Перейти к основному содержанию

Курди і Трамп: геополітичне загострення у Сирії

Дебют нового автора! Курди - вони немов українці, якщо по фідбеку
""

Заява президента США Дональда Трампа 8 жовтня про повний вивід військ із Сирії уже призвела до ряду реакцій, що серйозно змінили безпекову ситуацію в регіоні Близького Сходу. Фактично, вся Північ Сирії опинилась за один крок від перетікання конфлікту з «української» інтенсивності до загальновійськової операції Туреччини проти курдських сил, що скромно називають себе Демократичною Федерацією Північної Сирії.

Олдфаги «Петра і Мазепи» можуть згадати , що коли Сонце було молодим, а Петро Олексійович не сивим, їм доводилось читати про цей регіон від Швеця і Роніна.  Автор не бажає переповідати, чому курди від 2014го були основним союзником США в країні, мета цієї статті – описати позиції сторін перед початком нового витка військових дій, та побіжно відповісти на ключові питання: які цілі гравців, які можливі наслідки змін у балансі сил, що чекає на курдів після їх такої можливої поразки, та яка реакція світу на даний момент.

Карта територій Сирії, контрольованих курдами. Блакитний – бази США, фіолетовий – табори джихадистів, помаранчевий – табори підозрюваних та членів сімей. Джерело: The Guardian 

Отже, 7 жовтня американці евакуюються з баз у Тель-Аб’яді та Рас-ель-Айні(бази на кордоні між Сирією та Туреччиною, де проводились спільні патрулі з турецькими військами), турецька армія та її союзники-проксі приведені в повну бойову готовність, Лавров злітав у Ірак для переговорів з лідерами Турецького Курдистану та провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу, а військовий ватажок Сирійських курдів Мазлум Абді уже недвозначно заявив, що виходів у них не дуже багато: або під крило до Асада, або битись наодинці до кінця.

В пустелі відновило мовлення Радіо Джихад, повідомивши про військові успіхи у Ємені, Нігерії та Афганістані, а о третій ночі 9 числа (в нас одна часова зона із Сирією) ІД здійснювало виправу на контрольоване курдами місто Ракку, колишній свій головний осередок та місце утримання полонених джихадистів. Meanwhile, Британія виказала глибоке занепокоєння діями Туреччини, а голова комітету юстиції американського сенату Ліндсі Глен через Twitter заявив наступне:

«До Турецького уряду: у вас немає зеленого світла входити в Північну Сирію. Є двопартійна опозиція Конгресу, яку вам варто сприймати, як червону лінію, що не можна переходити». Міністр закордонних справ Сирії проголосив, що захищатиме всі сирійські території і не допустить жодної форми окупації іноземними силами (аякже). Іран підтвердив недопустимість таких дій. А 9 жовтня розпочав військові навчання на кордоні з Туреччиною.

Російські проксі та сирійські війська готуються зайняти контрольований курдами Манбідж на правому березі Євфрату, а турецька авіація почала вильоти по курдських позиціях. До слова, варто мабуть підкреслити, що офіційні пропагандистські ресурси РФ, зокрема Федеральное Агенство Новостей у своїй інформаційній політиці використовують, щодо курдських сил формулювання «бандформирования», перепльовуючи у цьому навіть уряд Асада, котрий називає їх «зрадниками» або «сепаратистами».

 Станом на ранок 9го жовтня, ситуацію ще можна було повернути до status quo. Американські війська не покидали територію Сирії, і досі знаходяться на підконтрольних курдам позиціях, вони просто відійшли з баз на кордоні. Але, на жаль для курдів та всього регіону, американський істеблішмент мав вчора більш важливу тему для обговорення – Українагейт. Наказ Трампа на повернення американців на позиції та дзвінок Ердогану могли вчасно погасити конфлікт. Цього не сталося.

Операція Туреччини з канібальською назвою «Джерело миру» розпочалась о 16:00.

Туреччина, керуючись своєю нехитрою геополітичною доктриною «неоосманізму» прагне  відкусити настільки великий шматок Сирії, наскільки зможе (варто пам’ятати про плани Ердогана 2016р., коли починався «Щит Євфрату», захопити 200-кілометрову «зону безпеки»). Це допоможе їй в остаточному вирішенні курдського питання. Більш того, в її планах – не просто зайняти 30-ти кілометрову зону по периметру свого кордону, але й провести етнічну чистку і заселити територію арабами-біженцями, яких в Туреччині 3 млн., щоб унеможливити конфлікт надалі. Курди, зі свого боку, прекрасно розуміють ці наміри, особливо враховуючи досвід ексклаву своєї території – кантону Афрін, що був захоплений Туреччиною напередодні у 2018р. протягом операції «Оливкова гілка».

На карті вище, все що залишилось від ексклаву Афрін – вузька смуга коричневого, що не прилягає до суцільної території контролю Сирійських Демократичних Сил, тобто курдів, вся територія на північ і захід від цієї смужки зараз знаходиться під повним контролем Туреччини та її проксі. Тоді курдському населенню довелось залишати свої домівки, де зараз живуть союзники турок із Сирійської Національної Армії (колишня Вільна Сирійська Армія). При цьому, спроби домогтись військової підтримки сил Асада тоді вилились у домовленість Асада з турками: сирійський уряд випускає повстанців з Алеппо в Ідліб на північ і отримує місто, а натомість не заважає туркам зачистити курдський кантон.

Пікантності ситуації надають кілька додаткових фактів: у курдів в полоні знаходиться більше десятка тисяч полонених з ІД, саме курди, а не сили коаліції утримують всю цю кількість терористів-комбатантів. Але у ситуації повномасштабного конфлікту, коли всі сили доведеться зосередити по лінії зіткнення з Туреччиною (30 тис. курдських комбатантів + така ж кількість їх союзників ассирійців, арабів та друзів, що разом формують Сирійські Демократичні Сили ), цілком прогнозованими видаються спроби ІД визволити своїх та відновити контроль, що вони і почали робити. Інший пікантний факт –  проведена під тиском США демілітаризація на кордоні з Туреччиною, коли була зрита бульдозерами оборонна інфраструктура курдів (серпень 2019го). Тоді курди погоджувались на зону розмежування від 5 до 14 км, залежно від району кордону. Але в нинішній ситуації, два з трьох найбільших міста, що контролюються курдами, і де вони становлять більшість – Кобані (арабською Айн-ель-Араб) та Камишли преходять під турецьку окупацію.

Розвиток конфлікту з турецької ініціативи призведе до запеклих боїв по всьому кордону, а можливе воскресіння Ісламської Держави загрожує миттєво знову перекинутись на сусідній Ірак, де зараз відбуваються найбільші вуличні акції протесту проти проіранського центрального уряду з часів повстання Махді. Сунітське арабське населення пустельних районів Сирії та Іраку найкраще сприймає ідеї ІД і може відновити боротьбу. В свою чергу, робітнича Партія Курдистану активізує свої дії на територіях базування в Туреччині та Іракському Курдистані. 

Власне, станом на 10 жовтня турецька армія нанесла авіаудари по Рас-ель-Айну та Тель-Аб’яду, з яких відійшли американці, артилерія працює по прикордонних містечках та селах. Підтверджені перші жертви цивільного населення: п’ятеро вбитих у селищах Тель Хасанат, Хай Баширія та місті Камишли, десятки поранених . Населення залишає прикордонну смугу. Втрати військових YPG – троє вбитих. Курди стверджують, що авіаудар влучив по в’язниці ігілівців. Прикметно, що курдські угрупування масово покидають пустельний Центральний Схід Сирії, що втримати власне курдські території, а араби, що їх рекрутував курдський уряд навпаки повертаються туди, подалі від «чужої війни». Єдиним справжнім союзником у курдів залишились, власне, християни-ассирійці, що проживають на тій же території поруч. Їх лідер Бассам Ішхак вже порівняв агресію Туреччини із геноцидом 1915 року.

Курди налаштовані битись до кінця, по неперевіреній інформації, вони підпалюють нафтові свердловини в провінції Хасака, що б ті не потрапили до рук турок. Більш того, Туреччина стверджує про бомбардування свого прикордонного міста, а самі курди заявляють що завдали удару на випередження по Джараблусу (Сирія), де стоїть турецька армія та проксі.

Станом на ранок 10 жовтня жодної підтвердженої інформації про наступ турків немає, лише підтверджені артобстріли та авіанальоти.

Ставки кожної із сторін надто високі, Ердоган хоче зміцнити свої позиції «маленькою переможною війною» та «остаточно вирішити курдське питання» і вже отримав одностайну підтримку кемалістської опозиції. 

Курди хочуть зберегти завоювання революції та війни, за які вони заплатили 11 тисячами комбатантів тільки проти ІД (переміщені особи, смерті, вбивства, втрати від боїв з турецькими проксі, еміграція не рахується). При цьому, в них немає важкого озброєння та протиповітряної оборони, щоб довго протистояти туркам.

Сирійський уряд хоче відновити територіальну цілісність, за яку він уже поплатився подвійним маріонетковим положенням між Росією та Іраном. Але його власні ресурси давно вичерпані, тому власне Росія та Іран все і вирішуватимуть..

При цьому, Росія намагається грати подвійну гру з Туреччиною та Іраном, розуміючи конфлікт інтересів і вдає миротворця, стверджуючи, що може виступити посередником між курдами та урядом Асада. От тільки, не схоже, що турецька сторона збирається зважати на уряд Асада, чи будь-яку іншу силу. Їх завдання мінімум – окупувати курдські території. 

При цьому всьому, жодна зі сторін, звичайно ж, не може і не буде довіряти іншій, навіть союз з Асадом для курдів – фактична капітуляція. І вони до останнього сподіватимуться на зміну курсу США.

День прийдешній покаже, чи змінить думку світило геополітики Дональд Трамп, чиї феєричні заяви про те що, курди не були союзниками США у Другій світовій та найсвіжіша проте, що США вже вивезли двох (sic!) терористів ІД, причетних до страт збурюють та дезорієнтують його найбільших соратників. Також побачимо, якою буде реакція Штатів на дії Туреччини. На сьогодні ми можемо лише стверджувати однозначно, що Трамп намагався втнути A Big Deal, як це йому неодноразово вдавалось із Китаєм, Північною Кореєю та Росією, пардон за сарказм.

Рішення було прийнято після телефонної розмови з Ердоганом, коли той пообіцяв купити у Штатів винищувачі F-35 в обмін на здачу курдів. Однозначно можна стверджувати, що своїми діями президент Трамп налаштував проти себе практично весь істеблішмент. Вірні республіканці готують пакет санкцій проти Туреччини, а опитування прореспубліканського FOX News вперше показують 51 % голосів телеглядачів за імпічмент. Зазначимо, що останній день опитування – 8 жовтня. Авторитет США різко підірваний, привид Південного В’єтнаму літає над Роджавою та в кабінетах Вашингтону.

Млява реакція західних демократій, які у своїх заявах навіть не вживають слова «агресія» не втішає. Туреччина усвідомлює свою незамінність у НАТО і не схоже, що є щось, окрім тих самих американців пліч-о-пліч з курдами, що здатне її зараз зупинити. Цікаво буде поспостерігати за шоу лицемірства, яке анонсували країни ЄС, скликавш

Ну а нам, українцям, варто замислитись, до чого може призводити відведення військ та знищення фортифікацій з одного боку та прагнення відновити територіальну цілісність, здаючи свій суверенітет з іншого. А головне, у нас вистачає і своїх трампів, здатних втнути такий Big Deal.

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

О соотношении права на самоопределение и принципа нерушимости границ

Люди умеют объединяться перед лицом прямой угрозы. Это во многом инстинктивное поведение тех, у кого хватает мозгов посчитать на пару ходов вперёд. Чем хуже вокруг условия, тем сильней спайка.
''отсканируй
и помоги редакции
Загрузка...