Перейти к основному содержанию

Давньогрецька міфологія як обов’язковий елемент вивчення людської природи

Солідний фундамент для цікавих роздумів. Чому нам варто читати і вивчати давньогрецькі міфи.

Джерело – блог Олега Кобзаря.

Усі свого часу ознайомилися з давньогрецькими міфами?

Бо вони дають солідний фундамент для цікавих роздумів.

Короткий екскурс для тих, хто чомусь пропустив їх у школі або ж свідомо проігнорував:

1. На горі Олімп сидить група богів, яка править світом.

2. Головними є три брати: Зевс, Посейдон і Аїд. Практично всі інші – їхні дружини, діти чи якимось боком родичі. Тому загалом цю спільноту величають Сім’єю.

3. На Олімпі Сім’я в основному займається розвагами, пияцтвом, обжираловом і оргіями. І інтригами – куди ж без них.

4. Сім’я має абсолютну владу над світом смертних. Смертні лише поклоняються, приносять жертви і благають про заступництво. Якщо у божества хороший настрій і жертва припала до смаку – воно допоможе. Можливо.

5. У минулому тоді ще маленька Сім’я перемогла у війні спільноту Титанів, які правили світом, загнала їхпід шконку у підземне царство Аїда, де ті сидять, ув’язнені, і мріють про помсту.

Ще раз, боги мають абсолютну владу над людьми. Тому половина міфів починається з «… і побачив Зевс/Посейдон смертну красуню, спустився з Олімпу й оволодів нею. Народила вона героя, і пішов герой вершити подвиги…».

"
Основний акцент цієї міфології – якраз пригоди і подвиги героїв

Прості люди мають ті ж права, що і вівці. Якщо божество захотіло – смертний має змиритися і прийняти свою долю. В одному з міфів чергова красуня, тікаючи від пристрасті Посейдона, забігла у храм Афіни і благала про захист. Посейдон узяв її просто на підлозі храму. Чого б це Афіна, дочка Зевса, сварилася з дядьком за якусь там смертну дівчину? Це не «по поняттям». Що надзвичайно цинічно – цю дівчину за її «злочин» Афіна власноруч обернула на чудовисько, яке ми знаємо під ім’ям Медуза Горгона. А треба було бути зґвалтованою не в храмі, сама винна, іншого місця знайти не змогла?..

Окрема смертна «вівця» нічого не важить для Сім’ї.

Що важить – це її, Сім’ї, благополуччя. Коли з’явилися Гіганти, рід могутніх істот і серйозна загроза їхньому існуванню, боги Олімпу відкинули і ревнощі, і інтриги, виступили єдиним фронтом і повбивали своїх ворогів. Після чого, звісно, продовжили п’яні оргії.

"
Усі спокійно сидять у благородних позах. Однак ми чудово знаємо, чим вони займаються, коли ніхто не бачить

Узагалі, якщо розглядати Сім’ю як соціальну структуру, вона нагадує суміш італійської мафії та правлячої верхівки Комуністичної партії Радянського Союзу. Сам шлях олімпійців на вершину – буквальне захоплення абсолютної влади якоюсь групою осіб з винищенням чи усуненням попередників. Така собі «братва», що захопила і «дахує» світ, розділивши сфери впливу (бог моря, бог мисливців, бог митців) і сидить на «жертовних» (фінансових) потоках.

І це просто на диво… життєво, так?

Тобто якщо ми можемо описати стиль існування спільноти надприродних істот, порівнявши їх із невигаданими людськими організаціями – це достатньо сильно визначає їхню людську природу, правда?

Якщо згадати, що давньогрецька міфологія – не просто літературний твір, а вірування й офіційна релігія реального народу, і спробувати порівняти з нашою вірою, відкриється цікава річ.

Я дуже добре ставлюся до християнства як до релігії, поважаю її і вдячний їй за те, що воно дає моральні орієнтири (для тих, хто не читав Біблію – хоча б у мінімальному обсязі, у вигляді 10 Заповідей), займається просвітництвом, заспокоює наші тривоги і дає надію на спасіння навіть найбільш упертим грішникам.

Водночас маю визнати, що християнським догмам властиве певне заперечення людської природи і створення морального ідеалу на якомусь недосяжному для звичайної людини рівні.

«І якщо твоє око спокушає тебе, вирви його і викинь від себе (Мт. 18, 7–9)», ось як цьому слідувати? Якщо ти, читачу, ніколи в житті не задивився на щось, що тобі не належить, чи то неймовірний спортивний автомобіль або яхта, не зупинився голодним поглядом на фото чарівної голлівудської акторки, яка є чиєюсь дружиною (актора, що є чиїмось чоловіком), ти – молодець. Ти – приклад для всіх нас. Усі інші нормальні люди, будь ласка, візьміть і вирвіть собі око.

«Хто вдарить тебе по правій щоці, підстав йому й ліву (Матвія 5:39)» – це благородна настанова. Але вона не дуже враховує ситуації, коли під боком живуть москалі непорядна людина раз за разом користується твоєю смиренністю і навіть не думає припиняти.

«Не убий» як шоста заповідь Закону Божого звучить дуже правильно, хоча я вважаю більш реалістичним варіант: «Не убий, але якщо організований загін озброєних безбожних виродків увірветься до твого дому з намірами вкрасти твою власність, збезчестити твою жінку і відібрати твоє життя – відправ їх до Мене, а Я розберуся, що робити з їхніми грішними душами».

"
Я християнин, і менше за все на світі хочу займатися святотатством. Проте мене не полишає думка, що текст на цих скрижалях має бути доповнено з урахуванням химерних часів, у які ми живемо

… А давньогрецькі міфи, окрім захопливих казок у вигляді героїчного епосу, показують добро і зло в більш «реальному» вигляді, в тому числі відверто говорять про те, щобоги люди – звірі. І від по-справжньому звірячих учинків нас відділяють лише закони суспільства і мораль. А якщо ми отримаємо стільки влади, що забудемо про мораль і станемо над законами?

Ми станемо праобразом давньогрецьких богів. І суть цього «перетворення» зовсім не така чудова, як виглядає на перший погляд.

Серед групи особистостей понад мораллю і законом із часом обов’язково з’являться ті, хто, наприклад, здатен заморити голодом чи винищити в таборах мільйони людей заради втілення якихось своїх ідей. Або ж, у меншому масштабі, ті, хто будуть відмазувати від покарання своє дитя, яке переїхало п’ятьох на тротуарі джипом, бо було п’яне, звикло жити безкарно і їхати на червоне світло.

Я не агітую тебе, мій читачу, викинути хрестик, повірити в Зевса і почати різати ягня над жертовником. Натомість, я дуже раджу сісти і почитати з дитиною давньогрецькі міфи, а потім поговорити про те, що є добре і що погано, що справедливо і що несправедливо, і чому одна людина не повинна отримувати абсолютну владу над іншою.

Все-таки є щось у тому, що саме народ із такою своєрідною міфологією провів розумову роботу, зробив висновки і винайшов демократію.

Читайте, аналізуйте, живіть щасливо.

Усього найкращого!

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.

''отсканируй
и помоги редакции

Become a Patron!

Загрузка...