Без зайвого розголосу. Як Україна і Японія співпрацюватимуть у сфері оборони

Японсько-українські відносини відтепер не обмежуються наданням односторонньої допомоги та культурними заходами.

У тіні епохального рішення Вселенського патріархату щодо надання Томосу про автокефалію Українській православній церкві Україна підписала меморандум у сфері оборони з Японією.

Представники МЗС і Міноборони України та Японії зустрілися 12 жовтня у Токіо для перших політико-безпекових консультацій в історії відносин двох країн. Попри важливість події, експерти майже не приділили їй уваги. Можливо, через піднесення від історичної новини із Синоду Вселенського патріархату? Водночас токійські консультації заслуговують на дуже пильну увагу.

13 жовтня на сайті міністерства оборони України з’явилася інформація про зустріч. Виявилося, що у переговорах брали участь з української сторони заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції генерал-лейтенант Анатолій Петренко і заступник міністра закордонних справ Василь Боднар, а з японської сторони — генеральний директор з міжнародних питань Бюро оборонної політики Міністерства оборони Японії Хідео Судзукі та заступник генерального директора Європейського бюро МЗС Японії Хідекі Уяма.

Як з’ясувалося, міністерства оборони обидвох країн підписали меморандум щодо співробітництва та обмінів у оборонній сфері. Сам документ оприлюднений не був.

«Україна — перша держава нашого регіону, з якою Японія підписала подібний документ», — заявив Василь Боднар. Справді, якими, здавалося б, можуть бути спільні інтереси країн Східної Європи з Японією саме у сфері оборони? І що спонукало нині дві держави підписати такий документ?

Цікаво, що саме Японія хотіла обговорити? Крім меморандуму в сфері безпеки та оборони.

Укрінформ звернувся по коментар до посла Японії в Україні, а також опитав експертів про перші безпекові консультації та підписання оборонного меморандуму між Україною та Японією.

Коли «два плюс два» означає значно більше

Шігекі Сумі, Надзвичайний і Повноважний посол Японії в Україні, нагадавши про попередні важливі зустрічі, підтвердив послідовність японської політики:

«Президент України Петро Порошенко та Прем’єр-міністр Японії Шіндзо Абе раніше досягли домовленості про співпрацю між двома державами. У її рамках вже відбулися консультації з питань кібербезпеки, візит до України віце-міністра оборони Японії з питань міжнародних відносин. Крім того, Японія та Україна як непостійні члени Ради Безпеки ООН торік здійснили низку зустрічей і телефонних розмов на рівні міністрів закордонних справ», — заявив Посол в ексклюзивному коментарі Укрінформу.

При цьому він додав: «Продовжуючи цей напрям, Японія цього разу провела безпекові консультації з Україною, а оборонні відомства двох держав підписали меморандум».

Варто зазначити, що в Японії формат переговорів двох держав за участі представників міністерств закордонних справ і оборони називається «Два плюс два». Токіо проводить консультації та переговори у такому форматі лише з державами, які вважає найважливішими для себе у галузі безпеки — США, Великою Британією, Францією, Австралією, Росією, Індонезією, Канадою та Індією.

До речі, з Росією Японія почала проводити перемовини у такому форматі лише 2013 року, а вже 2014-го Токіо припинив їх через розгортання російської агресії проти України. 2017-го, щоправда, зустрічі з росіянами відновилися.

Цього року в японському уряді вирішили провести безпекові консультації у форматі «2+2» із Києвом. З огляду на сам факт зустрічі у такому форматі, вже можна стверджувати, що японсько-українські відносини віднині не обмежуються наданням односторонньої допомоги та проведенням культурних заходів.

До речі, перші переговори у сфері оборони між Україною та Японією відбулися ще торік. У рамках Року Японії в Україні, голову Верховної Ради і колишнього секретаря Ради національної безпеки та оборони Андрія Парубія тоді запросили до Токіо. Серед програми його візиту, зокрема, була і зустріч із представниками міністерства оборони Японії та Сил самооборони Японії. Того ж року заступник міністра оборони Японії з міжнародних відносин Ро Манабе відвідав Київ і провів переговори із першим заступником міністра оборони України Іваном Руснаком. Як повідомлялося, сторони тоді домовилися продовжити співпрацю між оборонними відомствами, відзначили її важливість. Відтак природно вважати, що нещодавні консультації у Токіо можуть бути логічним продовженням попередніх переговорів.

Викликів безпеці вистачає і в Азії, і в Європі

Імовірно, для української сторони було важливим докладно поінформувати японських візаві про безпекову ситуацію у регіоні — насамперед на Донбасі — та надати докази російської агресії, включно з її діями в Азовському морі. Водночас цікаво замислитися над тим, що Японії було важливо розповісти Україні про безпекову ситуацію у Східній Азії.

Сергій Кошовий, фахівець з питань зовнішньої політики та безпеки країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, звертає увагу на російський фактор у японській політиці: «Варто зауважити, що РФ — єдина країна, з якою Японія так і не має підписаної мирної угоди після Другої світової війни, і має нерозв’язані територіальні питання». Крім того, він згадує офіційний опис російської загрози урядом Японії: «28 серпня 2018 р. Міністерство оборони Японії опублікувало чергову Щорічну доповідь з оборони, так звану «Білу книгу» (Defense of Japan. Annual White Paper). У ній, зокрема, наголошується, що агресія Росії в Україні представляє собою небезпеку для всього світу, із чітким описом характерних ознак цього явища».

Москва — не єдина потенційна загроза для Токіо. Хоча чинний уряд Абе докладає значних зусиль для розв'язання проблеми незаконно окупованих Росією Північних територій, він робить це виключно «дружнім» шляхом. Є й інші безпекові виклики в регіоні, яким у Японії приділяється багато уваги — зокрема, питання політики, яку проводять Китай та Північна Корея.

Цуйоші Гороку, лектор факультету міжнародної політики та економіки, Університет Нішогакуша (Токіо), наполягає саме на тезі, що не лише Росія, а й Китай створює виклики нинішньому світовому порядку: «Сьогодні найважливішим завданням Японії є захист ліберального порядку, що ґрунтується на дотриманні правил. Він є основою миру та процвітання світу після Другої світової війни. Ліберальний світовий порядок нині постає перед викликами з боку Китаю та Росії, які намагаються силою змінювати статус-кво», — повідомив він в ексклюзивному коментарі Укрінформу, і також звернув увагу на поширену серед експертів помилку: «Деякі експерти часом розділяють питання безпеки у Європі та безпеки в Азії, однак насправді вони — невід’ємні одне від одного».

У свою чергу, Посол Сумі також звертає увагу на взаємопов'язаність безпекових питань двох регіонів, і наголошує, що саме тому Японії важливо провести безпекові консультації з Україною: «Безпекові питання в Азії та Європі взаємопов’язані, тому Японія усвідомлює важливість поглиблення діалогу з Україною у галузях оборони та безпеки», — пояснив він.

Можна припускати, що сторони обмінялися баченням безпекової ситуації у своїх регіонах. Японія розповіла Україні про безпекову ситуацію в Азії, яка взаємопов'язана із ситуацією у Європі і невід’ємна від неї. Україна, у свою чергу, розповіла про виклики у своєму регіоні.

Микола Бєлєсков, експерт-міжнародник, заступник директора Інституту світової політики, звертає увагу на покращення останнім часом відносин між Росією та Китаєм, що може непокоїти Японію: «Токіо дуже не подобається військове будівництво, яке росіяни ведуть на Далекому Сході й особливо — мілітаризація Курильської гряди, включно з окупованими Північними територіями. І все ж таки головна мета, яку переслідує уряд Японії у відносинах із РФ, є не допустити посилення осі Москва — Пекін», — повідомив він в ексклюзивному коментарі Укрінформу.

Спільні цінності долають географічну відстань

Шігекі Сумі переконаний, що безпекові консультації між Україною і Японією у форматі «2+2» свідчать про високу довіру та спільні цінності двох держав. «Для співпраці у сфері безпеки необхідна висока довіра, а Японія та Україна розділяють спільні цінності демократії та верховенства права», — заявив посол в ексклюзивному коментарі Укрінформу, додавши, що Японія «не визнає «анексії» Криму Росією, яка є зміною статусу-кво силовим шляхом, і підтримує територіальну цілісність України».

Водночас, Цуйоші Гороку припускає, що нинішні консультації та підписання меморандуму між Японією та Україною є послідовним кроком з боку Токіо: «Японія протягом останніх років не тільки підтверджує зв’язки із США, а також зміцнює відносини з європейськими країнами, зокрема, Великою Британією та Францією, з якими розділяє спільні цінності свободи, демократії та верховенства права. Йдеться не лише про традиційну економічну співпрацю і культурний обмін, які продовжуються, а й про розвиток зв’язків у галузі безпеки та оборони. Можна вважати, що безпекові консультації та підписання Меморандуму між оборонними відомствами Японії й України є послідовним кроком на шляху цієї політики Токіо», — пояснив він.

Схоже на те, що безпекові консультації з Києвом свідчать щонайменше про те, що у Японії переконані, що розділяють з Україною однакові цінності, і їй можна довіряти.

Співпраця в оборонному секторі?

У міркуваннях над іншими можливими темами токійських безпекових перемовин на думку одразу ж спадає дискусія щодо надмірних обсягів закупівель американської зброї, яка розгортається нині у Японії. Новопризначений міністр оборони Японії Такеші Івая нещодавно заявив, що прагне розвивати нові напрями державних оборонних закупівель, включно із державами, які не є традиційними союзниками Японії. На його думку, це дасть змогу скоротити оборонні витрати. Як повідомляє японська газета Асахі, про це він заявив 7 жовтня в ефірі японського суспільного мовника NHK, коментуючи думку про те, що Японія купує забагато оборонної продукції виключно у США.

Експерт Сергій Кошовий звертає увагу на те, що Японія має власних потужних виробників військової продукції: «Слід наголосити, що вироблена у Японії продукція військового призначення, особливо у таких сферах, як суднобудування, танкобудування, авіабудування, видається цілком конкурентоспроможною у порівнянні з провідними американськими і європейськими аналогами та відповідає усім найвищим світовим стандартам. Компанії ShinMeiwa Industries, Kawasaki Heavy Industries, Mitsubishi Heavy Industries та інші є провідними японськими виробниками цього сегменту продукції», — пояснив він в ексклюзивному коментарі.

Безпосередньо нині перспективи співпраці з Україною у цій сфері поки не виглядають реалістичними, але наведені вище факти дозволяють припускати, що така співпраця може бути потенційною темою майбутніх переговорів між двома країнами.

З прицілом на майбутнє

Японський експерт Цуйоші Гороку сподівається, що обидві країни будуть розуміти безпекові обставини у регіонах одна одної, у тому числі, стосовно політики Китаю та Росії. «Сподіваюся, що завдяки цим безпековим консультаціям та обміну в сфері оборони Японія й Україна поглиблюватимуть своє розуміння ситуації у регіонах, особливо щодо зближення Китаю і Росії, а також краще розумітимуть, як вибудовувати співпрацю із нинішньою адміністрацією Дональда Трампа у Сполучених Штатах, які є важливим партнером для обох держав», — пояснив він у коментарі Укрінформу.

У свою чергу, український експерт Микола Бєлєсков радить зосереджувати увагу на спільних для обох країн безпекових викликах, як-от кібербезпеці та загрозі «фейкових» новин. Проблеми української зовнішньої політики він вбачає у тому, що не завжди враховується мотивація іншої сторони. «Якщо ж (на перемовинах у Токіо – ред.) обговорювали досвід України у протидії дезінформації, «фейковим новинам», кібератакам і можливі виклики для Японії з боку цих нових загроз, — то це вже кращий підхід», — прокоментував він своє бачення стратегічної взаємодії з Японією.

Водночас, Сергій Кошовий упевнений у тому, що зустрічі продовжуватимуться на регулярній основі й після підписання меморандуму: «Після підписання меморандуму можемо очікувати на регулярні зустрічі оборонних та зовнішньополітичних відомств двох країн, як на високому, так і на робочому рівнях», — повідомив він у коментарі Укрінформу та поділився надією, що формат «2+2» розвиватиметься й надалі: «Україна та Японія зробили перший потенційний крок для повноцінного переходу у майбутньому до вже випробуваного Токіо формату «Два плюс два» за участю міністрів закордонних справ та оборони».

Сергій Кошовий погоджується, що кібербезпека може бути пріоритетною сферою взаємодії двох країн, але не відкидає і можливої співпраці у галузі виробництва військової техніки: «Для України бажаними напрямами взаємодії можуть бути кібербезпека, зміцнення оборони (передусім зважаючи на ситуацію на Сході країни), доступ до найсучасніших технологій у виробництві продукції військового призначення, реалізація спільних науково-виробничих проектів із виготовлення надточної та високотехнологічної зброї, адже український оборонний комплекс продовжує здійснювати глибоку модернізацію в умовах війни. Очевидно, що для Японії є корисним і цікавим набутий Україною в умовах протидії російській агресії унікальний бойовий досвід. Між Україною та Японією існує глибока довіра, яку слід конвертувати у реальні проекти. Ми маємо спільні геополітичні виклики — анексія територій наших країн, необхідність подальшої розбудови національних збройних сил та розвиток оборонно-промислового комплексу», — сказав він.