Угорщина проти закону про освіту. Чи загрожує Будапешт асоціації Україна-ЄС?

Примітка редакції. Чи вплине реакція деяких європейських країн на новий український закон про освіту на відносини з Євросоюзом — в матеріалі Олександра Голубова для Deutsche Welle.

Уряд у Будапешті ініціював розгляд претензій до Києва під час зустрічі глав МЗС країн-членів Євросоюзу в понеділок. DW з'ясовувала, чи несе це загрозу угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Експерт: Офіційний Будапешт відрізняється агресивною політикою захисту прав угорських меншин за кордоном

Після ухвалення 12 жовтня резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), у якій було висловлено занепокоєння новим українським законом «Про освіту», неприємний сигнал з цього ж приводу може очікувати Україну й від Ради ЄС.

Голова угорського МЗС Петер Сіярто заявив кількома днями раніше, що Будапешт звертатиметься до Євросоюзу із пропозицією переглянути угоду про асоціацію з Україною через ухвалення Києвом спірного закону. «Освітній закон порушує угоду про асоціацію, яку уклали ЄС та Україна, тому наступного понеділка на зустрічі міністрів закордонних справ (Ради ЄС із закордонних справ. — Ред.) я запропоную перегляд угоди про асоціацію», — попередив дипломат.

Глава МЗС Угорщини Петер Сіярто пообіцяв ініціювати перегляд угоди про асоціацію між ЄС та Україною

Офіційний Київ висловив здивування пропозицією Сіярто, адже до цього всі питання між двома столицями вирішувалися шляхом діалогу, йдеться у заяві українського зовнішньополітичного відомства. «Угорщина має право порушувати будь-яке питання в рамках ЄС. Але рішення стосовно України не можуть прийматися без України, яка платить надзвичайно високу ціну за своє місце в Європі», — не приховували свого незадоволення в українському МЗС.

Радикальний Будапешт

Але позиція Києва не вплинула на бажання угорської сторони обговорити власні претензії щодо закону про освіту під час засідання міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. Те, що на вимогу Будапешта це питання включили до порядку денного зустрічі Ради ЄС із закордонних справ, у відповідь на запит DW підтвердили у прес-службі Генерального секретаріату Ради ЄС. «Тому очікується, що угорський міністр порушить це питання наприкінці наступного засідання міністрів закордонних справ ЄС (16 жовтня)», — зазначила речниця.

Прохання уточнити, чи буде Угорщина ініціювати перегляд угоди про асоціацію, в угорському зовнішньополітичному відомстві проігнорували. Натомість співрозмовник DW в МЗС Німеччини висловив обережний сумнів у доцільності угорського підходу. Позиція Берліна стосовно цього питання виглядає по-іншому — для початку треба піти шляхом переговорів із Києвом, аби забезпечити дотримання стандартів у поводженні з меншинами та їхніми мовами. «Погрози та блокування нікому не підуть на користь», — запевнили DW в німецькому МЗС.

Аналітик Європейського центру політики Пол Іван сумнівається у тому, що угорській дипломатії під силу запустити процес перегляду угоди про асоціацію Україна-ЄС. Утім, у достатньо радикальній позиції Угорщини він не вбачає нічого нового. За словами експерта, Будапешт завжди відрізнявся агресивним захистом інтересів угорців у інших країнах. Так, за словами Івана, набагато гостріші конфлікти виникали в Угорщини із сусідами і через дрібніші приводи, як це свого часу було з Румунією, попри той факт, що обидві країни на той час вже були членами ЄС. «Також не варто забувати і про вибори, що наближаються, — треба розуміти, що головна опозиційна партія в Угорщині має ще радикальніші погляди щодо угорських меншин за кордоном», — пояснює експерт. За його словами, Київ мав би врахувати усі ці фактори перед остаточним ухваленням освітнього закону.

Ширше питання

Попри відсутність реальної загрози для угоди про асоціацію Пол Іван все ж застерігає український уряд. «Враховуючи той факт, що ухвалення рішень в ЄС потребує одностайності, в угорській столиці можуть створити для Києва чималі проблеми і без перегляду угоди про асоціацію», — каже експерт. А проблема довкола освітнього закону, на його думку, має значно ширший контекст, ніж двосторонній конфлікт між Україною та Угорщиною, адже незадоволення Бухареста, Афін та Софії, які разом з Будапештом поскаржилися на дії Києва до Ради Європи та ОБСЄ, також не варто ігнорувати.

Поки що Київ демонструє готовність до діалогу. Одразу після підписання закону українським президентом Петром Порошенком глава МЗС України Павло Клімкін передав закон про освіту на експертизу до Венеціанської комісії, а сам Порошенко під час виступу в ПАРЄ запевнив, що висновок комісії дозволить зняти усі суперечності щодо документа. Власне, пізніше ухвалена резолюція ПАРЄ обмежилась закликом врахувати усі без винятку рекомендації Венеціанської комісії та «відновити конструктивний діалог між різними зацікавленими сторонами».

У німецькому МЗС позитивно сприймають ці кроки української влади. У Берліні зазначають, що будуть уважно слідкувати за імплементацією нового закону, яку Київ має узгодити із представниками національних меншин. «Ми вітаємо той факт, що переговори в Раді Європи розпочалися, а український уряд офіційно надав закон на розгляд Венеціанської комісії», — заявив співрозмовник DW у зовнішньополітичному відомстві ФРН. При цьому він додав, що набагато краще було б, якби Київ ініціював відповідні переговори ще до ухвалення закону.

Джерело: Deutsche Welle