Дружба на папері: як Україна готується розірвати десятки угод із РФ

Президент України Петро Порошенко просить Верховну Раду припинити угоду про дружбу з Росією, а глава МЗС обіцяє розірвати 40 угод із Москвою. Однак про які документи йдеться — не знають ані дипломати, ані експерти.

Надвечір понеділка, 3 грудня, стало відомо, що український президент Петро Порошенко запропонував Верховній Раді припинити дію Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і Російською Федерацією. Відповідний законопроект Порошенко вніс на розгляд парламенту як невідкладний.

Декількома днями раніше міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що кількість договорів із РФ, які будуть розірвані, насправді може виявитися набагато більшою. «Ми за останній час "вбили" 48 двосторонніх угод… Наступна порція буде дуже швидко. Близько 40 договорів. Ми докорінно переглядаємо всю двосторонню нашу договірну базу»,  — сказав український міністр в ефірі телеканалу «1+1».

Дружбі кінець

Попри гучну таку заяву, в Міністерстві закордонних справ України (МЗС) не поспішають ділитися деталями щодо угод, які планують переглянути. Відповідаючи на запитання DW, у МЗС зазначили, що поки що не коментують цю тему, адже розпорядником багатьох договорів, про які згадував Клімкін, є інші відомства. Натомість запевнили, що єдиний документ, на який точно очікує розірвання, — це вже згадана вище угода про дружбу, співробітництво і партнерство з Росією.

Цей догорів був підписаний у травні 1997-го і набув чинності 1 квітня 1999-го на період у 10 років. Кожні 10 років його автоматично продовжують, якщо щонайменше за півроку до закінчення терміну дії угоди сторони не заявляли про свій вихід із неї. Саме це було вирішено зробити цього разу під час вересневого засідання РНБО. Спочатку, 17 вересня, президент підписав указ, що надавав чинності рішенню Ради національної безпеки і оборони. 24 вересня, менше ніж за тиждень до граничного терміну, Росія отримала відповідну ноту про непродовження договору. А тепер Порошенко запропонував Раді закріпити зміни, пов'язані з розірванням угоди в національному законодавстві.

Погодження Ради в цьому випадку є просто виконанням процедури, передбаченої українським законодавством, пояснює колишній заступник міністра закордонних справ Данило Лубківський. «Рішення про припинення (дії міжнародних договорів. — Ред.) ухвалює орган, який дав фінальне добро, ратифікував документ. А це Верховна Рада. Тепер необхідно, аби парламент ухвалив це рішення», — каже дипломат.

У тому, що розірвання цього так званого «великого» договору з Росією саме зараз є логічним кроком, погоджуються всі опитані DW експерти. Так, директор Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка при МЗС України Сергій Корсунський зазначає, що до цього вихід з угоди міг завадити Україні відстоювати свою позицію в міжнародних судах проти РФ. Але те, що Київ формально не розриватиме угоду, а просто не подовжить її термін іще на наступні 10 років, дасть можливість уникнути такого ризику. «Це правильно одночасно і з точки зору справедливості, і з юридичної точки зору», — каже Корсунський. Про те, що достроковий вихід України з угоди був би «ризикованим кроком», говорить і експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко. Він упевнений, що якби Київ вирішив подовжити термін чинності ще на декаду, це б вже була «дурість» із боку української влади.

Таємничий список

Президентський законопроект планують розглянути на засіданні Комітету в закордонних справах Верховної Ради вже цього тижня. Про це повідомила під час погоджувальної ради 3 грудня голова Комітету Ганна Гопко. Щоправда, за її словами, в комітеті досі не бачили тексту ноти про непродовження договору, яку, як повідомляють, було передано російській стороні. Гопко обурюється й тим, що членам парламентського комітету досі не вдалося поспілкуватися з українським міністром закордонних справ, аби з'ясувати, дію яких саме 40 угод планують припинити на п’ятому році російської агресії. Вона зауважила, що очікує від МЗС проведення ревізії договірно-правової бази з Російською Федерацією.

У здогадках щодо того, які саме угоди збирається розривати українське керівництво, губляться і експерти. Але й вони наполягають на проведенні «інвентаризації» договорів із Росією, яка передбачала б розрахунок наслідків їх можливого припинення. «Я не виключаю, що є угоди, які нам невигідно розривати, і вони ще дочекаються свого застосування», — зазначає Лубківський. Таку обережність підтримує і Капітоненко. За його словами, у ситуації із РФ Україна — слабший партнер в асиметричних відносинах, тому в значній кількості випадків утрати Києва від розірвання договорів будуть більшими, ніж російські.

Водночас усі співрозмовники DW наполягають: після захоплення Росією українських військових моряків першим кандидатом «на виліт» має бути угода щодо спільного користування Азовським морем та Керченською протокою. «Зрозуміло, що кораблі НАТО від цього, як дехто розраховує, в Азовському морі не з'являться, але це було б адекватним кроком у відповідь на дії РФ», — каже Капітоненко.