50 відтінків національного обскурантизму

Пам’ятаєте, як у липні Фейсбук заполонили новини про велике протистояння Марсу? Рідкісне, але регулярне (кожні два роки) явище збіглося з найбільшим місячним затемненням останніх років. Винятковий випадок, коли соцмережі масово обговорювали не черговий зашквар, а «мирне» природнє дійство.

При цьому у мордокнижній спільноті виділилися дві окремі групи. Перша жваво шукала й організовувала локації для спостереження, кидала у стрічку метеопрогнози і шукала телескопи. Друга ж ділилась порадами, як пережити ці несприятливі дні, адже Марс несе підвищену небезпеку для всіх починань і підвищує рівень агресії.

Гадаю, обидві групи прекрасно провели час — хтось кайфував, дивлячись у телескоп, а хтось взяв відгул і «пережив» темні дні в рідних стінах. Але як щодо інших сфер? Наприклад, візьмемо гарячу тему вакцинації. Хтось чітко дотримується календаря щеплень і в разі потреби самостійно шукає вакцину. А для іншого це труна труна цвинтар причина аутизму в дітей і спроба Сороса знелюднити Україну. Тут рівень проблеми вищий за задачку, як провести літній вечір, від її вирішення залежать здоров’я та життя.

От тільки у другої групи підхід в обох випадках не змінюється. Не в тому сенсі, що віра в астрологію автоматично відносить особу до табору антивакцинаторів (хоча є й такі унікуми). В одному випадку людина може купувати гомеопатичне снодійне, а вечором крутить пальцем біля скроні, коли друг за бокалом пива розповідає про астронавтів у павільйонах Голівуду. Просто в більшості людей знайдеться сфера, про яку вона не знає достатньо інформації, або ж відкопала стільки, що ставить під сумнів усі факти, намагаючись знайти правду.

Звісно, розібратись можна у будь-якому питанні. Але для цього спершу треба приділити достатньо часу. Коли в тебе робота, дача, двоє дітей, тобі фізично не до Scopus. Якщо ж видалась вільна хвилинка, набагато простіше і приємніше полистати умовний «Мір магії», ніж підшивку The Lancet. Саме тому це неймовірно зручний важіль впливу, який за мінімуму затрат відкриває безліч варіантів для маніпуляцій. Прикрийтесь напівофіційним папірцем (необов’язково справжнім), говоріть впевнено і апелюйте до емоцій аудиторії, додайте трохи грошей на рекламу — і люди потягнуться, а разом із ними їхні гаманці та голоси.

Згадайте, як десять років назад по телебаченню крутили телеролик з Нострадамусом і його «пророцтвом» про даму на престолі. Невідомо, наскільки він виявився ефективним у 2007 році, але навіть зараз можна вигуглити трактування катренів і «передбачень» на будь-який смак. Мене дико радує той факт, що, схоже, за ці роки ми подорослішали і маркетологи від такої стратегії відмовилися, надавши перевагу хайповому блокчейну і 3D-принтерам.

Менш публічні чиновники також не відстають. За електоратом вони не женуться, у них своя екологічна ніша. Проілюструю прикладом. У червні для маріупольських лікарень закупили партію аналізаторів крові, «передової» розробки у сфері неінвазивної діагностики від вітчизняних вчених. Виробник нескромно заявляє, що за 10 хвилин «аналізу» щасливий пацієнт отримує результати 117 параметрів (у тому числі деякі онкомаркери). Звучить, як фантастика? Схоже, так воно і є, бо серйозних доказів ефективності цієї вундерваффе не надали.

За кожний чудо-прилад Міністерство окупованих територій виклало 15 тисяч вічнозелених мертвих президентів – для здоров’я громадян нічого не шкода. Можливо, щоб не виглядати цілковитими мудаками, ці джентльмени пожертвували кілька коробочок на фронт.

Фармринок – ще той ласий шмат пирога, тож не дивно, що на нього злітаються стерв’ятники усіх видів. Тільки за останній рік українці витратили майже 14 мільярдів гривень на медикаменти з недоведеною ефективністю. Це більше, ніж Україна витрачає на наукові дослідження.

Здавалось би, ось він — Клондайк для журналістів, готовий матеріал для розслідувань. Чиновники навіть не намагаються приховати подібних схем. Зрада еталонна, аж очі печуть. Але ми бачимо протилежну картину. ЗМІ навпаки, допомагають транслювати мракобісне прикриття оборудок, посилюючи епідемію фейкових новин.

Складається неприємне враження, що рівень журналістської (не)компетенції не вирізняється від середнього по країні. Причина банальна — телеканалам і сайтам такий хаос грає на руку. Емоційні, багатогранні історії елементарно приваблюють більшу аудиторію. Це настільки вигідно, що дехто цілеспрямовано створює подібний контент. Здогадайтесь, яке шоу найретинговіше на каналі СТБ? Підказка — його герої часто спілкуються з пустотою, запалюють свічки і надають перевагу темному гардеробу.

Може здатись, що за кожною псевдонауковою ідеєю стоїть чийсь розрахунок, але навіть у верхах вистачає просто обдурених людей. Візьмемо для прикладу московський патріархат. Ми всі любимо сварити цю контору і робимо це по ділу. Важко перерахувати їхню деструктивну діяльність, але є один аспект, де вони роблять це без жодної вигоди для себе. Дехто вже здогадався, що йдеться про маніакальний страх частини священнослужителів та їх пастви перед безготівковими розрахунками й електронним документообігом. Ситуація настільки фантасмагорична, що навіть Синод РПЦ ще у 2000 році спробував зупинити хвилю параної. Масової відмови від ІПН не відбулось, але ця тема періодично спливає в середовищі МП, знижуючи і так невисокий градус адекватності цієї організації.

Вимальовується дещо безрадісна картина, але ми не унікальні. Половина американців вірить у візити інопланетян, 50% британців — у місячну змову. Дві третини жителів Росії впевнені в існуванні таємної організації, яка переписує історію і руйнує духовні цінності, а третина впевнена, що Сонце обертається навколо Землі. Незалежно від того, багата країна чи не дуже, віра людей в різноманітні міфи нікуди не дівається.

Дехто може згадати часи СРСР, коли булка коштувала 5 копійок держава боролась із забобонами, вела потужну пропаганду раціонального мислення і всі разом дружно вірили у силу науки. Як і з багатьма ностальгічними уявленнями про совок, все було не так просто. Бездушний каток бюрократичного велетня успішно давив як мракобісів, так і заслужених вчених. Так розвиток генетики відкинули на десятиліття назад — симпатія вождя переважувала будь-які наукові заслуги. Паралельно добрі дядечка з блакитних екранів заряджали воду, налаштовуючи усю націю «на позитив». А як тільки не стало твердої руки партії, найначитаніша нація планети стаханівськими темпами створила ринок езотеричних послуг.

Звісно, держава має навести лад у власній сфері компетенції. Взяти хоча б ліцензування. Ще донедавна МОЗ успішно реєструвало… народних цілителів. Слід віддати належне Уляні Супрун, вона всерйоз сприймає проблему псевдонауки. Ми чимдалі більше орієнтуємося на законодавство розвинених країн, що звужує простір діяльності для аферистів.

Із дотриманням наявних норм і притягненням до відповідальності порушників усе набагато гірше. Навіть відвертих шахраїв важко посадити на лаву підсудних і ще важче — за грати. У принципі, це не відрізняється від справ типових корупціонерів. Навіть так само є випадки, коли «погані хлопці» пробують використати суди у своїх цілях.

16 серпня відбулося одне із таких засідань. Якось 2016 року науковець Ірина Єгорченко виступила у Верховній Раді з критикою державної політики у сфері освіти. Як приклад, пані назвала речі своїми іменами згадала Юрія Теслю, декана факультету інформаційних технологій КНУ імені Шевченка, який вивів теорію несилової взаємодії і успішно прописав її у навчальній програмі.

Щоб уявити масштаб трагедії, можете ознайомитись із його лекціями.

Пан Юрій не розгубився і подав у суд за «плямування репутації». Вперше здоровий глузд змушений боротись за можливість назвати псевдонауку псевдонаукою.

Із часів скандалу про дисертацію Катерини Кириленко було зрозуміло, що з українською сферою освіти і науки не все гаразд. Таких творців «лептонного бога» серед науковців — вагон і маленька тачка. Ці авгієві стайні не перший рік пробують розгребти адекватні вчені, які дійсно займаються наукою. За їхньої активної допомоги Міністерство наразі працює над прийнятними принципами присвоєння наукових ступенів. Процес йде повільно — косність самої системи, супротив зацікавлених у старому порядку та й відсутність єдиного бачення цієї реформи швидкості не додає.

Про зраду й перемогу в середній освіті можна говорити ще довше. З одного боку, вона задає (або, принаймні, зобов’язана) хорошу базу, знання навіть такого рівня дозволяють хоча б в теорії протистояти більшості псевдознань і фейкам. З іншого — школа погано готує до того океану інформації, який дедалі більше нас оточує. Цю перекоси пробують виправити більшим акцентом на вихованні критичного мислення, але реалізація рекомендацій і методик залежить від реалій на місцях. Біолога-креаціоніста не виправить навіть найкраща методичка. Тому варто хоча б іноді цікавитись, чому навчають вашу дитину — нічого кращого за хорошу сучасну освіту проти псевдонауки ще не придумали.

Для формування адекватної картини світу необов’язково закінчувати топові університети. У вільному доступі є матеріали на будь-який смак, самоосвіту ніхто не скасовував. Причому для «швидкого старту» достатньо знань хоча б української мови.

Любите читати? Будь-яка середня книгарня представляє великий вибір якісних науково-популярних видань. За останні роки відбувся справжній видавничий бум. З’явився відчутний попит власне на українські переклади як сучасних, так і класичних наукових праць. Варто визнати, що цьому стрибку посприяло скорочення імпорту книжкової продукції з Росії. Що цікаво, одночасно з цим почав спадати ринок езотеричної літератури.

Вважаєте, що книжки – вчорашній день? Банки лекцій і youtube-блоги до ваших послуг — «Лекторій: База знань», «Цікава наука», «Клятий раціоналіст» та купа інших. Цілі навчальні курси можна прослухати на платформах типу Prometheus.

Сходіть з дітьми на науковий пікнік або «Ніч у музеї». Поцікавтеся, коли місцевий вуз проводить день відкритих дверей. Або пошукайте лекторії у своєму місті, їх дедалі частіше роблять не лише у столиці чи мільйонниках.

Усі ці способи не є 100-відсотковими джерелами правдивої інформації, ніхто не застрахований від помилок. Тому не лінуйтесь дивитись на матеріали, на які посилається стаття, книга чи лекція, потрачений на це час може зекономити вам кошти чи вберегти здоров’я у майбутньому. Тримайте голову холодною і нехай буде з вами Сила.