олігарх запевняє, що націоналізація його бізнесу — це захоплення активів.

Боголюбов відмовився від коментарів.

Отримана OCCRP інформація про те, як працювала схема, з’явилися саме тоді, коли Коломойський може збільшити свій і без того значний вплив в Україні через президентські вибори. У першому турі переміг актор Володимир Зеленський —кандидат, якого відкрито підтримує олігарх. Він дуже часто з’являється на телеканалі Коломойського «1+1». У другому турі Зеленський протистоїть чинному президентові Порошенку.

Незалежний медіа-аналіз, профінансований Радою Європи, який опублікували 18 лютого, засвідчив, що канал Коломойського «1+1» у новинах віддає перевагу Зеленському. Напередодні першого туру виборів у «день тиші», 30 березня, який за законом повинен бути вільним від проведення будь-якої передвиборної агітації, канал 7,5 годин транслював програми Зеленського.

Сам кандидат заперечив будь-які зобов’язання перед Коломойським.

«Він мій діловий партнер, а не начальник», — сказав Зеленський в інтерв’ю.

Бухгалтерські махінації

«ПриватБанк» розпочав діяльність на Кіпрі наприкінці 1990-х. Відтоді жоден інший український кредитор не отримав дозвіл від Національного банку України на відкриття закордонного відділення.

Голова НБУ Яків Смолій заявив, що кіпрський офіс «ПриватБанку» істотно не відрізняється від філій банку в українських містах, як-от Харків чи Луцьк, і тому перерахування грошей туди не викликало жодних підозр у регулятора. Українські чиновники не робили нічого, щоб зупинити витік грошей із держави.

Після того, як кошти надійшли на Кіпр, їх перераховували через систему міжнародних переказів SWIFT різним офшорним компаніям. Оскільки кіпрські регулятори розглядали відділення «ПриватБанку» як окрему юридичну одиницю, незалежну від материнської української компанії, вони ніколи не повідомляли про грошові потоки українській владі.

«Це дозволило зловживати, приховувати операції від регуляторів, податкових та митних органів», — сказав Смолій.

Відтоді, як скандал навколо «ПриватБанку» змусив українську владу націоналізувати його, минуло два роки. Це завдало значного удару по й без того вразливій економіці країни. За даними МВФ, Україна має найнижчий показник ВВП у Європі та четвертий найнижчий із-поміж 15 колишніх радянських республік.

Тепер надії на повернення грошей усе менше. Перш ніж українська влада взяла «ПриватБанк» під контроль, 5,5 мільярда доларів США встигли вивести через банки Австрії, Люксембургу та Латвії. Далі слід зникає.

Як зникли гроші

Центральним механізмом схеми стали внутрішні кредити, видані компаніям, пов’язаним із Коломойським і Боголюбовим. Звіти показують, що підставні українські фірми позичали гроші в «ПриватБанку» в Україні, а потім переводили їх на рахунки кіпрської філії. Кіпрськими рахунками, своєю чергою, володіли офшорні компанії, багато з яких зареєстровані на Британських Віргінських островах (BVI).

Інформація про власників цих компаній прихована, але у звіті Kroll зазначено, що ними фактично управляли зі штаб-квартири «ПриватБанку» в Дніпрі. Так «банк у банку» організував своєрідну фінансову піраміду. Кредити надавали підставним українським та офшорним компаніям, які використовували кошти для оплати фіктивних контрактів з іншими компаніями. Потім ці компанії використовували для погашення кредитів, отриманих від «ПриватБанку». Таким чином, гроші продовжували обертатися через банк, створюючи враження, ніби кредити повертаються. Насправді ж компанія зазнавала суттєвих фінансових ризиків.

Під час суду в Лондоні фінансові експерти заявили, що схема платежів була настільки складною, що, ймовірно, її створив комп’ютерний алгоритм.

Тим часом мільярди доларів з України проходили через рахунки офшорних компаній у кіпрському відділенні «ПриватБанку». Суми були величезні. За вісім років до націоналізації «Привату» через три компанії, зареєстровані на Британських Віргінських островах, пройшло приблизно 35 мільярдів доларів. Ще понад 11 мільярдів пройшли через компанію, зареєстровану у Федерації Сент-Кіттс і Невіс, і 6,5 мільярдів — через фірму у Великій Британії.

Згідно зі свідченнями адвокатів націоналізованого «ПриватБанку» під час суду в Лондоні, ця діяльність мала всі ознаки відмивання грошей.

Кошти також циркулювали між особистими рахунками Коломойського та Боголюбова й рахунками підприємств, якими вони керували. Це свідчить, що між корпораціями олігархів та їхніми власними фінансами не існувало чітких меж.

Наприклад, з 2013-го по 2016 рік зареєстрована на BVI фірма виплатила майже 40 мільйонів доларів на рахунок Боголюбова на Кіпрі. Він переслав 83 мільйони назад на рахунок цієї фірми. І так повторювалося знову й знову. Водночас інша компанія з Британських Віргінських островів виплатила 360 мільйонів доларів на рахунок Коломойського, а ще дві фірми перерахували йому загалом 283 мільйони доларів. А потім Коломойський повернув майже всі кошти цим компаніям.

Ці угоди не мають сенсу для юридично діючого бізнесу.

Катерина Рожкова, перша заступниця голови НБУ, прямо називає кіпрську філію «виключно проектом для відмивання грошей».

Перші підозри

Центральний банк Кіпру прокоментував OCCRP, що було дві перевірки кіпрського відділення «ПриватБанку» у 2015 році. Фінустанову змусили повідомити владу Кіпру, України та інших держав, що гроші надходять з України. За кілька тижнів до того, як українська влада націоналізувала «ПриватБанк», 31 жовтня 2016 року, кіпрський регулятор наклав на банк штраф — 1,5 мільйона євро.

За словами високопоставленого чиновника кіпрського Центрального банку, в грудні 2016 року регулятор наклав обмеження на ліцензію місцевого відділення «ПриватБанку», заборонивши проводити грошові операції. Відділення мають закрити, щойно будуть розв’язані юридичні питання.

«Під час інспекції ми шукали операції, що проводилися між різними компаніями, — сказав колишній старший чиновник Центрального банку Кіпру на умовах анонімності. — Тоді ми й помітили складні схеми, які дозволили коштам, переказаним з однієї компанії в іншу, згодом зникати».

Чиновник розповів, що після того, як гроші йшли з Кіпру, вони потрапляли до різних компаній, як пізніше виявилось, пов’язаних із Коломойським і Боголюбовим.

У відділі кіпрської фінансової розвідки MOKAS повідомили, що знали про звинувачення проти акціонерів «ПриватБанку», але відмовилися від коментарів.

Тим часом практично напередодні націоналізації «ПриватБанку» в грудні 2016 року, мільярди доларів, що перебували в його кіпрській філії, були переведені до інших європейських юрисдикцій, не досяжних для української влади.

У 2014–2015 роках Коломойський особисто переказав зі свого рахунку на Кіпрі не менш ніж 40 мільйонів доларів на особисті рахунки у Швейцарських банках. Ця сума незначна порівняно з мільярдами доларів, виведеними з корпоративних рахунків до банків у Люксембурзі й Австрії.

2015 року один з офшорів переказав майже 2 мільярди доларів на рахунок у банку Люксембургу. Інший офшор також переводив мільярди доларів на рахунки двох невеликих банків в Австрії та Люксембурзі, які раніше обслуговували торгівлю між Заходом і радянським блоком.

У квітні 2016 року тодішня голова НБУ Гонтарева заборонила українським банкам мати кореспондентські рахунки в цих фінустановах й розіслала всім листи з попередженням про причетність австрійського та люксембурзького банків до «ризикованих фінансових операцій».

«Проблема відтоку капіталу із цих сумнозвісних транзитних банків була повністю ліквідована», — сказала Гонтарева. Але зробили це надто пізно для того, щоб українська влада повернула мільярди, які вже вийшли з країни.

Обидва банки відмовилися коментувати свою співпрацю з «ПриватБанком».

Сумнівний латвійський банк

Інший маршрут, через який українські гроші переказували з Кіпру, привів до Латвії.

Більшість власників великих рахунків «ПриватБанку» на Кіпрі мали також рахунки в його латвійському відділенні. Навіть сам Боголюбов мав особистий рахунок у «ПриватБанку» Латвії.

Ця дочірня компанія також має історію відмивання грошей. 2015 року молдавські регулятори назвали це відділення одним із двох латвійських кредиторів, які брали участь у відмиванні понад 1 мільярда доларів. Ці гроші викрали у трьох молдавських банків, включно з державним, через шахрайські кредити. Кошти так і не повернули.

«ПриватБанк Латвія» також був одним із найбільших одержувачів коштів від російського «ландромату» — величезної мережі офшорів, виявленої OCCRP у 2014 році. Ця схема дала можливість вивести з Росії величезні суми, відмити та переказати до Європи. Журналісти встановили, що «ПриватБанк» у Латвії за чотири роки відмив 2 мільярди доларів із Росії.

Крім того, аудит Kroll виявив, що «ПриватБанк» у Латвії отримав мільйони доларів, які виділив Україні МВФ.

У травні 2014 року МВФ виплатив Україні першу частину фінансової допомоги — 17 мільярдів доларів. Гроші призначалися для стабілізації економіки країни після анексії Криму Росією. Нацбанк надав «ПриватБанку» приблизно 220 мільйонів доларів для стабілізації. Але «Приват» переслав більшість грошей на Кіпр, де вони стали частиною кредитної схеми. І щонайменше 130 мільйонів доларів негайно переказали з Кіпру на рахунки «ПриватБанку» в Латвії, повідомляє Kroll.

У березні 2016 року, менш ніж за 9 місяців до націоналізації, «ПриватБанк» зменшив свою частку в «ПриватБанку Латвії» до 46,5%, тобто фактично «Приват» перестав бути власником латвійської філії. Це зробили для того, щоб ускладнити відстеження виведених коштів. Адже після націоналізації ні «ПриватБанк», ні український державний регулятор не зміг би отримати доступ до колишньої дочірньої компанії. Наразі Коломойський і Боголюбов зберігають принаймні блокуючий пакет акцій у «ПриватБанку Латвії».

У серпні італійська влада закрила місцевий, італійський, філіал «ПриватБанку Латвії», через «серйозні порушення правил щодо відмивання грошей з ризиком повторення». Італійська фінансова розвідка виявила 110 мільйонів євро, які відмили через крихітне відділення, затишно облаштоване під стінами Ватикану в Римі.

Закриття відбулося всього через кілька місяців після того, як «ПриватБанк Латвія» похвалився у своєму річному звіті за 2015 рік, що кількість депозитів у римському відділенні зросла на 82%. «ПриватБанк Латвії» також заявив, що його римська філія відмила всього 23 мільйони євро, а не  110, як казали італійські можновладці.

Олег Чернишев, колишній керівник італійського відділення «ПриватБанку Латвії», заявив, що не має права відповідати на питання про діяльність фінустанови.

В останній робочий день напередодні націоналізації 18 грудня 2016 року, «ПриватБанк» утратив іще 450 мільйонів доларів через схему з «ПриватБанком Латвії». Цей епізод нині розслідують правоохоронці в Україні.

«ПриватБанк» поклав гроші на кореспондентські рахунки в Латвії як заставу за акредитивами, виданими «ПриватБанком Латвії» міжнародним трейдерам. А вже 16 грудня 2016 року «ПриватБанк» доручив філіалу в Латвії списати заставу, фактично залишивши кошти на депозитному рахунку в латвійському банку.

«ПриватБанк Латвії» не відповів на запити журналістів електронною поштою, мобільним телефоном та WhatsApp.

Над матеріалом також працювали Стеліос Орфанідес і Каріна Шедрофскі.