Росія реабілітує агресію

У російській Державній Думі готуються переглянути постанову З'їзду народних депутатів СРСР про Афганську війну, ухвалену ще 1989 року.

Це рішення з'їзду було одним із найважливіших актів горбачовської перебудови, тому що воно дало справедливу оцінку злочинам комуністичного режиму, поклало на членів брежнєвського політбюро відповідальність за окупацію Афганістану, ескалацію військового конфлікту в цій країні, загибель сотень тисяч людей — мирних афганців, бійців опору, радянських військових і бійців армії маріонеткового режиму.

Рішення з'їзду створило не тільки можливості для припинення участі СРСР у конфлікті, воно дало змогу згадати про радянських військових — жертв конфлікту, хоча офіційних вибачень перед афганським народом так і не було. Проте і це було важливим: до перебудови згадувати про загиблих радянських громадян було заборонено, і їхні співвітчизники тільки сором'язливо відводили очі, коли бачили чергові похорони в цинковій труні.

Усвідомлення правди давалося тодішньому суспільству непросто, більшість депутатів з'їзду цькували академіка Андрія Сахарова, який не побоявся назвати вторгнення до Афганістану окупацією і злочином. Однак ці депутати були не просто комуністами; вони були, за визначенням професора Юрія Афанасьєва, «агресивно слухняною більшістю», яка захищала радянську версію подій. Однак навіть цій агресивно слухняній більшості, цьому збіговиську «терпил» із депутатськими значками, довелося подивитися правді в очі.

Тепер інша агресивно слухняна більшість, думська, буде скасовувати їхні рішення. У Думі пройшли спеціальні слухання, а в лютому 2019 року, до 30-ї річниці окупації, буде ухвалено нову постанову — зрозуміло, таку, що виправдує рішення про вторгнення. Негідники з Думи пояснюють це «повагою до пам'яті» загиблих солдат. Але повага до пам'яті та оцінки рішень радянського керівництва — різні речі. Та й поважати потрібно не тільки пам'ять радянських солдатів, а й пам'ять убитих ними афганців, які захищали свою батьківщину від жорстокого ворога. І це не кажучи вже про те, що після радянської окупації Афганістан на довгі десятиліття перетворився на «дике поле» і досі не може повернутися до мирного життя.

Дивним є і те, що Держдума хоче скасувати рішення союзного з'їзду, хоча не має для цього жодних повноважень. Але таким чином створюється прецедент. Велику частину рішень, які оформили крах СРСР, ухвалювали саме союзні органи влади — Держрада СРСР і Верховна Рада СРСР. Якщо Держдума вважає себе здатною скасовувати рішення депутатського з'їзду, на якому депутати від Росії навіть не становили більшості, так на що вона замахнеться завтра?

Так що підготовка цього рішення — не просто виправдання агресії 30-річної давнини, а створення юридичного фундаменту для нових агресивних дій. Злочинний путінський режим намагається вхопитися за руку мерзотників брежнєвських часів і освятити їхні вбивства заради продовження власних.