«Небойові втрати» у Збройних силах: лікбез для медіалюдей

Сумним та похмурим фактом нашої дійсності є те, що рівень ерудованості й освіченості деяких «українських» начебто журналістів прирівнюється до нуля. І зазвичай цих представників древньої професії в народі називають «журнашлюхами», «медіабл@дями» та іншими поганими словами. Не обходять вони своєю увагою й армію.

Усе було б нічого, однак під час ведення війни окремі утирки принадилися заробляти славу і гроші на ній. Вони гарно засвоїли такий вид психологічного впливу як маніпуляція й управління людською поведінкою. Працюють плідно і на противника. Тут більше бабло впливає і маніакальне бажання заробити на «свободі преси».

Звісно, що своїми чорноротими пиками вони плюють у бік Збройних сил. Що чи хто захищає армію від нападів «незалежно-залежних» ЗМІ? Органи державної влади? СБУ? Мінстець? Відповідь: нічого і ніхто не захищає. Армія не тільки воює з росіянами, а й змушена в таких умовах захищати себе сама від «внутрішніх ворогів» різного штибу.

Ось приклад.

Наприкінці 2017 і на початку 2018 року медіалюди почали атаку на армію, оприлюднюючи начебто достовірну інформацію для службового користування (ДСК) з начебто «надёжного источника» про «небойові втрати» особового складу. СБУ, ау!!! Може, пошукаєте цей «источник»? Ага, вже побігли виконувати. Прямо миттю.

Головні тези борців (і борцих) із «небойовими втратами» в ЗСУ: #шокирующаяцифра, #ужос, #вывсеврёте, #командирысволочи, #пи@децвсёпропало, #говорилнадняхматиос.

Основна мета — деморалізувати суспільство негативом. Показати йому, що армія, якій так довіряє народ, розкладається. Русня аплодує, що аж підскакує, і Едік Басурін із бодуна та ломки світиться щастям — самому вигадувати не треба.

Лікбез

Сподіваюся, що цей матеріал буде корисним для нормальних, адекватних, при здоровому глузді журналістів, блогерів і публіцистів (до речі, є в нас навіть волонтер-публіцист-зрадофіл). Як не дивно, такі також є в Україні, але, на жаль, їх обмаль. Для «чорноротих» цей матеріал, звісно, буде як мертвому припарка.

Такого поняття як «небойові втрати» у Збройних силах України НЕМАЄ. Тобто взагалі. Для тих, до кого ще не дійшло: воно не використовується в армійській термінології. І коли журналісти оформляють запити про «небойові втрати», щоб здійснювати чергові маніпуляції з цифрами і розрахунками, то, найімовірніше, з боку офіційних джерел (ГШ, МО) буде така відповідь: «Небойових утрат у Збройних силах немає».

У Збройних силах використовується поняття «бойові втрати особового складу» (військовослужбовців та працівників ЗСУ, які залучені до складу сил і засобів АТО (до складу ОТУ, які беруть участь в операції (бойових діях)) й «облік особового складу», який загинув (помер), отримав травми (ушкодження), і хворих.

Бойові втрати поділяються на безповоротні та санітарні.

Безповоротні — це той особовий склад, що загинув під час виконання бойових завдань (в разі застосування противником зброї масового ураження й інших видів зброї); помер від ран (контузій, каліцтва), одержаних у ході бойових дій, незалежно від місця смерті; загинув унаслідок подій, нещасних випадків у ході виконання бойових завдань (аварій, підбиття літаків, автомашин та іншої бойової техніки, катастроф на залізниці, вибуху мін, виконання рятувальних робіт тощо); зник безвісти; потрапив у полон (заручники).

Санітарні — це поранені вогнепальною (холодною) зброєю противника; поранені (уражені) внаслідок застосування противником зброї масового ураження; отримали термічні ураження в результаті ведення бойових дій (виконання бойового завдання); отримали контузії (ураження) внаслідок застосування зброї противником.

Облік особового складу, який загинув (помер), отримав травмування (ушкодження) та хворих поділяється на: померлі (загиблі) і травмовані (ушкоджені, хворі).

Померлі (загиблі): померли від хвороб та з інших причин, не пов’язаних з участю в бойових діях; покінчили життя самогубством; загинули (померли) в результаті необережного поводження зі зброєю, порушення заходів безпеки, позастатутних взаємовідносин, в аваріях, катастрофах та інших випадках, не пов’язаних із виконанням бойових завдань.

Травмовані (ушкоджені, хворі): отримали травми (ушкодження) внаслідок спроби самогубства; отримали травми (ушкодження) внаслідок необережного поводження зі зброєю, порушення заходів безпеки, позастатутних взаємовідносин, в аваріях, катастрофах та інших випадках, не пов’язаних із виконанням бойових завдань; хворі.

Примітки:

• медіалюди зазвичай впадають в ступор під час обрахунку цифєрок із «надёжных источников», тому що хворі обліковуються як «небойові» по-їхньому. Від отриманої великої «сенсаційної» цифри вони просто стають ошелешені;
• медіалюдям на замітку: виконання бойового завдання — це не завжди бойові дії.

Уся інформація в кількісних показниках з вищеозначених питань — для службового користування (ДСК). Чому? А це вже не ваша справа. Не заважайте Збройним силам здобувати перемогу в російсько-українській війні.

«Від журналістів, що перебувають в армії, зазвичай, ідуть усі неприємності. Ці пліткарі збирають й оголошують різноманітні скандали, поступово переміщуються до штаб-квартири певного генерала, який вважає, що ліпше створити собі репутацію вдома, ніж у власному корпусі або дивізії. Вони також схильні передбачати події та викладати факти, які розкривають противнику наші наміри, щоб він зміг заздалегідь вжити заходів протидії. Більш того, вони завжди прагнуть розглядати факти через призму політичних поглядів їхніх власних господарів і таким чином втягують армійських офіцерів в поточні політичні чвари. Дійсно, зараз люди так прагнуть новин із фронту, що командувач армією навряд чи може позбутися всіх репортерів, не накликаючи на себе град звинувачень, які поставлять під загрозу його безпеку. Час і витримка повинні дати правильне розв’язання цієї спільної проблеми…»

Генерал армії США Вільям Т. Шерман

Написано 1875 року.

P.S. Із початку цього року на водних об’єктах України вже загинуло 60 осіб. Чому вам це не цікаво, медіалюди?