Відкритий лист до політиків, бізнес-спільноти та громадян України

Примітка редакції. Відкритий лист від наших колег із VoxUkraine із простим меседжем: популізм — це не та розкіш, яку ми зараз можемо собі дозволити.

Запрошуємо небайдужих додавати свої підписи до цього листа

Ми — економісти, визнані експерти з аналізу впливу різноманітних економічних політик на економічний розвиток. Спираючись на свій досвід, висловлюємо позицію щодо важливості структурних реформ, макроекономічної стабільності та фіскальної дисципліни в Україні.

Рік тому ми відзначали українську громадськість та державу за їхню відданість побудові демократичної та процвітаючої нації. Помітним був і успіх у досягненні макроекономічної стабілізації та відновленні економічного зростання за надзвичайно несприятливих обставин — структурних спотворень економіки та значних зовнішньополітичних, економічних й оборонних шоків.

Сьогодні ці досягнення і поступ у небезпеці. Очікується, що цьогорічна інфляція перевищить прогнози Національного банку і може навіть сягнути торішніх показників; є ознаки, що економічне зростання сповільнюється, програма МВФ де-факто призупинена і фінансова підтримка з боку інших міжнародних партнерів також може бути відкладена. Виконавча гілка влади має безліч незаповнених позицій; декілька міністрів та керівників важливих регуляторів функціонують у режимі «в.о.» вже тривалий час. Нещодавно створені антикорупційні органи, зокрема НАБУ, піддаються жорстоким нападам; прогрес у переслідуванні корумпованих чиновників повільний. Уряд та політики дедалі частіше вдаються до риторики популізму.

Це вирішальний момент для України. Якщо народ України та її лідери не знайдуть сили, щоб відстояти шлях структурних реформ і не стануть на чіткий шлях розвитку, то всі позитивні зміни в економіці та суспільстві, які були досягнуті такою високою ціною, будуть утрачені. Нездатність уряду та політиків зберігати обраний курс спонукатиме реакційні сили та міжнародних ворогів України подвоїти свої зусилля, щоб знищити її. Населення буде дедалі більше розчаровуватися нинішніми керманичами у всіх гілках влади, таким чином відкриваючи двері реакційним, проросійським силам. І тоді не буде переможців.

У відповідь на ці ризики уряд та політики відчайдушно шукають швидкі способи забезпечення економічного зростання та процвітання українців. Мінімальна зарплата та пенсії були підвищені з можливістю ще більшого зростання. Є кілька пропозицій щодо державної підтримки промисловості.

Ми підтримуємо уряд України у бажанні та зусиллях запуску української економіки. Водночас ми не бачимо альтернативи структурним реформам, які усунули б деформацію ринку, вирівняли правила гри для всіх його учасників та зміцнили основи суспільства через реформи у сфері освіти, пенсійного забезпечення, охорони здоров’я, державного управління і судової системи.

Не існує жодного Святого Грааля, єдиного рішення чи політики, які б упродовж ночі забезпечили процвітання української економіки та її громадян. Це ілюзія, що податкові пільги або субсидії стратегічним галузям, вищі зарплати чи пенсії, бар’єри для іноземного бізнесу на користь українських виробників або, скажімо, контроль за цінами на продукти, сприятимуть кардинальному зміцненню економіки. Усі негайні прибутки йтимуть за вітром через зростання рівня інфляції, корупції та незаконного розподілу коштів, спотворення і придушення конкуренції й інвестицій.

Розглянемо як приклад Проект закону №7206: «Купуй українське, плати українцям». Законопроект пропонує надавати переваги в державних закупівлях постачальникам, які можуть продемонструвати, що суттєва частина їхнього виробництва пов’язана (локалізована) в Україні. Ідея законопроекту — підтримка українських виробників, яка базується на сподіванні, що це призведе до економічного зростання.

Існує декілька вже досліджених, класичних проблем у такому підході та конкретно цьому законопроекті.

1. Немає гарантії, що законопроект допоможе економічному зростанню. Немає гарантії того, що збільшені доходи українських виробників будуть інвестовані в українську економіку. Фактично, може трапитися навпаки. Захист українського бізнесу може підірвати стимули для інвестування в нові технології, щоб залишатися конкурентоспроможними; рента, встановлена на законодавчому рівні, може бути перенаправлена з економіки до офшорних компаній, що посилить тиск на обмінний курс.

2. Інфляція та збитки для бюджету. Тягар підтримки буде покладено на державні підприємства, які відтепер більше сплачуватимуть за товари. Це зменшить суму податків, які вони сплачують державі, та збільшить роздрібні ціни на продукцію. Отже, навіть якщо законопроект не буде фінансуватися за рахунок бюджету, це вказує на приховане спотворення в економіці, яке буде профінансоване за рахунок нижчих доходів бюджету в майбутньому, та призведе до інфляції. Структура законопроекту не дозволяє обмежувати ні інфляцію (зростання роздрібних цін), ні втрати бюджету (через зниження податків). Це негативна практика. Будь-яка державна підтримка повинна здійснюватися прозоро через бюджетний процес, за умови дотримання політичного нагляду парламентом. Крім того, пряма підтримка через субсидії окремим підприємствам менш спотворювальна та деструктивна, ніж механізм, запропонований у цьому законопроекті (хоч і все ще неприйнятна з урахуванням поточного інституційного розвитку України).

3. Корупція. Законопроект нечіткий щодо кваліфікаційних вимог для отримання преференцій. Таким чином, реалізація сприятливого ставлення залишиться в руках чиновників державних підприємств та відповідних регулюючих органів. На ці рішення, напевно, впливатимуть особисті інтереси. Ці інтереси — та причина, що так довго стримувала економічне зростання України. Допоки українська бюрократія не захищена від надмірного політичного та комерційного впливу, завжди залишається критичний ризик, що виділені ресурси будуть просто розподілені через «правильні» компанії для приватного збагачення.

4. Порушення міжнародних договорів та загроза діловому клімату. Задля поліпшення інвестиційного та ділового клімату уряд повинен продемонструвати послідовність і продовжувати курс реформ. Щоразу, коли уряд коливається і готовий зробити крок назад до політики старого підходу, а саме до пільгових процедур та державної фінансової підтримки, ринки реагують негативно. Крім того, обмеження доступу до українських ринків є ізоляціоністською економічною політикою та порушує низку міжнародних угод, включаючи принципи, закріплені в наших договорах із ЄС, заради яких українська громадськість стільком пожертвувала.

Не існує альтернативи курсу реформ, що підтримує макроекономічну стабільність та бюджетний порядок, відновлює верховенство права і дозволяє ринкам працювати задля економічного розвитку. Ми підтримуємо українську владу на шляху до структурних реформ. Сподіваємося, що українська економіка змінить напрям руху і громадськість буде реалізовувати переваги непопулярної, але правильної економічної політики та реформ, які український уряд здійснював протягом останніх трьох років.

Підписанти станом на 4 грудня:

• Тимофій Милованов, PhD, Kyiv School of Economics and University of Pittsburgh, VoxUkraine;
• Юрій Городніченко, PhD, University of California at Berkeley, Kyiv School of Economics, VoxUkraine;
• Наталя Шаповал, Vice President for Policy, Kyiv School of Economics;
• Ілона Сологуб, Director for Research, Kyiv School of Economics;
• Владислав Рашкован, Alternate Executive Director, International Monetary Fund;
• Володимир Омелян, Minister of Infrastructure of Ukraine;
• Максим Нефьодов, First Deputy Minister of Economy;
• Наталя Яреська, ex-Minister of Finance;
• Айварас Абромавичус, ex-Minister of Economy and Trade;
• Андрій Журжій, Member of Parliament of Ukraine;
• Олександр Опанасенко, ;Member of Parliament of Ukraine;
• Григорий Шверк, Member of Parliament of Ukraine;
• Олена Сотник, Member of Parliament of Ukraine;
• Сергій Лещенко, Member of Parliament of Ukraine;
• Остап Єднак, Member of Parliament of Ukraine;
• Мустафа Найєм, Member of Parliament of Ukraine;
• Лев Підлісецький, Member of Parliament of Ukraine;
• Світлана Панаіотіді, State Commissioner of the Antimonopoly Committee of Ukraine;
• Юлія Ковалів, National Investment Council;
• Юрій Вітренко, CCO Naftogaz;
• Павло Шеремета, ex-Minister of Economy of Ukraine;
• Павло Кухта, Deputy Head of SAGSUR;
• Андрій Длігач, The New Country Civil Platform;
• Владислава Рутицька, Vice President ‘SigmaBleyzer Investment Group’, Member of the National Council of the Reforms;
• Юрій Гусєв, Advisor to the Minister of infrastructure of Ukraine, Deputy Minister of Defense of Ukraine (2015–2016);
• Роман Шпек, Independent Association of Banks of Ukraine;
• Валерій Пекар, «Нова країна»;
• Тарас Качка, МФ «Відродження»;
• Роман Бондар;
• Девід Браун;
• Євген Бистрицький, МФ «Відродження»;
• Ілля Михайлов;
• Oleksa Stepaniuk, Kyiv School of Economics;
• Artur Kovalchuk, Kyiv School of Economics;
• Ksenia Alekankina, Kyiv School of Economics;
• Oleksandr Talavera, PhD, University of Swansea and VoxUkraine;
• Vitaliy Shapran;
• Тарас Козак, президент Інвестиційної групи «УНІВЕР»;
• Olena Nizalova, PhD, University of Kent and VoxUkraine;
• Denys Nizalov, PhD, University of Kent and VoxUkraine;
• Oleksandr Zholud, НБУ;
• Boris Davidenko, CEO of VoxUkraine;
• Yulia Mincheva, VoxUkraine;
• Alex Lissitsa;
• Vladimir Dubrovskiy, Senior Economist at CASE Ukraine and the Chief Expert at the Group on Tax and Budget Reform of the «Реанімаційний пакет реформ» (РПР);
• Ганна Онищенко;
• Nelly Stelmakh;
• Andriy Taranov;
• Natalya Mostepanyuk, Kyiv School of Economics;
• Mykyta Kazimirov;
• Ruslan Korzh;
• Oleksandr Akymenko;
• Roman Basalyha, VoxUkraine;
• Максим Пинтя;
• Ihor Shelevytsky;
• Dmytro Iarovyi, Kyiv School of Economics;
• Vladimir Kadygrob, Zeitgeist Design;
• Катерина Венжик, Hromadske;
• Yuriy Chernyavskyy;
• Veronika Movchan, IER and VoxUkraine;
• Anna Furman, Kyiv School of Economics;
• Vlad Honcharov;
• Yaroslav Kudlatskiy, Kyiv School of Economics;
• Iryna Vernyhora;
• Oleg Platonovsky;
• Oksana Monastyrska;
• В’ячеслав Зражевський;
• Nataly Zaika, Kyiv School of Economics;
• Maria Barabash;
• Vladyslav Vlasiuk;
• Alexander Petrov;
• Andriy Talama;
• Dmitry Kolodyazhny;
• Olga Kryvoruchko;
• Панько Рудий;
• Laure Babyak;
• Andrey Perlov;
• Kostiantyn Zahorulko, Kyiv School of Economics;
• Dmytro Kulibaba;
• Ihor Yaskal;
• Dmytro Ilin, University of Pittsburgh;
• Olesia Verchenko, Vice President for Economics Education, Kyiv School of Economics;
• Viktor Taran;
• Mariia Makhnovets;
• Oleksandr Prykhodko;
• Ivan Prymachenko, Prometheus;
• Tatyana Shevtsova;
• Hanna Vakhitova, PhD, Kyiv School of Economics;
• Volodymyr Vakhitov, PhD, Kyiv School of Economics;
• Mykola Ryzhenkov, University of Mannheim;
• Roman Sulzhyk;
• Andriy Borodiy;
• Lena Minitch, Advisor to First Vice Prime Minister;
• Alla Savchenko, президент BDO Ukraine, голова наглядової ради Федерації бухгалтерів та аудиторів України;
• Olga Nikolaieva, Kyiv School of Economics;
• Viktor Koziuk;
• Anton Senenko;
• Dmitry Goryunov.