Атаки негативом. YouTube стає полем битви через сюжети про Росію?

КИЇВ — Нетипова активність, атака «ботів» чи «фабрики тролів» — можна називати це явище по-різному, але воно має однакові характеристики. Десятки тисяч позначок «не подобається» під відео в мережі YouTube можуть з’явитися протягом доби майже одночасно. Власники таких каналів бачать закономірність: усі ці відео пов’язані з висвітленням російської реальності. Атаки негативом відбуваються досить удало: в результаті відео або блокують, або воно втрачає рейтинг.

Про підозрілу активність спочатку заявляли медіа-ресурси: були атаковані «дислайками» або позначками «не подобається» відео видань Deutsche Welle, білоруського «Белсата» та кілька каналів «Радіо Свобода». Усі атаковані сюжети були пов’язані з Росією.

А нещодавно і Служба безпеки України заявила про атаку на свій канал в YouTube, з якого було видалене відео. Якщо медіа-ресурси лише наводять доводи та мають підозри щодо атак негативом, то в СБУ заявили прямо — справа рук спецслужб Росії.

«Ми переконані, що надсилання скарг на відео з черговими доказами підривної діяльності спецслужб РФ проти України могло бути здійснено лише за їхньою прямою вказівкою», — зазначили у відомстві.

«З одного брифінгу були виставлені три ролики, фактично ідентичні, і заблокували саме той, який містив у заголовку, що ФСБ активізує диверсійну роботу в Україні», — пояснила в коментарі «Радіо Свобода» речниця СБУ Олена Гітлянська.

YouTube спочатку видалив відео, яке отримало чимало скарг, але потім відновив його — після зустрічної скарги від СБУ, що означає: забороненого вмісту в ролику немає, — пояснює речниця Служби безпеки.

Як це відбувається

Білоруський канал «Белсат» опублікував на YouTube репортаж про життя в російському селищі, який став швидко набувати популярності. Та протягом двох днів він отримав понад 24 тисячі негативних позначок, що є вкрай нетиповим для каналу, відзначають у медіа.

Ці позначки «прийшли» переважно з України, далі йде Росія та Білорусь. Крім того, — і це здивувало журналістів — велика кількість незадоволених дивились репортаж з Індії, Таїланду, В’єтнаму, Мексики та Алжиру.

«Один із доказів того, що "дислайки" не справжні, а згенеровані "ботами" — це статистика переглядів відео в цих екзотичних країнах. Так "індійські" юзери переглянули матеріал 9 разів, але негативних позначок поставили звідти 429. Схоже ситуація виглядає і з іншими "незадоволеними" країнами», — пояснює «Белсат».

Теж на підйомі популярності були атаковані негативними оцінками два відео YouTube-каналу російськомовного Deutsche Welle, пов’язані із «Кремлівською доповіддю США» та з акцією російського опозиціонера Олексія Навального.

Тенденція схожа: чимало негативних позначок на російськомовний випуск — із латиноамериканських країн, але найбільше «дислайків» — з України. Тож у виданні схиляються до того, що нетипова активність може бути атакою.

«У випуску не було жодної теми, пов’язаної з Україною, але число негативних реакцій із цієї країни було вищим за число позитивних практично у три рази», — зазначає у своїй публікації Deutsche Welle.

Подібні ситуації зафіксовані і на каналах російської та української служби «Радіо Свобода».

Матеріал української служби «Радіо Свобода» про «ПВК Вагнера», як і випуск програми, що включав цей матеріал, протягом одного дня отримали понад 12 тисяч негативних позначок.

Якщо стежити за статистикою розвитку подій, то картина склалася таким чином: 18 лютого матеріал був опублікований і почав стрімко набирати популярність у мережі переважно серед української аудиторії, 20 лютого відео досягло піку за кількістю переглядів і з цього ж дня почала зростати аудиторія з Росії. 22 лютого відео отримало аномальну кількість «дислайків».

Позиція YouTube

Ми звернулися до офіційного представництва «Google Україна» із проханням роз’яснити механізми роботи сервісу YouTube.

Наші питання були такими:

– Чи можете підтвердити чи спростувати, що «атаки ботів» мають місце в мережі YouTube?

– Чи правда, що значна активність із негативними позначками на відео спостерігається тоді, коли з’являється резонансні матеріали про події в Росії чи пов’язані з Росією?

– Чи існує механізми боротьби з «атаками ботів»?

– Який алгоритм дій, якщо користувач помічає підозрілу активність щодо свого контенту?

– У яких випадках контент є об’єктивно заблокованим чи видаленим через порушення правил мережі?

– Чи підтвердилася інформація щодо «атаки ботів» на канал Служби безпеки України?

Відповідь від прес-служби YouTube надійшла коротка:

«Іноді відео, позначене користувачами або ідентифіковане нашою командою спам-контролю, може бути помилково видалено. Коли ми це помічаємо, то переглядаємо зміст і вживаємо відповідних заходів, зокрема, відновлюємо видалені відео.

В YouTube використовується складна система виявлення спаму та система порушення безпеки і виявлення аномальної поведінки та зловмисних намірів, зокрема, спроби збільшити кількість переглядів відео або кількість користувачів, що підписалися, та інші подібні показники.

Ви можете знайти додаткову інформацію про наші правила на блозі та в Правилах спільноти YouTube».

Чи стає YouTube новим полем бою?

Атаки ботів чи тролів відбуваються саме на тих майданчиках, які мають широкий вплив і користуються популярністю, наголошують спеціалісти.

Програма боротьби із накрутками «лайків» у YouTube привертає увагу тих, хто відповідає за безпеку, а ось щодо боротьби з «дислайками» механізму поки що не напрацювали, його поки що немає, зазначає експерт із кібербезпеки київського відділення глобальної неприбуткової організації ISACA Геннадій Резніченко.

У звичайного користувача сервісу немає можливості захиститися і попередити такі атаки, це може зробити лише YouTube, додає експерт.

«"Боти" чи ті, хто за ними стоїть, завжди знаходять якісь лазівки, і потрібен певний час, аби служби безпеки таких гігантів розглянули питання, побачили, що це дійсно тренд, що є недолік у захисті, і знайшли проти нього ефективний механізм протидії», — пояснює Резніченко.

Чому негативні оцінки ллються з України?

Через VPN-сервіси можна приховати місце свого розташування і замаскуватися під захід з іншої країни, а працю «ботів» і «тролів» забезпечують автоматизовані системи та спеціальні програми, зазначають спеціалісти.

Країну, від якої буде формально здійснюватися атака «ботами», можуть обирати як навмання, так і переслідуючи конкретні цілі, зазначає Геннадій Резніченко.

«Аби показати, що та країна, яка мала б позитивно відреагувати, начебто реагує негативно. Цілком можливо, що в цьому і є розрахунок. Технічно здійснити накрутки "лайків" чи "дислайків" можливо від начебто користувача будь-якої країни», — наголошує він.

Спеціалісти зазначають, що метою атак «ботів» може бути не обов’язково блокування відео. Те, що незвичайна активізація відбувається в період зростаючої популярності контенту, може вказувати на бажання знизити рейтинг ролика серед інших і запобігти його поширенню в маси таким чином.

Copyright © 2017 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу «Радіо Вільна Європа» / «Радіо Свобода».