Топ-7 причин звільнення контрактників з армії

Передбачаючи лавинне звільнення контрачів з армії з кінця літа-осені цього року, два місяці тому я написав статтю про мотивацію контрактників. Метою було стимулювання посадових осіб держави (особливо з РНБО, ВРУ, КМУ) ухвалити вчасні й адекватні рішення для покращення їх мотивації.

Наївні сподівання! Я ж ніхто для них. Як і всі військовослужбовці ЗСУ.

Так рішення прийняті вчасно на рівні державних посадових осіб?

Ні!

З одного боку, зараз піаритися на армії та її досягненнях — це святе для кожного політика: від недолугого депутата-чмошніка, який фоткається на нулі й оголошує, що так у нього почалася відпустка — до найвищих державних мужів, виборних і призначених, які, бідні, ночами не сплять, усе про обороноздатність думають.

Водночас працюють агенти зрадолюбського впливу й адвокати бездіяльності державних посадовців, які за допомогою маніпуляцій і брехні вказують на те, що у масовому звільненні контрактників винні тільки посадовці МО і ГШ (від хамства сержанта — командира відділення до міністра і НГШ, які грошове забезпечення не підвищують).

Один із прийомів українських політиків є переведення «стрілок» свого безпосереднього пофігизму і бездіяльності на крайню сраку.

А фіглі. Так же просто. Господарі гаркнули «Фас!», і народ наш відразу розуміє, на кого спущені «шалені медіа-пси і суки».

Чи насправді це відповідає дійсності?

У чиїй же сфері ухвалення рішень є заходи покращення мотивації контрактників до військової служби?

Розбираємося в цьому на основі аналізу причин звільнення контрактників з армії.

Розкрию детальніше офіційні результати дослідження основних причин звільнення контрактників, які засвічені на офіційній сторінці Генерального штабу ЗСУ у Facebook.

У період з 2 по 7 липня 2018 року співробітники Науково-методичного центру кадрової роботи Міністерства оборони України та Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України провели дослідження щодо готовності військовослужбовців продовжувати контрактну службу в армії.

Наголошую, це не чиясь суб’єктивна (маніпулятивна) думка, а дослідження, яке проводили підготовлені фахівці.

Всього було опитано 989 респондентів з числа військовослужбовців, які вийшли з району виконання завдань операції Об’єднаних сил. Це представники бойових бригад.

Серед опитаних 45,5% — солдати, 40,2% — сержанти, 8,7% — молодші офіцери і 5,6% — старші офіцери.

Для збору первинної інформації було використано метод анкетування.

Топ-7 причин звільнення

Буду називати їх за порядком вагомості і розкривати деталі.

Серед основних причин, які можуть завадити підписати контракт на продовження військової служби у Збройних Силах України, респонденти вказали такі.

Перше місце

Займає такий чинник як тривалий час перебування в районі проведення #ООС (сімейні обставини, надмірне службове, фізичне і моральне навантаження під час ведення бойових дій, негативне ставлення до військової служби з боку членів сім’ї) — загальний відсоток складає 42,9% відповідей.

На те, що основною причиною небажання продовжувати контракт, є сімейні обставини, вказали 50,0%.

Надмірне службове навантаження — 18,6%

Надмірне фізичне та моральне навантаження під час ведення бойових дій — 15,6%.

Надмірне перебування у стресових ситуаціях — 10,4%.

Негативне ставлення до військової служби з боку членів сім’ї — 5,4%.

Отже, маємо:

моральну втому особового складу, що полягає у відсутності достатнього спілкування з рідними та близькими, неможливості брати участь у вихованні дітей та допомагати батькам похилого віку;

психологічну напругу, що пов’язана з імовірністю загибелі або отримання поранення (травми) під час виконання бойового завдання;

фізичне навантаження, що притаманно особовому складу, який безпосередньо виконує завдання на лінії бойового зіткнення.

Цікавим є те, що тільки 8,7% рядового складу і 8,8% сержантів вказали, що цей чинник є основною причиною звільнення. Найбільше про цю проблему заявило молодших офіцерів — 13,2%. Ми бачимо, що відсоток незадоволених тривалим перебуванням у зоні виконання завдань є не значний і не катастрофічний.

Чи можуть гарантовано зменшити негативну дію цього чинника командири і начальники, починаючи з МО і НГШ?

Адекватна людина відповість – ні, не зможуть! Тому, що сука-війна!

Чи зможуть посилити стимули служби для контрактників своїми рішеннями ВРУ, КМУ?

Адекватна людина скаже – так, змогли б. Чому не посилюють?

Тому що (тут погане слово)!

Друге місце

Недостатнє матеріальне (грошове, речове, продовольче) забезпечення — на це вказали загалом 36,1% респондентів.

Хоч би як там хтось брехав на різних медіапомийках, що грошове забезпечення для контрактника в армії – це не основна причина звільнення з армії, теорію Абрагама Маслоу ніхто не скасовував, і матеріальний чинник один з основних у задоволенні потреб людей є і буде завжди.

Що ж тут цікавого?

Вказали у загальному відсотку:

на низьке грошове забезпечення — 78,0% (рядових — 64%, сержантів — 90%, молодих офіцерів — 92%, старших офіцерів — 65%);

погане речове забезпечення — 13,0%;

погане продовольче забезпечення — 9,0%.

Які висновки з цих результатів можна зробити?

Однозначні. І без лишніх коментів. Речове і харчування покращилося, тому не є тим чинником, через який контрактники звільняються з армії.

Однак стан грошового забезпечення контрактників — це повна жопа!

24% опитаних вважають, що ГЗ солдата-контрактника має стартувати з 12000-15000 грн (у ППД). 45% згідні залишитися служити, коли ця сума буде понад 15000 грн.

Хто не ухвалює рішення? МО і НГШ чи РНБО, ВРУ і КМУ?

Загадка:

Хто на всю країну триндить, що до кінця року середня номінальна заробітна платня у країні буде 10000 грн? Вгадали?

У солдата контрактника зараз 7500 грн. Нормальний такий хід для вбивання мотивації служити в армії на контракті.

Третє місце

Низький рівень соціального та правового захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей (житлове забезпечення, недостатня (відсутня) компенсація за піднайм житла та незабезпечення правового захисту з боку держави) — 32,2% відповідей опитуваних.

Деталі цієї причини звільнення:

Будуть звільнятися через відсутність забезпечення житлом 48,0% опитаних. Це найбільше турбує 56% сержантів і 62% молодших офіцерів. А це кістяк армії. І він буде звільнятися через те, що вони не бачать у найближчій перспективі вирішення цього питання.

Будівництво #184 гуртожитків — це безперечно супер! Однак сімейні там проживати не будуть. І це проблема, яку не вирішує ані РНБО, ані ВРУ, ані КМУ, ані… І ще невідомо хто.

Але однозначно це не лише проблема МОУ і ГШ.

Це проблема всієї держави та її структур, яка бажає мати сильну нову армію.

Про звільнення через відсутність грошової компенсації за піднайом житла (для осіб рядового і сержантського складу військової служби за контрактом) вказали 33,0%. Звісно, що про це вказали 69% рядового складу і 62% сержантів.

Тут запитання до прем’єра.

Чи не вважає він руйнівниками (саботажниками-диверсантами) армії і національної безпеки тих посадових осіб, які кілька місяців поспіль не вирішують це питання в підпорядкованому йому Кабміні?

Наприклад, особовий склад ЗС так вважає і своїм звільненням висловлює таким чином протест. Причому кожний солдат і сержант вдогонку коментує такий стан речей одним словом: «Суки!»

19,0% опитаних вказали на недостатність забезпечення правового захисту з боку держави. Серед усіх категорій це питання найбільше турбує старших офіцерів — 25%. Тому що солдати, сержанти і молодші офіцери поки з цим питанням масово не стикаються, але поступово це добереться і до них.

Четверте місце

Стан військової техніки та озброєння. 27,7% опитаних сказали, що не бажають служити через хреновий стан ВТО.

Вказана причина негативно впливає на умови проходження військової служби військовослужбовців, які змушені власним коштом та за рахунок особистого часу вирішувати зазначену проблему.

Це питання тільки МОУ і ГШ чи більше РНБО, ВРУ і КМУ?

Судіть самі.

П’яте місце

Низький рівень професійних та морально-ділових якостей командирів (начальників) — 20,8%.

Негативний вплив зазначеної причини полягає в незадоволенні особового складу щодо ставлення керівного складу до питання створення гідних умов проходження служби для підлеглих (зайве навантаження невластивими роботами, відсутність особистого часу на вирішення побутових проблем, низька організація дозвілля, відсутність дієвої турботи про морально-психологічний стан та повсякденні потреби підлеглих).

Об’єктивно це проблема керівництва ЗС. І те, що хамовитих муділ з армії вичищають, — це також хороший сигнал для змін на краще. Вони звісно завжди будуть, ці мудаки-командири, але є сподівання, що вже не в таких масштабах, як раніше, і тут більше надії і сподівань на НГШ, ніж на командування видів і родів військ.

Шосте місце

Причиною звільнення віддаленість місця служби від місця проживання вважають 18,8%.

Цей чинник взаємопов’язаний із першими в комплексі.

Сьоме місце

Відсутність перспектив кар’єрного та професійного зростання — 13,2%.

Це безсумнівно мотиваційне питання керівництва ЗСУ і МОУ, особливо до тих, хто проводить так звану кадрову політику. Без варіантів.

Висновок

Розкриті чинники свідчать про те, що державні посадові особи та очолювані ними структури (перш за все з РНБО, ВРУ і КМУ) проявили байдужість, бездіяльність (а точніше пофігізм) і за кілька місяців абсолютно нічого не зробили для того, щоб стримати масовий відтік військовослужбовців різних категорій з армії.

Як це називати під час війни — судіть самі, шановні читачі.

Рекомендації і попередження

Припиніть нарешті цинічно піаритися на армії, бо це вже серйозно задовбує особовий склад!

Усіх політиків, хто за цим буде лізти до Збройних Сил, будуть дедалі частіше і гучніше посилатися на три цікаві літери!

«Без надії сподіваюсь», що дійде, але все ж таки звертаюсь до всіх політиків при владі цитатою фельдмаршала графа Хельмута фон Мольтке:

«Армія є найбільш видатною організацією в кожній країні, оскільки лише вона робить можливим існування всіх цивільних установ».

Не буде армії, не буде і вас. Аксіома для засвоєння.