Перейти к основному содержанию

Адвокати ОРДЛО: колеги, потерпілі, зрадники?

Не всі адвокати поважають Конституцію та державну цілісність України. Сьогодні говоримо про юристів ОРДЛО

Олекса Бадиляка

Примітка редакції. Поговоримо про людей, що живуть по два боки від лінії фронту водночас. Зокрема, про тих українських адвокатів, що вирішили попрацювати з «мін’юстом ДНР».

Квазіреспубліки «Л/ДНР» мають своїх адвокатів. А як же інакше? Якщо є «Мінюст ДНР» та «суд ДНР», отже, потрібні й адвокати. Як же без них? Адвокати надають свої послуги та правову допомогу, взаємодіють із квазідержавними квазіорганами управління. При цьому вони одночасно є адвокатами й України. Багато з них часто бувають на контрольованій території нашої держави, перетинають лінію розмежування, вирішуючи справи своїх клієнтів з ОРДЛО, і навпаки — часто бувають в ОРДЛО, залагоджуючи проблемні питання своїх клієнтів з України. Така собі інституція «посередників у законі» в умовах беззаконня.

Станом на 15 червня 2016 року на сайті «Міністерства юстиції ДНР» було опубліковано реєстр осіб, які бажають здійснювати адвокатську діяльність індивідуально на території «Донецької Народної Республіки» і подали документи на реєстрацію такої діяльності до «Міністерства юстиції ДНР» до 20 березня 2015 року (надалі — реєстр заяв на отримання статусу адвокатів «ДНР»). Цей реєстр своєчасно вдалося завантажити із сайта і зберегти. Інформація про адвокатів сформована станом на 18 квітня 2016 року. За даними реєстру заяв на отримання статусу адвокатів «ДНР», відповідні заяви подали 317 осіб. При цьому всі ці особи мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Таким чином, адвокати, які вирішили потрапити до «Єдиного реєстру адвокатів ДНР», публічно заявили про свою підтримку «ДНР» і готовність здійснювати професійну діяльність на окупованій території України.

Серед цих адвокатів, зокрема, два члени Ради адвокатів Донецької області — Ірина Іванівна Маркова й Микола Васильович Каракаш, а також адвокат України Олена Володимирівна Радомська, яка була обрана «міністром юстиції ДНР»

Діючий реєстр адвокатів «ДНР» і зараз доступний онлайн. До нього увійшло трохи менше ніж половина тих, хто подав відповідну заяву (153 особи).

А як же війна? Співпраця з ворогом/терористами? Як кваліфікувати дії цих адвокатів?

Особливої уваги вимагає той факт, що адвокати України отримали «привілей» автоматичного зарахування до лав адвокатів «ДНР» без проходження додаткових відбіркових процедур та лише на основі їхнього особистого волевиявлення. Зокрема, в «Перехідних положеннях Закону ДНР "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"», прийнятого «постановою Народної Ради ДНР» 20 березня 2015 року (надалі — «Закон ДНР "Про адвокатуру"») передбачено, що адвокати України протягом 2 років після набрання чинності «закону» зберігають за собою право на здійснення адвокатської діяльності у «ДНР» без здачі кваліфікаційного іспиту з моменту внесення відомостей щодо них до «Єдиного реєстру адвокатів ДНР». У такому разі адвокати зобов’язані особисто звернутися до «Ради адвокатів ДНР» із заявою про внесення відомостей про них до «Єдиного реєстру адвокатів ДНР».

Згідно з «Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів ДНР», затвердженого наказом № 247 «Міністерства юстиції ДНР» від 30 березня 2016 року, всі дані, які розміщені в реєстрі, надаються адвокатами на добровільній основі.

При цьому, відповідно до інформації, розміщеної на цьому сайті, адвокати, внесені до відповідного реєстру «ДНР», зобов’язані у своїй діяльності керуватися законодавством терористичної організації «ДНР», в тому числі «Законом ДНР "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"».

Відповідно до ч. 1 ст. 7 «Закону ДНР "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"», законодавство про адвокатську діяльність і адвокатуру «ДНР» ґрунтується на «Конституції ДНР» і складається із «Закону ДНР "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"», інших «законів», а також прийнятих відповідно до них «нормативно-правових актів глави ДНР», «уряду ДНР», «актів органів адвокатського самоврядування», що регулюють зазначену діяльність, «міжнародних договорів ДНР», з урахуванням загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. Крім того, згідно зі ст. 24 зазначеного «закону», необхідною передумовою для здійснення адвокатської діяльності є складення адвокатом присяги, змістом якої також підтверджується обов’язковість дотримання адвокатом «ДНР» «конституції ДНР» та «законів ДНР».

Тобто 317 адвокатів України самостійно і добровільно реалізували своє бажання вступити до «Ради адвокатів ДНР» — об’єднання, яка сприяє діяльності терористичної організації «ДНР», спрямованої на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади.

Таким чином, 317 адвокатів України, які вирішили потрапили до «Єдиного реєстру адвокатів ДНР», своїми діями публічно оголосили про свою підтримку діяльності терористичної організації «ДНР», готовність здійснювати діяльність на окупованій території України, визнавати законодавство самопроголошеного державного утворення, що є, по-перше, несумісним із високим професійним званням адвоката України і, по-друге, вочевидь, містить склад злочину. Половина з відповідних осіб зрештою потрапили до «Єдиного реєстру адвокатів ДНР».

26 липня 2016 року до Служби безпеки України було подано депутатське звернення — повідомлення про злочин №Д-023/219 щодо розслідування протиправної діяльності 317 адвокатів України, а саме: вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України (сприяння діяльності терористичної організації).

3 серпня 2016 року Службою безпеки України листом № 6/Л-1718/27 у відповідь на депутатське звернення – повідомлення про злочин було зазначено, що викладені в повідомленні про злочин обставини та додатки з інформацією долучено до матеріалів кримінального провадження №22015000000000245 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 110 та ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України, про створення терористичної організації «Донецька народна республіка», діяльність якої спрямована на насильницьку зміну та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміну меж території і державного кордону України, та будуть перевірені під час досудового розслідування.

Окремо слід зазначити, що численні звернення до органів адвокатського самоврядування (і Донецької області, і України) не призвели до якої-небудь дієвої реакції на поведінку вказаних колег-адвокатів. Себто, за великим рахунком, у діях вказаних колег по цеху представницькі органи адвокатури України чомусь не вбачають якихось порушень законодавства чи, принаймні, професійної етики.

Що робити?

Задля ефективного здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження як загалом, так і стосовно 317 адвокатів України зокрема, необхідно провести такі слідчі дії:

1) допит. Відповідно до ст. 95 Кримінального процесуального кодексу України, показання — це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Щоб отримати відомості про відомі обставини у кримінальному провадженні, які мають суттєве значення для досудового розслідування кримінального провадження, необхідно допитати:

– 317 адвокатів, вказаних у депутатському зверненні-повідомленні про злочин від 26 липня 2016 року, оскільки воно стосується саме їхньої протиправної діяльності;

– голову Ради адвокатів Донецької області Станіслава Всеволодовича Башенка;

– членів Ради адвокатів Донецької області (В. В. Шилова, Л. Л. Керанчук, Г. А. Конишева, І. Г. Курильчука, Д. В. Дюжева, А. В. Антоненка, Т. І. Морозову, О. Г. Гуріна, М. І. Оверченко, О. В. Халаджи, С. К. Черненко, Ю. І. Новак, Л. Г. Барінову, В. А. Романця);

– голову Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області Анатолія Никифоровича Батченка;

– голову та членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області (Т. Ю. Коростеліну, А. В. Арустамова, К. С. Здор, Т. В. Самсоненко, Ю. І. Клечановську, Т. И. Лосякову, І. І. Гаврій, О. А. Репіну, А. Л. Мурадова);

– голову та членів атестаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області (Л. А. Авдюшину, О. М. Плюхіна, О. М. Зубицьку, О. В. Ємельяненка, І. Г. Ківенка, І. О. Краснову, Л. М. Фіту);

– інших осіб, які причетні та/або володіють будь-якою інформацією, що має значення для досудового розслідування;

2) огляд документів. Відповідно до ч. 1 ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України, для того, щоб виявити та зафіксувати відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кримінального процесуального кодексу України, документ — це матеріальний об’єкт, який спеціально створений для збереження інформації та містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Оскільки документи, що стосуються діяльності 317 адвокатів, перебувають у розпорядженні Ради адвокатів Донецької області та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, вважаю за необхідне, шляхом отримання відповідної ухвали слідчого судді, одержати тимчасовий доступ до документів, що містять інформацію, яка може бути використана як доказ у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кримінального процесуального кодексу України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає в наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої перебувають такі речі й документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їхні копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ст. 40 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий уповноважений: проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

Слідчими Служби безпеки України мають бути проведені зазначені слідчі (розшукові) дії, а також інші слідчі та негласні слідчі дії, задля ефективного досудового розслідування кримінального провадження №22015000000000245 та притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб.

Ця рубрика є авторським блогом. Думка редакції може не збігатися з думкою автора.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.