Головні докази участі Росії у війні на Донбасі за 2017 рік

Обмундирування російських солдатів, бронетехніка і боєприпаси виробництва Російської Федерації. У 2017 році українські силовики поповнили доказову базу участі Росії у війні на Донбасі. Але, вочевидь, головний доказ — це самі кадрові російські військові. За даними розвідки, їх на сході України постійно перебуває близько трьох тисяч осіб. Гучні процеси над полоненими росіянами давно стали частиною конфлікту. Головною новиною минулого року в цьому сенсі стало затримання в Луганській області росіянина Віктора Агеєва. Але наприкінці 2017 року його статус раптом змінився. Чому український суд відмовився визнавати Агеєва російським солдатом? З’ясували журналісти проекту «Радіо Свобода» «Донбас.Реалії».

Регулярна армія Російської Федерації на окупованій частині Донбасу. Який слід Росія залишила на сході України в 2017 році? Як росіянин Віктор Агеєв спочатку називав себе кадровим військовим, а на лаві підсудних перетворився на добровольця? І чому Путін може віддати наказ армії Російської Федерації залишити Донбас уже цього року?

Віктор Агеєв приїхав на український Донбас із далекого Алтайського краю Російської Федерації.

– Ви кадровий російський військовий?

– Ні, — відповів підозрюваний Віктор Агеєв.

– Але раніше ви говорили інше.

– Я служив в російській армії, але за контрактом не був контрактником, тобто я влаштований в «народній міліції» «ЛНР».

Агеєва українські військові затримали в червні 2017 року в складі диверсійної групи. У тому бою в полон потрапили три бойовики і ще двоє загинули.

Обвинувальний акт щодо Віктора Агеєва передали до суду в листопаді, але на відміну від гучної справи «ГРУшників» Александрова і Єрофеєва справу не стали переносити до Києва. Процес над громадянином Російської Федерації проходить у невеликому районному суді селища Новоайдар Луганської області.

Агеєв на лаві підсудних не один. Поруч — уродженці Алчевська та Сєвєродонецька.

Українські силовики із самого початку називали Агеєва кадровим російським військовим. Але через півроку в обвинувальному акті про це — жодного слова. За версією слідства, Агеєв в інтернеті знайшов оголошення, подзвонив і записався в «народну міліцію» «ЛНР».

«У ході досудового розслідування Агеєв не дав свідчень про те, що він чинний військовий Російської Федерації, інших доказів про його перебування на службі не здобуто», — зазначив прокурор військової прокуратури сил АТО Олексій Мохорт.

«Я вважаю, це або реальною підривною диверсією, оскільки так можна всіх російських військовослужбовців, які присутні на Донбасі, просто замаскувати під цивільних осіб і спокійно відпускати. Або ж це просто непрофесіоналізм», — констатує представник InformNapalm Михайло Макарук.

Волонтери спільноти InformNapalm вказують на зброю бійців диверсійної групи виробництва Росії. Крім того, є заяви матері й товаришів по службі Агеєва, та й сам він говорив, що є контрактником.

«Агеєв Віктор Олександрович, дату народження треба? Виходить, у травні 2016 року закінчив строкову службу, поїхав додому, побув, грубо кажучи, рік. Десь у лютому цього року я поїхав у Ростов і підписав там контракт», — розповів Агеєв під час допиту.

«Як кажуть, я господар свого слова: сьогодні даю його, завтра — ні. Ми виходимо з обвинувального акту», — зазначив адвокат Віктора Агеєва Віктор Чевгуз.

Кадрові російські військові на Донбасі

За даними Головного управління розвідки Міноборони України, на Донбасі перебуває приблизно три тисячі кадрових російських військових. І випадок Агеєва, мабуть, — виняток. У безпосередній вогневий контакт з українськими бійцями росіяни намагаються не вступати.

«Вони здійснюють управління і керівництво бойовими підрозділами, бригадами, полками зі складу 1-го і 2-го армійських корпусів. Крім того, дуже велика кількість інструкторів, які здійснюють підготовку особового складу 1-го і 2-го корпусів», — каже представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький.

У спільноті InformNapalm за останній рік ідентифікували ще 11 нових зразків російської зброї і техніки на Донбасі. Йдеться про бронетехніку, вантажівки, артустановки, розвідкомплекси, системи радіоелектронної боротьби і безпілотники. Тепер у базі — 44 російські зразки.

Один із прикладів — ідентифікація нової моделі БТР-80 — із лазерним прожектором і оптичним прицілом виробництва Ростовського оптико-механічного заводу.

«Виплив один із військовослужбовців із відомим прізвищем Потьомкін, який перебував на базі зберігання в Макіївці, яку створили собі окупанти і почали при аналізі оглядати. І помітили такий маленький ось цей знаменитий приціл», — розповів Михайло Макарук.

Докази для Міжнародного суду

Подібні історії — частина доказів, представлених Україною Гаазькому трибуналу. Також там ідеться про фінансовий і політичний контроль Росією угруповань «ЛНР» і «ДНР».

«Передано на розгляд суду понад 1200 конкретних фактів, як кажуть, не "одна бабуся розповіла", не "мені сусід розповів", а саме — конкретних задокументованих фактів, які свідчать про присутність регулярної російської армії на території України», — зазначив заступник міністра з питань окупованих територій України Георгій Тука.

У звіті прокуратури Міжнародного кримінального суду за 2017 рік уже є слова про «ознаки міжнародного збройного конфлікту на сході України».

«Зараз усі все прекрасно розуміють, два роки тому Росія казала, що наша підтримка стане меншою. Скільки проголосувало за Україну, коли ми стали членом Ради з прав людини — стільки, скільки ж проголосували два роки тому. Тобто підтримка є», — зауважив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

​Проте до юридичного визнання присутності армії Російської Федерації на Донбасі ще далеко. Тим паче, що Росія юрисдикцію міжнародного суду не визнає.

«Російської армії на Донбасі немає, але там дійсно створені певні військові міліцейські формування, які є самодостатніми і готові відбити будь-які великомасштабні військові акції проти Донбасу», — сказав президент Росії Володимир Путін.

А в українському Міноборони навіть так звані 1-й і 2-й армійські корпуси угруповань «ДНР» і «ЛНР» називають частиною структури Південного військового округу Російської Федерації. Близько тридцяти п’яти тисяч бойовиків, за даними ГУР, підпорядковуються 8-й армії Росії.

«Система управління налагоджена ще з 2015 року, вона замкнута безпосередньо на штаб Південного військового округу. Відповідно, всі вказівки, директиви, розпорядження йдуть звідти, у тому числі, з Генерального штабу Збройних сил Росії», — зазначив Вадим Скібіцький.

Змін у цій структурі поки що чекати не доводиться. Але є й оптимістичний прогноз на 2018 рік. Якщо Путін спробує змінити образ агресора на образ миротворця.

«Дати можливість Путіну залишити схід України і при цьому зберегти свою морду-обличчя. Ось, із моєї точки зору, зараз саме в такому ключі працює міжнародна дипломатія», — каже Георгій Тука.

Від цієї роботи, зокрема, буде залежати доля і таких людей, як Віктор Агеєв, незважаючи на те, їдуть росіяни воювати на Донбас за власним бажанням чи за наказом військових начальників.

Повний випуск програми «Донбас.Реалії».