Оцінка: річниця/роковини президентства Зеленського
На відміну від Офісу президента, який випустив фільм про рік президента 22 квітня, ми точно знаємо, коли справжня річниця президентства Володимира Зеленського. До цієї дати ми підготували аналіз його правління в контексті роботи VoxCheck.
За тиждень до першого туру виборів українці були готові проголосувати за Зеленського, тому що він «приваблював їх як особистість», не був раніше у політиці та мав близькі до виборців ідеї та пропозиції. У той же час, від президента хибно очікували встановлення справедливих тарифів, пенсій та зарплат, а також «посадок» топ-корупціонерів.
21 квітня Зеленський перемагає у другому турі виборів. 20 травня 2019 року, після інавгурації, розпочалася каденція Володимира Зеленського. Своє президентство Зеленський розпочав з розпуску Верховної Ради VIII скликання та призначення дострокових парламентських виборів.
З 29 серпня новообрані депутати, більшість із яких належали до партії Зеленського «Слуга Народу», працювали у «турборежимі». За перший рік Зеленського ВРУ підтримала ряд важливих та знакових законодавчих ініціатив: закон про обіг сільгоспземель, «антиколомойський закон», про імпічмент та про зняття депутатської недоторканності.
Проект iMoRe, який оцінює вплив законодавчих ініціатив на темп реформ, виявив, що з «турборежимом» реформи прискорились порівняно з останніми роками роботи ВР VIII скликання. Детальніше про це – тут. А в цьому матеріалі ми розглянули виконання президентом обіцянок, проаналізували комунікаційні провали ОПУ, а також найгучніші звільнення та призначення.
Скільки президент брехав? Фактчек
Перед початком президентської кампанії тоді ще кандидат Зеленський «плавав» у питаннях міжнародних відносин, хоча саме зовнішня політика – основна сфера відповідальності президента. Та й фактів у його словах було не надто багато. Наприклад, під час першого його знакового інтерв’ю – 25 грудня 2018 року у Гордона – ми зафіксували лише 5 фактологічних висловлювань.
Під час президентської кампанії ситуація майже не змінилась – Зеленський став частіше з’являтись на ефірах телеканалів, втім, говорив загально – переважно лозунгами. Ситуація змінилася з початку його президентства. Тоді Зеленський почав більше оперувати фактами.
Наприклад, з 14-годинного прес-марафону ми змогли виділити 14 фактологічних висловлювань, з яких 6 містили маніпуляції, перебільшення або ж були відверто неправдивими. Ще шість тверджень були правдивими. Цього разу, коли йшлося про міжнародну політику, Зеленський здебільшого говорив правду. А от у соціології та й загалом з цифрами поводився досить недбало – часто помилявся чи й маніпулював.
У грудні 2019 року Зеленський завітав на «Свободу слова Савіка Шустера», де коментував Мінські угоди. Цього разу президент говорив виключно правду.
4 березня Зеленський вирішив розпустити уряд. І от тут без маніпуляцій не обійшлось. Зеленський звинувачував уряд у невиконанні бюджету та падінні промисловості, хоча на це були об’єктивні причини, на які уряд не міг вплинути. Це, зокрема, тепла зима і скорочення попиту на енергоресурси, скорочення обсягів імпорту та нижчі ціни на газ. А також вищий курс гривні, ніж закладений у бюджеті.
Окремо потрібно відзначити фільм Офісу президента – «Рік президента Зеленського». По-перше він вийшов 22 квітня – за місяць до «року президентства». За 51 хвилину екранного часу Зеленський охопив практично всі можливі теми – від «турборежиму» та відносин з МВФ до віку парламентарів і відсутності вихідних у президента. З позитивного – ми не виявили у фільмі жодної брехні, а 6 тверджень були правдивими. Водночас, ми зафіксували 4 маніпуляції та 2 перебільшення.
Чи виконує Зеленський свої обіцянки?
Всі обіцянки невдовзі будуть опубліковані на OkPresident.org – спеціальному інструменті VoxUkraine, де ми збираємо все про діяльність президента: укази, законопроекти, призначення, фактчек та багато іншого, після того, як інструмент буде оновлено візуально. А в цій статті ми аналізуємо найбільш знакові та важливі обіцянки Зеленського, оминаючи увагою такі речі, як його суб’єктивна оцінка майбутнього.
Звільнення міністрів, якщо ті не виконають поставлених завдань. «Якщо вони (Кабінет Міністрів – ред.) не впораються, теж чекаємо до кінця року, хто не зможе, з тими будемо прощатися».
4 березня Зеленський виконав свою обіцянку і звільнив уряд Гончарука. Втім, причини звільнення були досить розмитими – як ми пояснювали вище, звільнення уряду президент обґрунтував тим, що переважно не залежало від дій влади.
В цілому обіцянку можна вважати виконаною. Але наскільки ці зміни були правильними і до чого вони призведуть – побачимо згодом. Поки-що ми спостерігаємо загрозу згортання медичної реформи, а також уже підловили міністра економіки Ігоря Петрашка на нерозумінні базових економічних концепцій.
Розгляд гучних кримінальних справ. «Тому все буде. І з Катею Гандзюк з цією справою, і з Павлом Шереметом, і всі ці справи в оборонній галузі – вони будуть».
Зрушення у розслідуванні вбивства Катерини Гандзюк та Павла Шеремета справді відбулись. Але якими були ці зрушення? У грудні-2019 Національна поліція гучно оголосила підозрюваних у справі Шеремета, але вже дуже скоро стало зрозуміло, що наведені докази були, м’яко кажучи, недостатніми.
27 квітня СБУ завершила досудове розслідування у справі Гандзюк. Громадськість залишилась незадоволеною результатами розслідування. На думку учасників ініціативи «Хто вбив Катю Гандзюк?», підозрюваний у справі Владислав Мангер впливав на дії ГПУ.
Зрушень у розслідуваннях в оборонній галузі – зокрема у справі Свинарчука-Гладковського – майже не відбувається. Цю обіцянку ми аж ніяк не можемо назвати виконаною.
Кожен українець стане власником своєї землі. «Зняття мораторію з продажу землі. Це говорить про те, що кожен українець стане, насправді стане, власником своєї землі. Саме кожен українець».
Цю обіцянку Володимир Зеленський дотримав. Після майже півроку баталій довкола закону про ринок землі, на сьогодні закон вже підписано президентом.
Держава у смартфоні. «Електронне посвідчення водія та паспорт вже скоро (зовсім скоро) буде у вас в смартфоні».
Йдеться про запуск додатку «Дія». Зараз там є можливість додати посвідчення водія та технічний паспорт, ID-картку та біометричний закордонний паспорт, а також тестується електронний студентський квиток. Тому цю обіцянку можна вважати виконаною.
Повернути тіла загиблих під час авіакатастрофи в Ірані. «Дорогі українці, в ці тяжкі дні для кожного з нас, я хочу сказати наступне. Я поверну всіх загиблих близьким та рідним, вони зможуть з ними попрощатися по-людськи. Ми гідно вшануємо їх пам’ять, всі винні будуть покарані».
Цю обіцянку Володимир Зеленський виконав.
Запустити систему онлайн-уроків для школярів. «Крім цього, наступного тижня буде запущено централізовану систему онлайн-уроків дистанційного навчання для учнів з п’ятого по одинадцятий клас».
До пандемії коронавірусу не був готовий ніхто. У тому числі – заклади освіти. Тому перехід до дистанційного навчання у школах проходив в екстремальних умовах. МОН запустив проект «Всеукраїнська школа онлайн» – відеоуроки, які транслюються на телеканалах та доступні на YouTube.
Але тут не обійшлося без проблем. Трансляція уроків проводилася в тому числі на телеканалах «ZIK», «NewsOne» та «112 канал», які пов’язують з Віктором Медведчуком. До та після трансляції уроків для школярів телеканали продовжували прокремлівську пропаганду, до аудиторії якої потрапили батьки школярів. Обіцянку можна вважати виконаною, але залишаються питання до якості її виконання.
Розпочати другий етап медичної реформи з 1 квітня. «З першого квітня запрацює програма медичних гараантій».
З одного боку, обіцянку можна вважати виконаною: другий етап медичної реформи справді розпочався з 1 квітня. Натомість, останні заяви і президента, і міністра охорони здоров’я викликають сумніви у продовженні реформи. Зокрема, пропозиція міністра повернути недофінансованим лікарням фінансування на рівні 2019 року суперечить принципам медичної реформи. Ця обіцянка залишається під питанням.
Провальні комунікації президента?
Згідно з оцінками VoxCheck, найбільшими провалами комунікації Зеленського стали:
Обмін полоненими. У ніч на 30 серпня українські соцмережі сколихнули повідомлення про обмін полоненими та ймовірне повернення додому Олега Сенцова та інших політичних в’язнів. Пізніше з’ясувалося, що це був звичайний інформаційний вкид з Росії. Але реакція ОПУ прийшла зі значним запізненням: на ранок новину вже підхопили сотні ЗМІ й навіть деякі посадовці.
Формула Штайнмайєра. Станом на початок жовтня, 60% українців не розуміли значення формули Штайнмайєра. Зовнішня політика та врегулювання ситуації на Донбасі – визначена Конституцією компетенція президента. А отже саме Зеленський та представники його команди мали найбільше працювати над поясненням цієї теми для українців.
Політ до Оману. Навіщо Зеленський літав до Оману? Хто оплатив політ та розкішний готель? Чи був це офіційний візит? До чого тут літаки Медведчука?
Саме такі питання виникли в українців під час та після візиту Зеленського до Оману. Зеленський був в Омані у січні, але з провалами у комунікаціях та обуренням суспільства представникам ОПУ доводилось працювати навіть у квітні.
Епіцентр та літак «Мрія». 23 квітня до аеропорту «Бориспіль» прибув літак «Мрія» з гуманітарним вантажем для українців та лікарів: захисними масками, окулярами та костюмами. Цей літак зустрічав Зеленський. Пізніше з’ясувалось, що ці товари були комерційним вантажем «Епіцентру». Суспільство обурилося: мовляв, літак доставив в Україну лише товари для «Епіцентру», а Зеленський вирішив використати це для підвищення власного іміджу.
Лише згодом заступник голови ОПУ Кирило Тимошенко пояснив, що рейс повністю оплачував «Епіцентр», а літак доставляв як гуманітарний, так і комерційний вантаж.
10 мільйонів тестів з Китаю за 48 годин. 20 березня Зеленський оголосив, що у найближчі 48 годин до України прибуде 10 мільйонів високоточних тестів з Китаю та 400 тис. експрес-тестів. Щоправда, про які 10 мільйонів тестів йшла мова – незрозуміло й досі.
Але реально за вказані 48 годин прибуло 250 тис. експрес-тестів (а не 400 тисяч) та 521 ПЛР-тест, яких мало вистачити на 50 тис. досліджень.
Найгучніші призначення та звільнення першого року Зеленського
У цьому блоці ми розглянемо найбільш резонансні звільнення та призначення, які відбулись за перший рік президентства Зеленського. Більш глибокий аналіз всіх призначень – включно з головами ОДА, «кварталівцями» на різних рівнях влади та незмінним Аваковим – ми опублікуємо згодом.
Звільнення Руслана Рябошапки і призначення Ірини Венедіктової генеральним прокурором. Причиною звільнення Рябошапки могло стати те, що він не підписав підозру Порошенку. Принаймні так вважає голова фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія.
Призначення Венедіктової критикували за те, що у 2016 році вона провалила конкурс на посаду судді Верховного суду України. Зараз, після призначення Венедіктової, реформу ГПУ можна вважати призупиненою: Венедіктова підписала указ, за яким з процесу очищення прокуратури вийшли міжнародні представники.
Звільнення Нефьодова та Верланова. Після звільнення уряду ще однією гучною кадровою перестановкою у виконавчій владі стало звільнення Максима Нефьодова та Сергія Верланова з посад голів Державної митної та податкової служб.
Проблемою стало те, що для обох очільників державних органів звільнення було несподіваним, а причини звільнення не були пояснені. Є лише припущення про те, що причинам звільнення стали:
- недоотримані доходи митниці,
- неподолана контрабанда,
- звинувачення від Сергія Уманського у корупції на митниці, через які до бюджету не потрапляли до 10 млрд грн на місяць.
Що ж насправді було причиною звільнень Нефьодова та Верланова – поки не відомо.
Сивохо в РНБО. Багато колег Зеленського з «Кварталу 95» були призначені до Офісу президента та інших органів влади. Одним з них був і Сергій Сивохо. В РНБО він працював радником на громадських засадах з жовтня 2019 року до березня 2020 року. Точна дата звільнення невідома.
Головний скандал, у який потрапив Сивохо: сутичка з Нацкорпусом під час презентації «Національної платформи примирення». Причиною конфлікту, на думку самого Нацкорпусу, було те, що під час презентації Сивохо не згадав про участь та провину Росії у подіях на Сході України.
Звільнення Андрія Богдана і призначення Андрія Єрмака. 11 лютого Зеленський звільняє Андрія Богдана з посади голови ОПУ і призначає Андрія Єрмака. На нашу думку, Єрмак найбільше відзначився в Мінському процесі. 11 березня Андрій Єрмак таємно узгодив у Мінську підписання рішення про створення так званої консультаційної ради з «представниками ОРДЛО» – російських окупаційних адміністрацій.
У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.