Перейти к основному содержанию

Нові імена та докази: що відомо про справу МН17 за тиждень судових слухань?

hromadske розповідає, що нового
Источник

8 червня у Нідерландах поновився судовий процес у справі про збиття Boeing-777 Малайзійських авіаліній у небі над Донбасом 17 липня 2014 року. Попереднє слухання, яке мало тривати тиждень з 23 березня, було рекордно коротким через коронавірусний карантин — менше години. Тепер судовий комплекс Скіпхол «адаптувався» до ситуації: засідання — із дотриманням соціального дистанціювання, судді — за скляними перегородками, до зали пускають лише кількох журналістів.

Багато у чому нинішнє засідання подібне до найпершого у березні: з чотирьох обвинувачених на суді знову був представлений лише один — росіянин Олег Пулатов. Його на засіданні представляли двоє нідерландських адвокатів. Втім, захист заявив, що знов не встиг ознайомитися зі справою, тому отримає слово, коли поновляться слухання — 22 червня. Тож здебільшого виступала сторона обвинувачення — говорили про нові докази у справі та всі проаналізовані слідством версії. hromadske розповідає, що нового ми дізналися з цього етапу слухань.

Що сталося у час між судами

Ще до початку нового етапу слухань стали відомі кілька важливих деталей. По-перше, група розслідувачів Bellingcat з’ясувала, кого у раніше оприлюднених свідченнях Об’єднана слідча група (JIT) мала на увазі під іменем «Володимир Іванович». Йшлося про одного з ключових фігурантів справи про збиття Boeing. Ним виявився заступник керівника Прикордонної служби ФСБ, генерал-полковник Андрій Бурлака. Він відповідав за переміщення через кордон важких озброєнь — зокрема зенітного ракетного комплексу «Бук», з якого збили літак. 

Крім того, спільне розслідування Bellingcat, The Insider та Der Spiegel визначило ще одного ймовірного причетного до збиття Boeing — полковника ФСБ Ігоря Єгорова, який був на Донбасі у 2014 році під позивним «Ельбрус». Туди його направили для координації штабу в Луганську, який створили для контролю та припинення внутрішніх конфліктів бойовиків.

По-друге, Російська служба BBC з’ясувала, що українця Леоніда Харченка, одного із ключових фігурантів справи МН17, арештувала в Донецьку влада «ДНР» Це сталося у березні 2020 року, буквально за два дні після початку суду в справі MH17 в Нідерландах. Арешт пов'язаний з іншою кримінальною справою, яка не має стосунку до справи МН17. 8 травня арешт Харченка продовжили ще на два місяці й тепер він перебуває в слідчому ізоляторі так званого «міністерства юстиції ДНР».

По-третє, вперше за довгий час колишній ватажок бойовиків «ДНР» Ігор Гіркін прокоментував свою причетність до збиття рейсу МН17. В інтерв’ю українському журналісту Дмитру Гордону, яке нідерландський суд вирішив долучити до матеріалів справи, Гіркін заявив, що падіння літака було важким ударом для нього і як для людини, і як для командира.

«Я розумів, що оскільки бойові дії на Донбасі відбувалися значною мірою і за моєї участі, я теж несу непряму відповідальність за цю загибель. Хоч би хто був винен, однаково звинуватять нас, це буде обов’язково використано проти нас». Правда, Гіркін заявив, що «ополчення Боїнг не збивало», і до цього причетна українська сторона.

Окрім того, у квітні пішов з посади головний прокурор Нідерландів Фред Вестербеке, який займався розслідуванням. А в Україні суд звільнив від кримінальної відповідальності колишнього бойовика «ДНР», який охороняв уламки малайзійського літака.

Усе-таки «Бук»

Сторона обвинувачення у виступі на судових слуханнях 8-11 червня пояснила механізм перевірки усіх можливих версій падіння літака, доки слідство не зупинилося на остаточній: Boeing збили ракетою, випущеною з комплексу «Бук», завезеного з території Російської Федерації, і запускали її саме з-під Сніжного Донецької області — території, яку контролювали проросійські бойовики. 

Інші версії (вибух на борту МН17, падіння внаслідок атаки військового літака, збиття не з «Бука» або збиття з «Бука», але не з території України) відпали у різний час завдяки аналізу характеру пошкоджень, дослідженню місцевості та польовим випробуванням різних типів зброї.

Як дослідили експерти нідерландського криміналістичного інституту, на уламках літака було багато дірок зі рваними краями та схожих на «кратери». Метал подекуди був увігнутий всередину, а подекуди назовні.Такі ж ушкодження експерти отримали під час випробувань на полігоні, які провели в Україні та Фінляндії, коли алюмінієві конструкції підривали ракетами «Бук». 

Ще один збіг: в уламках літака та тілах членів екіпажу Boeing виявили такі ж металеві елементи, які зустрічаються у боєголовці «Бук» типу 9N314M. Її здебільшого встановлюють на ракету 9М38М1.

Крім того, саме із зовнішньої сторони кабіни помітна сажа від вибуху ракети, тоді як всередині її не було взагалі. Та і звук вибуху, який зафіксували бортові самописці й три мікрофони у кабіні пілотів, на думку слідства, говорить про те, що він був спричинений саме зовнішнім впливом. Локацію, звідки випустили ракету — Сніжне — з’ясували чергові розрахунки нідерландських та бельгійських експертів.

Що ще нового?

Під час судових слухань у червні стало відомо про нового свідка. Про це 10 червня розповів представник прокуратури Тейс Бергер. Поки цей свідок проходить у справі як X48. Його хочуть допитати ще раз. Місце, яке свідок вказує місцем запуску ракети, збігається із зображенням на супутникових знімках.

«Цей свідок заявляє, що 17 липня 2014 року у другій половині дня біля блокпоста самопроголошеної «ДНР» на дорозі зі Сніжного до Савур-Могили він бачив, як їхав «Бук», і через кілька хвилин почув і побачив, що запустили ракету. X48 бачив, як загорілося поле і знав, де була запущена ракета. Він стверджує, що після запуску ракети «Бук» виїхав на дорогу, а також те, що було 4 солдати в однаковій формі. Уніформа була кольору хакі, вони були у танкових шоломах. Ці солдати виглядали не так, як ті, які стояли на блок-пості», — розповів прокурор.

Як зазначає Радіо Свобода, у процесі слідства допитали і тих, чия причетність до справи була радше «міфологічною», але це було важливо для перевірки версій події, які висуває РФ. Так, слідство допитало навіть «диспетчера Карлоса» — іспанця, який поширював інформацію про українські винищувачі, які начебто були у небі неподалік Boeing у той самий час. У 2018-му з’ясувалося, що «Карлос» був «фейковим» диспетчером, і нічого спільного з історією МН17 насправді немає.

Крім допиту свідків, слідчі скористалися величезною кількістю найрізноманітніших джерел інформації: від записів телефонних розмов та відео, оприлюднених у соцмережах до даних, отриманих із супутників та радарів. Слідство підтримує версію JIT та Bellingcat про те, що «Бук», з якого поцілили в МН17, належав 53-й зенітно-ракетній бригаді Збройних сил РФ і приїхав на Донбас із Курська: завдяки отриманій інформації, фото та відеофіксації слідчі реконструювали увесь маршрут ракетного комплексу від Курська до Сніжного.

Що не так із радарами?

Кілька знімків із супутника, на частині з яких видно колону вантажівок, які доставляють «Бук» до Сніжного, слідчі придбали у Google. Також із запитом про дані із супутників звернулися до США ще у 2014-му, однак Вашингтон, підтвердивши, що володіє знімками, надіслав лише їхній опис та супутню технічну інформацію. Самі знімки, де видно момент запуску «Бука», США надати відмовилися, адже це, найімовірніший, дані з секретних військових супутників.

Нідерланди просили і Міністерство оборони Росії надіслати їм оригінали супутникових знімків українських військових баз під Донецьком, звідки, за повідомленням відомства, вирушив «Бук». Але в РФ заявили, що оригінали не збереглися. 

У 2014-му Міноборони РФ повідомляло що біля Boeing фіксували українські винищувачі. За запитом нідерландського слідства Росія так і не надала цьому підтвердження. Але потім дані з російських радарів в Усть-Донецьку все ж знайшлися, однак на них одночасно з Boeing видно лише два пасажирські літаки та безпілотник «Орлан-10» на російсько-українському кордоні, але не військові літаки. Україна ж передала слідству дані лише з цивільних радарів, бо усі військові з різних причин не працювали.

Кого і як далі судитимуть

У справі усе ще четверо обвинувачених, хоча жоден з них не з’являється у залі суду. Це троє росіян: колишній «міністр оборони так званої “ДНР”» Ігор Гіркін-Стрєлков; його підлеглий, генерал-майор російської армії Сергій Дубінський, який очолював розвідку бойовиків; а також підлеглий Дубінського Олег Пулатов, який, імовірно, був причетний до охорони установки «Бук» на місці запуску. Четвертий обвинувачений — українець Леонід Харченко, який разом із Пулатовим міг супроводжувати «Бук» до Сніжного. 

Представлений на суді лише Пулатов, точніше присутні його двоє нідерландських захисників, які зможуть виступити 22 червня, щойно поновляться засідання. Ймовірно, вони проситимуть додаткового розслідування або оскаржуватимуть, що їхній підзахисний потрапляє під юрисдикцію нідерландського суду. Це було б можливим, коли б Росія визнавала присутність своїх військ на Донбасі або міжнародний конфлікт відбувався б без порушення норм гуманітарного права. Адже тоді було б доцільно говорити, що Нідерланди не можуть судити когось за участь у воєнних діях, що відбуваються на території іншої держави.

Одна з адвокаток підсудного — Сабіне тен Дуссхате, під час слухань заявила, що на взаємодію з її підзахисним вплинув коронавірус, карантин, припинення авіасполучення — відповідно, з Пулатовим не було змоги зустрітися й поспілкуватися особисто. Також адвокати зазначили, що ще не встигли опанувати усі матеріали справи, яких усього близько 36 тисяч сторінок.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.