Визволення Криму Чорними запорожцями 2.0

Ескєндер Абджєллю

У День Незалежності України деяким військовим частинам буде присвоєно почесні історичні назви. Зокрема, 72-га окрема механізована бригада отримає ім'я славетних кіннотників 1918–1920 років — Чорних запорожців. Сто років тому цей кінний полк у Криму здобув перемогу над більшовицькими окупантами. Через століття сучасні «Чорні запорожці» також визволятимуть Кримський півострів від російських агресорів Тож пропоную ще раз згадати блискавичну Кримську операцію Чорних запорожців під керівництвом П. Болбочана.

У лютому 1918 року у 2-му пішому курені, яким керував підполковник П. Болбочан, з'явилася команда з 50 кінних розвідників, які називали себе «болбочанцями». Це започаткувало полк Чорних запорожців. Після звільнення Києва та Полтави Запорізький загін почав значно поповнюватися добровольцями, і невдовзі розвідницька команда перетворилася на кінну сотню. Слід зазначити, що «Чорними запорожцями» вояки стали називатися лише з березня 1919 року, після призначення командиром полку П. Дяченка. І все ж таки сміливих та відважних козаків ветерани описували як «справжніх болбочанівців». Ці вершники здобули славу лиховісних воїнів, жорстоких вовків війни: нещадних, відчайдушних і непримиренних. Чорношличникі били ворога психологічно, сіючи паніку: вдягнені у чорні шлики, чорні жупани, з чорними прапорцями на списах, на яких було написано «Україна або смерть!»

Під час битв з більшовиками славетні вершники визволили Харків, Катеринослав (Дніпро) та Олександрівськ (Запоріжжя).

Тим часом, у Криму більшовицькі окупанти проголосили Радянську Соціалістичну Республіку Тавриду. Для закріплення своєї влади агресори використовували жорстокі методи придушення спротиву: червоний терор проти офіцерів та заможних громадян, розігнали Курултай, а на представників кримськотатарського національного руху відкрили полювання.

10 квітня 1918 року штаб дивізії П. Болбочана отримав таємний наказ від міністра військових справ УНР О. Жуковського: «Звільнити Крим, приєднати Чорноморський флот до Українських збройних сил». Вже 14 квітня частини Кримської групи атакували ставку червоних — Мелітополь — та вщент розбили Кримську Червону армію на півночі від Перекопа. За допомогою захоплених напередодні більшовицьких шифрів П. Болбочан дезінформував ворога повідомленням, що через Сиваш відступатимуть радянські війська. Натхненні військовим успіхом українці у ніч із 21 на 22 квітня за декілька годин прорвалися через ворожу лінію укріплень на Сиваші та захопили Перекоп, а наступного дня — Джанкой. Більшовиків охопила паніка, вони були дезорієнтовані та почали тікати. У Криму до болбочанців приєдналися кримськотатарські добровольчі формування та озброєний Кримський кінний полк. 25 квітня 1918 року було визволено від червоноармійців Сімферополь та Бахчисарай. 29 квітня контр-адмірал М. Саблін своїм наказом оголосив Чорноморський флот флотом УНР.

Завдяки Кримській операції П. Болбочана більшовицьку Таврійську республіку було повалено, а діяльність Меджлісу та Директорії Кримської Народної Республіки — відновлено. Завдяки військовому генію та рішучості П. Болбочана, завдяки відчайдушному патріотизму та сміливості українських воїнів вдалося здійснити блискавичний бліцкриг з мінімальними втратами та визволити Крим від більшовицьких окупантів за кілька діб. Кіннота Чорних запорожців відіграла у визволенні півострова неабияку роль. Чорні Шлики знищували ворога своєю відвагою та безжалісністю; вони не брали полонених та й самі у полон не здавалися.

На жаль, 2-й Запорізький полк П. Болбочана був вимушений залишити півострів як «неукраїнську територію» за наказом Директорії УНР, який аргументували правом кримськотатарського народу на самовизначення. Насправді цей наказ про відступ був виданий задля уникнення конфлікту з союзною Німеччиною, яка не визнавала прав України на Крим. Учасник Кримського походу Нікіфор Авраменко так висловив свої враження: «Із жалем і важким серцем виходили ми із захопленого Криму».

Сьогоденні дипломатичні реалії дуже схожі з подіями 1918 року: українські політики висловлюють різні погляди щодо деокупації Криму та статусу півострова, а один із німецьких політиків взагалі запропонував «заморозити питання анексії Криму» задля прогресу відносин із Росією. Слід пам'ятати, що Кримський півострів — це невід'ємна частина української території. Розбрат минулих часів, відсутність єдиної узгодженої лінії дипломатичної діяльності та спротиву агресору призвели до подальшої окупації української території, депортації кримських татар, поневолення українців та штучного зросійщення. Лише об'єднані спільні зусилля українців, кримських татар та усіх інших громадян України сприятимуть деокупації анексованого півострова. Присвоєння назви «Чорні запорожці» 72-й окремій механізованій бригаді — це спадкоємність славетних традицій та військових досягнень української армії. Присвоєння цієї назви — це попередження для РФ, адже саме болбочанівці визволили Крим за кілька днів! Наші воїни, як і їхні предки, битимуть агресорів та здобудуть перемоги над окупантами, що прийшли на нашу землю.

Слава Україні! Слава Українським воїнам! Слава Чорним запорожцям — визволителям Криму!